Роком народження школи став 1938 рік. Відкриття нового навчального закладу викликане зміною статусу Гребінки, як районного центру, і розширенням промислової зони в місті.

Першим директором школи був Дмитренко П. К.

В роки війни школа використовувалась окупантами не за призначенням. Частково була зруйнована. Вчителі і колишні учні знаходилися на фронтах Великої Вітчизняної війни. 46 з них загинули смертю хоробрих. На їхню честь у 1972 році на території школи відкрито пам’ятник, що являє собою стелу висотою 3,75 м. В центральній частині стели розміщено гранітну дошку (0,93 на 0,37 м) з іменами загиблих воїнів, вчителів та учнів Гребінківської школи №1.

Школа відновила навчання 11 січня 1976 року після відбудови. З того часу вона стала центром громадської і культурно-освітньої роботи в місті і районі. Її випускники стали відомими вченими, письменниками, діячами культури, керівниками міністерств, підприємств і установ. Її стіни стали рідними для багатьох поколінь гребінчан.

Рідна школо, перша школо,
Ти мого дитинства світ.
Рідну школу, першу школу
Не забудемо повік.

Линуть весни, линуть зими,
Йдуть літа за роком рік.
Журавлиними ключами
Відлітають діти в світ.

Рідна школо, перша школо,
Ти веди нас до добра.
Хай маленький першокласник
З хвилюванням жде дзвінка.

Світлий вогнику надії,
Ти світи для нас завжди.
Срібний дзвонику дитинства,
Ти поклич нас з далини.

(Л. С. Кузьменко, вчитель української мови та літератури)

Сьогодні школа – це навчальний заклад І-ІІІ ступенів акредитації, що налічує 182 учні, які навчають в 11 класах. 62 учні проживають на території Гребінківського району. Для них організовано підвезення до школи за програмою "Шкільний автобус".

Навчальні класи розміщені у двох будівлях. Початкова школа знаходиться у приміщенні колишнього дитсадка "Васильок".

В школі працює 20 вчителів. Більшість із них мають вищу категорію, троє – звання "старший вчитель".

В умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України метою виховної роботи в Гребінківській школі І-ІІІ ступенів №1 є передання молодому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його соціальної життєдіяльності, своєрідного світогляду; виховання політично грамотної людини.