На Полтавщині з шести цукрозаводів цього року працюють лише три

На Полтавщині з шести цукрозаводів цього року працюють лише три

Запаси цукру, накопичені за минулі роки, дають змогу утримувати ціну на нинішньому рівні, повідомив цими днями міністр аграрної політики Микола Присяжнюк

Утім, у деяких регіонах держави, приміром, на базарах Києва та Львівщини, буряковий цукор уже продають по 8,5 грн. «Виною» тому насамперед сезон закруток – господині активно консервують ягоди та фрукти.

На Полтавщині особливого ажіотажу не спостерігається. Наприклад, у супермаркетах цукор лежить по 6,34-6,45. Його купують, але без черг та азарту. На ринках також відносно спокійно. Радує, що населення області цього року поставилося до «консерваційного» сезону без зайвого фанатизму.

– Ціна на цукор на Полтавщині порівняно з минулим тижнем піднялася всього на відсоток, – повідомив Олексій Перевай, начальник відділу функціонування аграрного ринку харчової та переробної промисловості, розвитку сільської місцевості обласного Департаменту агропромислового розвитку. – Середня ціна була п’ять тисяч гривень за тонну, тепер п’ять тисяч 50 гривень. Очікується, що врожай цукрових буряків буде не нижчий, ніж торік. Однак цього року на Полтавщині зупинилися три цукрові заводи: Оржицький, Ланнівський і підприємство ПрАТ «Райз-Максимко».

 

Це пов’язано з тим, що цього року цукор коштує надто дешево. Працюють лише три заводи агропромхолдингу «Астарта-Київ»: Кобеляцький, Глобинський та Яреськівський на Шишаччині. Вони завжди витримують марку і збирають високі врожаї цукрового буряку – близько 500 ц/га (торік середня урожайність по Україні становила 407 ц/га). Ці цукрозаводи модернізовані, тож собівартість виробництва там нижча. На інших заводах технічного переобладнання не було 10-15 років.

Через призупинення роботи трьох цукрозаводів цього року посіяно вдвічі менше цукрового буряку – 28 тис. га проти 56 тис. га торік. Чи підвищиться ціна на цукор нового врожаю, великою мірою залежить від державної політики, вважає Олексій Перевай. У держави не вистачає коштів, щоб закупити його в Держрезерв і, у випадку потреби, підтримати ціновий баланс на ринку. Тому цілком можливо, що ціна на цукор іще підвищиться.

– Проте наступного року ситуація може змінитися, – продовжує посадовець. – Цукрозавод ПрАТ «Райз-Максимко» обов’язково запрацює. Подивляться по цьому сезону, як змінюватиметься вартість цукру, і відповідно до цього готуватимуть ґрунти для посіву цукрового буряку. Це підприємство має значні сільськогосподарські угіддя на Сумщині та в північних районах Полтавщини, тож йому легше вийти зі складної ситуації. Оржицький цукрозавод належить холдингу «Кернел груп». Свого часу підприємство придбали для того, щоб отримати землі. А тепер його хочуть продати.

За словами працівника Департаменту агропромислового розвитку, цукру в області виробляється достатньо. Для потреб харчової промисловості та для населення потрібно 90-92 тис. тонн. Три заводи виробляють близько 200 тис. тонн.

За розрахунками Департаменту, виробництво цукру за нинішніх економічних умов може бути вигідне, якщо собівартість продукту становитиме близько 6,5 тис. грн за тонну, а відпускна ціна триматиметься на рівні 7 тис. грн за тонну (7 грн за кг). Нині ж середня роздрібна ціна на цукор на Полтавщині становить 5,93 грн за кг. Середня оптово-відпускна ціна в Україні – 5,4 грн за кг. Мінімальна – на Київщині – 4,8, максимальна – в Івано-Франківській області – 6 грн за кг.

 

 

Протягом 1990 – 1997 років обсяги виробництва цукру в Україні знизилися втричі. У 2012-му функціонувало всього 64 цукрозаводи. Нині частка країни у світовому виробництві ледь перевищує 1%.
Торік в Україні виробили 2,23 млн тонн бурякового цукру, потреба внутрішнього ринку на період 2012/2013 маркетингового року становить 1,83 млн тонн. На експорт відвантажено 150 тис. тонн цукру майже у 20 країн світу: Казахстан, Грузію, Ліван, Киргизію, Туркменістан, Узбекистан, Угорщину, Хорватію, Сирію тощо.

Ситуація на ринку цукру нагадує гойдалку. У дефіцитні роки високий попит на цукор стимулює сільськогосподарські підприємства збільшувати площі посіву цукрових буряків, виникає перевиробництво, ціни падають, виробники цукрових буряків скорочують посіви. У результаті утворюється дефіцит, який Україна намагається покрити за рахунок імпорту білого цукру або цукру-сирцю. Ціни на внутрішньому ринку зростають, і сільгоспвиробники знову збільшують площі посівів. У результаті пропозиція цукру знову перевищує попит, і ціни падають. Цикл повторюється.

Середні оптово-відпускні ціни на цукор у виробників цього маркетингового року становили близько 4,9 тис. грн за тонну при витратах на його виробництво 6,5-7,2 тис. грн з урахуванням ПДВ, тому виробники цукру вже нарахували понад 1 млрд грн збитків.