|
19.12.2015 19 грудня – день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая | |
 Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам’яті святителя діти , бо для них то означає веселе свято й подарунки.Історія свята Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах (зараз м. Демре в Туреччині). Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною. Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними. Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав. Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох. А сам священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День святого Николая Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича. Кожного року 19 грудня у день ангела Миколая-Чудотворця ми відзначаємо це улюблене всіма свято. Хоча відомо, що Святого Миколая "привласнили" собі діти. І це пояснюється тим, що спершу з появою шкіл при храмах Святий Миколай став опікуном учнів – ця традиція теж ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам’яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодощами. З храму та школи свято поширилося на родину. Українські народні традиції, пов'язані зі святом В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом, а в багатьох містах і селах того дня припадало храмове свято (тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая – і кожну супроводить давня легенда). У різних місцях миколаївські гуляння мали різноманітні назви й особливості, обходження дворів, миколаївські колядки, миколаївські скрипники (змагання музик) тощо. Цього дня "вітали сніжну зиму" – на санях тричі об’їжджали довкола села. А для дітлашні пеклося особливе печиво – "миколайчики". Це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи. Із розвитком у другій половині ХІХ ст. на Галичині мережі українського шкільництва, виникла потреба в яскравому дитячому святі. Як і колись було у Німеччині, Святий Миколай став опікуном українських школярів. Цього дня діти не лише чекали на подарунки. До нього старанно готувалися: вчили вірші, пісні, вправлялись у виразному читанні, аби не осоромитися перед святим гостем. День Святого Миколая означав конкурси, змагання, забави – певне підбиття підсумків у навчальних здобутках, а також дитячий іспит совісті напередодні Різдва – підсумок добрих справ. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Багато українських авторів відгукнулося на цю потребу. Найперше слід згадати про Івана Франка. Йому належить віршований переказ легенди "Чудо з утопленим хлопцем” й одноактова п’єса "Суд святого Николая”, в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків. Також у цій драматичній мініатюрі бачимо мотив, який притаманний більшості подібних українських творів, – любов до рідного краю, вірність батьківській мові, а також повага до книги і пильність у науці зведено до чесноти, гідної похвали святого. Драматичні твори на честь дня Святого Миколая писали такі українські письменники початку-середини ХХ ст. Марічка Підгірянка, Роман Завадович, Леся Храплива, Ївга Шугай, Й. Гаврачинський, М. Єреміїв й інші, крім того, до нас дійшов у різних редакціях ряд текстів невідомих авторів. Із поверненням дня Святого Миколая до українських дітей за незалежної України виникли нові п’єси та сценарії (тут слід згадати Ігоря Калинця, Віру Багірову, Василя Селезінку, Роману Кобальчинську, Володимиру Круковську й особливо молоду авторку Оксану Лущевську, яка створила повноцінний драматичний твір, відійшовши від традиційної схеми). Багато письменників попрацювало й над створенням віршів-декламацій, таких необхідних для дитячого кожного свята. Вже український декламатор "Сніп”, виданий у 1930-х рр., містить їх більше двох десятків. Нині ж у різних виданнях їх зібралося близько двох сотень – таке розмаїття дасть можливість підготувати не одне свято. …Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі вертихвости тільки й пантрують, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Усі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитися до наступного року. Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю! Народні прикмети Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути урожайному року. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|