14 вересня 2009 року указом Президента Білоконь Олені Олексіївні присвоєне звання «Заслужена артистка України». 15 вересня в Національному палаці мистецтв «Україна» на заключному етапі Фестивалю мистецтв: «Слава роду Полтавського», було вручено нагрудний знак та посвідчення.

Білоконь Олена Олексіївна народилася 3 березня 1979 року в селі Коритня, Монастирищенського району що на Черкащині, де проживала з батьками до 1983 року.

Після цього сім'я змінює своє мешкання на мальовниче село Ісківці, Лубенського району, Полтавської області. Там через два роки їй гостинно відкриває свої двері Ісківська школа . В 1988 році сім’я Білоконів знову переїздить вже в Гребінківський район, село Ульянівку, де проживають і до цього часу.

Пісня..., велична, вічна українська пісня, почала зароджуватися в ній дуже рано. Вона бриніла в  душі ще з дитячих років, коли  разом з мамою починали співати разом сімейним дуетом. Та першим справжнім успіхом був виступ на сцені палацу «Україна» на фольклорному святі. Саме тоді творчий дует посів почесне ІІІ місце в Україні.

З останнім переїздом життя Олени Олексіївни тісно пов'язане з Гребінчиним краєм. Тут вона зустріла добрих, привітних людей, які допомагали  у непростому перетворенні з маленької дівчинки, що дуже любила співати, у талановиту артистку, яка отримала державне визнання.

Та ще з дитинства Олена марила сценою та мріяла вийти на неї як сольна виконавиця і відтоді аж до закінчення школи була переможницею серед солістів-вокалістів як на районних оглядах і конкурсах, так і на обласних. Їй дуже хотілося дарувати людям своїми піснями тільки радість, надію на добро! Гарно співаючи, вона зайняла  перше місце в конкурсі: «Таланти твої Україно». Досить часто Оленку запрошували виступати вдвох з мамою.
 
Після закінчення школи Олена навчалася при студії хора імені Вірьовки, а вже потім пішла працювати в пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава», Полтавської обласної філармонії. Вона не одноразово нагороджувалася почесними грамотами від управління культури за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва, високу професійну майстерність. У 1997 році в числі кращих вокалістів пiсенно-танцювального ансамблю «Полтава» доля подарувала  подорож до Варшави і Рави Руської, м.Февiзано, що в Iталiї та Австрiї, де Олена мала унікальну можливість доторкнутися до вічних джерел народної пісні, познайомитися з талановитими виконавцями та подарувати власну пісенну майстерність глядачам.
1 березня 2008 рік був  знаковим та дуже багатим на приємні та значні події в  житті. У березнi, в Полтавському музично-драматичному театрі імені М.В.Гоголя, відбувся перший, але такий вагомий, творчий вечір «Від серця до серця», лейтмотивом якого стали слова: «Взяла пісні я з маминого серця, тепер їх людям роздаю». В тому ж році  закінчила «Міжрегіональну академію управління персоналом» за фахом – політолог. А ще цього ж року доля подарувала справжнє диво - чарівну донечку Лесю.

14 вересня 2009 року указом Президента Білоконь Олені Олексіївні присвоєне звання «Заслужена артистка України». 15 вересня в Національному палаці мистецтв «Україна» на заключному етапі Фестивалю мистецтв: «Слава роду Полтавського», було вручено нагрудний знак та посвідчення.
 
2010 року творче життя стає ще насиченішим, знімаються два її музичні кліпи: «Дві матері», «Найрідніше». Артистка приймає участь в 3-му фестивалі української та польської культур - «Пирятин-Fest», прикрашає своїм співом інші концертні зали різних міст та сіл.

Олена співає з душею, співає для людей і в своєму репертуарі має немало пісенних перлин рідного краю: про Україну, рідну хату, маму і тата, людське добро і щирість, калину, кохання...

Вона  завжди охоче беру участь у різноманітних творчих зустрічах, організовую сольні концерти, із задоволенням іде на контакт з глядачем, адже найбільше бажання – своєю піснею зробити світ кращим, а людей – добрішими.

 Як артист, вона має в житті велику світлу мрію – своїм талантом, яким нагородив її Господь, зробити світ хоч трішечки кращим, дарувати людям радість та надихати  глядачів на достойні звершення в ім'я нашої неньки-України.