 |
|
Ганна Степанівна все своє життя вишиває. Рушники, подушки, підузорники, божники, різні серветки і скатертини |
Усе моє життя поряд зі мною були не тільки люблячі батьки, а й дорогі моєму серцю дідусі і бабусі.
На жаль, життя склалося так, що зараз поряд тільки бабусі Надія Іванівна Кононенко та Ганна Степанівна Пилипенко, дідусів уже давно немає з нами.
Все своє життя вони прожили у невеличких селах на Полтавщині та Черкащині, де ростили дітей, няньчили онуків і, не покладаючи рук, трудилися на фермі.
Надія Іванівна, понад 35 років працювала на фермі у колгоспі “21 з’їзду ЦК КПРС”. Спочатку доглядала худобу, згодом стала завідувачем свиноферми, а з 1972 року отримала посаду зоотехніка, і працювала до виходу на пенсію. Надія Іванівна брала участь у конкурсах зоотехніків за що отримувала грамоти і нагороди. За сумлінну працю у 1974 році отримала почесне звання “Ветеран праці”.
Ганна Степанівна працювала на фермі з 18 років. Все своє життя, аж до виходу на пенсію, вона працювала дояркою в колгоспі “22 з’їзду ЦК КПРС”, її трудовий стаж складає 55 років. Бабусю обирали депутатом сільської ради, вона була завжди активна в громадському житті села. За сумлінну працю була нагороджена грамотами, а в 1965 році отримала почесне звання “Ветеран праці”.
Сьогодні, вони обидві поважного пенсійного віку, але і до цього часу клопочуться по господарству. Ці дві працелюбні жінки знайшли заняття і для своєї душі.
Надія Іванівна полюбляє квіти, ціле літо квітник у нашому дворі майорить різнобарв’ям жоржин, айстрів і чорнобривців. Бабуся, як клопітка бджілка, трудиться над своїм квітучим царством.
Ганна Степанівна все своє життя вишиває. Рушники, подушки, підузорники, божники, різні серветки і скатертини. Ще з дитинства пам’ятаю, як на Великдень мама діставала найкращі вишиванки і прикрашала ними світлицю. Це відчуття свята гріє мою душу і дотепер.
Мої бабусі добрі, щирі і турботливі жінки. Від них я чула тільки теплі слова і бачила тільки гарні вчинки.
Багато всього пережито, був і смуток, і радість, але через усі роки і випробування Ви, мої дорогі бабусі, пронесли щиру любов до своєї родини, до оточуючих і до землі, на якій народилися.
Дякую Вам за любов, щирість і все добро, яке Ви робили і робите для своїх дітей і внуків!
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
