|
05.09.2016 Етносвято у Березовій Рудці допоможе відродити забуту традицію | |
 Фестиваль «Свіччине весілля» – спецпроект журналістів "Події та коментарі", які вже рік працюють над розвитком старовинного села. Ідею проведення етносвята підтримав у реалізації міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. Ми долучилися до медіа- та організаційної підтримки.14 вересня, у Семенів день, наші предки вшановували вогонь, аби той допомагав їм працювати впродовж довгих осінніх та зимових вечорів. У народі це свято називали Свіччиним весіллям. Цього дня кожен майстер намагався «засидіти вечір» — розпочати якусь роботу. За козацьких часів у Семенів день хлопців уперше садовили на коней та приймали до парубоцької ватаги. Свіччине весілля було дійством вогнів та вертепів на базарах та ярмаркових площах. А ще цей вечір ознаменовував початок сільських вечорниць та хатніх посиденьок. Цей день, кажуть організатори дійства – наші журналісти Олена Буряк і Тарас Завітайло, чудова нагода зустрітися у дружньому колі, поспілкуватися, разом помайструвати, потворити, навчитися чогось нового, зварити запашної юшки, погуляти, надихнутися та відпочити душею. Майстри та митці мають нагоду зацікавити, надихнути інших справою свого серця та поярмаркувати. – Ідея фестивалю творчості народилася у самому селі й покликана його згуртувати. Це дійство ми планували як свято для своїх односельців, – каже ідейна натхненниця фестивалю Олена Буряк. – Живемо за принципом: щось умієш – поділися з іншими. Але буквально за кілька тижнів після нашого оголошення у соціальних мережах, до нас почали телефонувати десятки майстрів з різних куточків України, котрі бажають стати учасником дійства. Якщо це буде цікаво учасникам та гостям, свято відновить давню традицію і стане щорічним. Весільні дивні, нічний вертеп, надвірна кухня, народні промисли та мистецтво Уже з дев’ятої ранку в середу, 14 вересня на вигоні по вулиці Шевченка в селі буде людно. Майстри народних промислів з Опішного, Полтави, Гребінки, Києва, Лебедина, еко-активісти, науковці, письменники, художники, музиканти готуватимуть ярмарок. Офіційне відкриття дійства заплановано на 15.00. Гуляти організатори пропонують до опівночі, як це робили колись наші предки. У програмі свята: майстер-класи від шевців, лялькарів, флористів, художників та гончарів, гуртове виготовлення ліхтариків для нічних гулянь, ярмарок органічної продукції та народних промислів, виставка живопису, автентичні весільні пісні від легендарного крячківського «Древа», бандурист Юрко Фединський, презентація альбому «Хата з корінням» господаря садиби Тараса Завітайла, щедра надвірня кухня від Березоворудського аграрного технікуму ПДАА, фірмові страви від кременчужан Country House — заміського кластер-дому сільського зеленого туризму, презентація Суспільного проекту «Еколтава», «ЖИВІ КОШАРИ», нічний вертеп, літературні читання, танці та пісні коло вогнища. А ще старовинний обряд посвяти в парубки та лекція про обрядовий хліб українців від етнолога Олени Щербань! – Дійство неодмінно має в собі просвітницьку складову, – пояснює організатор Тарас Завітайло. Окрім того, це свято творчих людей, самої творчості. Усім учасникам ми наголошуємо, що даємо їм простір та можливість заробити копійку, продаючи те, що зроблено власними руками, але за умови безкоштовних майстер-класів для сільських дітей. Умієш шити, вишивати, малювати, ліпити, готувати – добре, бери свої твори, страви, вироби й продавай, зароби на дорогу, бо окремим учасникам, справді, недешево до нас доїхати. Тому безкоштовних вареників не буде, – усміхається. – Ми ні з кого із майстрів не беремо й гривні за участь, не хочемо перетворювати народне свято на торжище з шаленими поборами, як то більшість сучасних фестів чи той же Сорочинський ярмарок. Що насправді може заробити ота лялькарка чи художник? Скільки треба продати глечиків, рушників чи мотанок, аби вторгувати хоч би на матеріал для нових виробів? Комфортно, цікаво і весело має бути всім: і майстрам, і гостям, і артистам. Бо лише в такому разі це називають народним святом. – Свого часу Березова Рудка була місцем натхнення і не лише українських творців, серед яких Тарас Шевченко, Євген Гребінка, – каже авторка проекту Олена Буряк. – Ми вхопилися за збереження історико-архітектурної спадщини села. Так проект порятунку музейного комплексу Березової Рудки та розвитку туристичної сфери району переріс у щось більш глобальне. Іноземні партнери та друзі нашої садиби захопилися нашою ідеєю арт-центру в Березовій Рудці, фестивалем українського аматорського документального кіно, котрий можна проводити в приміщенні маєтку Закревських. Уже є домовленості про культурний обмін з кількома країнами ЄС. Крім того, Олена і Тарас готові безкоштовно консультувати всіх сільських жителів на тему сільського зеленого туризму. – Приїздіть до нас, чи гукайте до свого села, – запрошує Тарас Завітайло, – гуртуйтеся, ми приїдемо і розкажемо, як почати справу, котра не даватиме вам душевного покою у доброму сенсі, завдяки якій в Україні знатимуть про вас та ваше село. А відтепер чекаємо вас усіх і кожного на нашому дійстві. Давайте разом відроджувати традиції своїх предків! Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|