6 травня Православна Церква вшановує святого великомученика Георгія Побідоносця

Святий Георгій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі, його історія надихала митців протягом століть. Святий є також покровителем України, столичної Київської області (зображений на прапорі та гербі Київщини), головної святині Галичини та Львова - Собору Святого Юра.

Святий Георгій народився у III столітті в Каппадокії. Він походив із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, і мати з дитиною переїхала до свого маєтку в Палестину, у місто Ліди. Вона присвятила життя вихованню сина, навчила його Святому Письму.

Часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька. Святий Георгій вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям і мужності, виявлених у боях, вже в молодості одержав звання полководця і трибуна при імператорі Діоклетіані. Він стає радником, супутником, наближеним імператора. Діоклитіан не знав, яку віру визнає Георгій.

У цей час було видано суворі закони проти християн. Наказано було палити їх книжки, руйнувати їх церкви, а самих їх віддавати на муки. Довідавшись про це, Георгій почав готуватись до смерті. Роздавши гроші й цінні речі, які у нього були, він відпустив на волю своїх рабів, а решту майна роздав бідним. Прийшов до Діоклетіана й, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Промова св. Георгія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн.

Після безрезультатних умовлянь зректися Христа імператор звелів піддати святого різноманітним мукам. Св. Георгія було ув'язнено в темницю, де його поклали спиною на землю, ноги забили в колодки, а на груди поклали важкий камінь.

Але Св. Георгій мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі вдалися до витонченої жорстокості. Вони били Георгія воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботах із гострими цвяхами всередині. Святий великомученик усе терпляче переносив. Урешті-решт імператор наказав відрубати мечем голову в'язневі.

Святий страждалець відійшов до Господа в Нікомідії у 303 році. Великомученика Георгія називають Побідоносцем за мужність і за духовну перемогу над мучителями, котрі не змогли примусити його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці. Мощі святого поклали в палестинському місті Ліда у храмі, що має його ім'я, голова ж його зберігалася в Римі у храмі, також присвяченому йому.

Зображення на іконах св. Георгія, який сидить на білому коні й уражає списом змія, ґрунтується на переказі і належить до посмертних чудес святого великомученика. Розповідають, що неподалік місця, де народився св. Георгій у місті Бейруті, в озері жив змій, котрий часто пожирав людей тієї місцевості. Що це був за звір – удав, крокодил чи величезна ящірка, – невідомо.

Забобонні люди тієї місцевості для заспокоєння люті змія почали регулярно за жеребом віддавати йому на з'їдення юнака або дівчину. Одного разу жереб випав на дочку правителя місцевості. Її відвели до берега озера і прив'язали. Бідолашна мусила з жахом чекати на появу змія. Коли ж звір почав наближатися до неї, раптом з'явився на білому коні світлий юнак, котрий списом уразив змія і врятував дівчину. Цей юнак був святий великомученик Георгій.

Таким чудесним явлінням він припинив знищення юнаків та дівчат і навернув до Христа жителів тієї країни, які доти були язичниками. Вшанування Святого Георгія почалося з V століття, йому поклонялися, як мученику і воїну. Георгій став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім'я Георгія стає улюбленим. На Русі Святий Георгій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. Він з'явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.

Саме з місця особливого шанування Святого Великомученика Георгія Побідоносця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв Святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі. Особливо багато для утвердження шанування Святого Георгія зробив київський князь Ярослав Мудрий, який прийняв при хрещенні його ім'я. На честь свого святого заступника в 1030 р. він засновує місто Юр'їв, тобто Георгія місто. У 1037 р. Ярослав починає будівництво Георгіївського монастиря в Києві і зводить у ньому храм, який до наших днів не зберігся.

День освячення першого на Русі храму Святого Георгія — 26 листопада 1051 р. — був відзначений установленням щорічного святкування цієї події. Він увійшов у народну пам'ять під назвою дня Юрія, або осіннього Георгія. З тих пір на колишній території Київської Русі Георгій стає ледве не першим у сонмі православних святих. Поступово склалася логічна система найпопулярнішої і найбажанішої нагороди за військові подвиги — інститут ордена Святого Великомученика і Побідоносця Георгія. Він був затверджений імператрицею Катериною II 26 листопада 1769 р.

Протоієрей Василій Фазан reporter.pl.ua

• 6 травня Православна Церква урочисто святкує пам'ять святого великомученика Георгія Побідоносця
• Сьогодні – свято Благовіщення: що можна і чого не варто робити
• Чому Трійця – день народження Церкви, і навіщо прикрашати зеленню будинки і храми?
• Сьогодні ікони "Всіх скорботних радість"
• Сьогодні полтавці відзначають Міжнародний день рідної мови