|
19.11.2020 19 листопада – Міжнародний день відмови від паління | |
Тютюнопаління – шкідлива звичка, яка полягає у вдиханні диму тліючого тютюну. Це одна з форм токсикоманії. Вона чинить негативний вплив на здоров’я курців і оточуючих осіб. Нікотин, що міститься в тютюновому димі, практично миттєво потрапляє в кровотік через альвеоли легень. Крім нікотину, тютюновий дим містить велику кількість продуктів згоряння тютюнового листя і речовин, що використовуються при технологічній обробці. Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від причин, пов’язаних з курінням, у світі щорічно передчасно вмирають більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД. Тютюновий дим, крім нікотину, містить чадний газ, синильну кислоту, сірководень, вуглекислоту, аміак, ефірні масла і концентрат з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, так званий тютюновий дьоготь. В останньому міститься близько сотні хімічних сполук речовин, в тому числі радіоактивний ізотоп калію, миш’як і ряд ароматичних поліциклічних вуглеводнів – канцерогенів, хімічних речовин, вплив яких на організм може викликати рак.  Близько третини загальної токсичності тютюнового диму складає нікотин. Це масляниста прозора рідина з неприємним запахом і гірким смаком. Нікотин є наркотиком – саме він викликає пристрасть до тютюну і є однією з найнебезпечніших рослинних отрут. Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2-3 краплі, – саме така доза і надходить у кров після викурювання 20-25 цигарок. Від цієї дози курець не помирає лише тому, що вона вводиться поступово, не в один прийом. Але протягом 30 років він викурює приблизно 20000 цигарок, поглинаючи в середньому 800г нікотину, кожна частка якого завдає невиправної шкоди здоров’ю. Нікотин проникає в організм разом із тютюновим димом. Знешкодження його відбувається в основному в печінці, нирках і легенях, але продукти розпаду виділяються з організму протягом 10-15 годин після куріння. Нікотин відноситься до нервових отрут. Експерименти на тваринах і спостереження над курцями дозволили встановити, що нікотин у малих дозах збуджує нервові клітини, сприяє підвищенню частоти дихання і серцебиття, порушенню ритму серцевих скорочень, провокує нудоту і блювання. У великих дозах він гальмує а потім паралізує діяльність клітин ЦНС. Розлади нервової системи проявляються зниженням працездатності, тремтінням рук, ослабленням пам’яті. Нікотин впливає і на залози внутрішньої секреції, викликаючи спазм судин, підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Згубно впливаючи на статеві залози, він веде до розвитку у чоловіків статевої слабкості – імпотенції. Монооксид вуглецю (чадний газ, СО) викликає в організмі кисневе голодування, оскільки порушує здатність еритроцитів переносити кисень від легень до всіх органів і тканин, через що у людини виникає задишка. При курінні регулярне надходження СО в організм веде до зниження можливостей дихальної системи і до обмеження фізичної активності. Саме тому при курінні мозкові клітини отримують менше кисню і розумова працездатність знижується. Куріння також несумісне із заняттями фізичною культурою і спортом. Тютюновий дьоготь є надзвичайно сильним канцерогеном. Після викурювання цигарки його добре видно на фільтрі у вигляді коричневого нальоту. Але, викурюючи в день по пачці навіть так званих «легких» цигарок (в яких вміст тютюнового дьогтю знижений), за рік людина вводить в свій організм до 700-800г тютюнового дьогтю. Тому не дивно, що рак губи у курців зустрічається у 80 разів, легень у 67 разів, а рак шлунка – у 12 разів частіше, ніж в осіб, що не курять. Саме тютюновий дьоготь має найбільш руйнівний вплив на піднебінні мигдалики, руйнуючи їх клітини і викликаючи розвиток тонзиліту і більш часті ангіни. В організмі людини немає жодного органу або системи, на які б тютюновий дим і його складові частини не впливали б згубно. Центральна нервова система курця знаходиться в стані постійної напруги через збудливий вплив нікотину. Через спазм мозкових судин вона отримує менше крові, у ній знижується вміст кисню, необхідного для підтримки активної діяльності мозку. Але навіть кисень, що надходить до мозку, гірше використовується мозковими клітинами. Тому у курця знижена розумова працездатність, послаблюється пам’ять, страждають вольові якості. Людина стає дратівливою, у неї порушується сон, часто болить голова. Потрапляючи в дихальні шляхи, тютюновий дим згубно діє на всю дихальну систему. Шкідливі речовини викликають подразнення слизових оболонок порожнини рота, носа, гортані, трахеї і бронхів. Поступово розвивається хронічне запалення дихальних шляхів, частіше виникають застудні захворювання, ангіни та інші порушення стану мигдаликів. Після куріння на 20 хвилин загальмовується функція дрібних війок слизової оболонки дихальних шляхів, які своїм швидким мерехтінням виганяють шкідливі речовини, що осіли на слизовій. Тривале куріння призводить до подразнення голосових зв’язок і звуження голосової щілини, змінюється тембр і забарвлення вимовлених звуків, голос втрачає чистоту і звучність, стає хриплим. Типова прикмета курця – кашель із виділенням слизу темного кольору, особливо вранці. Кашель викликає розширення легенів через зниження їх еластичності і здатності спадати на видиху. Все це провокує розвиток задишки і утруднює дихання. Тривале хронічне запалення дихальних шляхів і легенів приводить до зниження їх опірності і розвитку гострих і хронічних захворювань, наприклад запалення легенів, бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень. У людини, яка палить систематично, розвивається багато захворювань системи кровообігу: підвищений артеріальний тиск, порушення мозкового кровообігу, діяльності серця аж до інфаркту міокарда. Частота серцевих скорочень під час куріння зростає на 10-18 ударів за хвилину і відновлюється лише через 15-20 хвилин. Якщо врахувати, що наслідки викурювання однієї цигарки зберігаються протягом 30-40 хв. після припинення куріння, то це означає, що, викурюючи щопівгодини нову сигарету, курець тримає систему кровообігу в стані постійної напруги. Наприклад, за добу його серце робить до 10-15 тисяч зайвих скорочень. Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця, оскільки при курінні звужуються артерії і погіршується кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв’язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина – нікотин та інші складові тютюнового диму знижують частоту скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин до всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті толерантність до фізичного навантаження знижується – напади стенокардії виникають при менш інтенсивному і менш тривалому фізичному навантаженні. Із рота курця зазвичай неприємно пахне, язик обкладений сірим нальотом, що є одним з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту. Подразнюючи слинні залози, нікотин викликає посилене слиновиділення. Курець не тільки спльовує зайву слину, але і проковтує її, посилюючи шкідливий вплив нікотину на травний апарат. Відбуваються й інші зміни органів ротової порожнини: руйнування емалі зубів, карієс і поява жовтого нальоту на зубах, кровоточивість ясен. Під час куріння судини шлунка звужуються, кількість шлункового соку підвищується, а його склад змінюється; апетит знижується, а травлення гальмується (саме тому при відчутті голоду курець хапається за цигарку). В результаті всі ці причини часто призводять до розвитку виразкової хвороби шлунка. Тютюновий дим знижує гостроту нюху і смакових відчуттів, тому курці нерідко погано розрізняють смак солодкого, солоного, гіркого, кислого. Крім зазначених впливів на організм, куріння дає цілий ряд інших наслідків і ускладнень. Зокрема, у чоловіків, які палять 25-40 років, сексуальна активність удвічі нижча, ніж у некурців. Лише 25% тютюнового диму надходить в легені курця, інші 75% отруюють повітря, завдаючи шкоди оточуючим, – це явище отримало назву «пасивного куріння». Небезпечна для здоров’я людей, які не курять, концентрація тютюнового диму в повітрі закритих приміщень створюється при викурюванні всього лише кількох цигарок, тому члени сім’ї, в якій курить лише одна людина, пасивно «викурюють» до 10 цигарок на добу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Как отучить подростка курить 13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів. Закон вступив в силу 17 вересня 2012 року. З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням. Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 вже 45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %. Марта Білан, лікар загальної практики – сімейний лікар Центру ПМСД м.Горішні Плавні Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|