 |
Пора прокинутись зі сну |
Мій серпень минув і подвір’ям крокує осінь,
Стелить листом доріжки і молить не гаяти час
На тривожні думки і сльоту, променисто просить
Йти сміливо вперед, не звертаючи погляд назад.
Моє літо спливло. Відспівало, відгомоніло
Непомітно і швидко, в буденності звичних турбот.
Не збулося нічого, що мріялось, що хотілось
І важко печаттю на груди мені лягло.
Вересневі світанки! Твої кришталеві роси!
Ніби сплячу красуню, мене пробудіть зі сну
Прохолодою, свіжістю, небом своїм високим,
Хочу жить й відчувати, що дійсно таки живу .
Бо скінчилося літо… І серпень мого рождення
Хай бере із собою весь смуток і всі жалі,
І прокинеться, сповнене сил, поетичне натхнення,
Світлом слова проллється в нотатнику на столі.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|