Як вижити під час кризи й антикризових заходів?

Живучість українського народу – неймовірна, але факт. І страшне для непідготовлених роками «покращень» слово криза нас не лякає. Напевно, є в українців «ген виживання». Ми поцікавилися думками полтавців щодо того, як вижити в умовах кризи, та їхнім ставленням до «антикризових законів» уряду

Костянтин Грубич, 45 років, український телеведучий, родом із Полтави:

«До «антикризових законів» у мене неоднозначне ставлення. Це справа нагальна, та до неї треба було братися років 20 тому. Але «Диявол ховається в дрібницях». По-перше, вкрай необхідна щоденна роз’яснювальна робота для простих людей, що це за закони, і які зміни вони принесуть. До того ж, слід дати зрозуміти населенню, що без цього перехідного періоду кращого життя не буде. По-друге, насторожує те, що «затягування пасків» знову б’є по звичайних людях, а олігархат майже не зачіпає. Через це складається думка, що нас знову використовують».

Ольга Паламарчук, 66 років, пенсіонерка, с. Михайлівка, Диканський р-н:

«Звісно, страшно подумати, як будемо виживати, коли ціни вже кусаються і зростатимуть далі. Проте всі чудово розуміли, що цього не оминути. Тож треба пристосовуватися до ситуації і з розумінням ставитися до державних нововведень. От аби тільки й чиновники та олігархи долучилися до розбудови нашого майбутнього, а не лише економили на людях.

Я особисто цього року більше саджатиму на городі, відмовилася від деяких продуктів харчування з магазину, спробую економити газ».

Сергій, 42 роки, економіст, м. Глобине:

«Антикризові закони» мають багато «підводних каменів». Лише згадка про можливість уведення закону про оподаткування банківських вкладів, наприклад, уже викликав відпливи заощаджень із банківської системи, яка сьогодні й так нестабільна. Про спрощений доступ податківців до інформації про депозити – взагалі повна дурня. В усьому світі існує банківська таємниця, от тільки нам вона заважає.

А чого вартий закон, згідно з яким люди, що користуються земельними ділянками площею більше 12 га та пристроями для забору води більше 13 кубічних метрів на людину на місяць, вважаються користувачами надр і обкладаються податком! Це стосується власників городів, колодязів та свердловин. Тобто практично всього сільського населення. Черговий «камінь» – стягнення податку не з житлової, а із загальної площі об’єкта житлової нерухомості. Тобто відтепер податок стягуватимуть і з сараїв для худоби, і з погребів. А про виведення заробітних плат із «тіньової системи» ані слова. Вважаю, що урядовцям треба ретельно дослідити ці закони і виправити допущені помилки».

Олег Лесик, 31 рік, системний адміністратор, м. Лохвиця:

«Не маю цензурних слів, щоб висловити погляд на кризу й антикризові заходи. Єдиний вихід – запасатися салом, консервацією, більше працювати на городі, вирощувати екологічно чисту продукцію. Буде кепсько зовсім – урятує те, що в погребі. Секрети переживання кризи знали наші бабусі. Мали приховану торбинку з сухарями, запас мила, солі, сірників».

Григорій Охріменко, 86 років, м. Гадяч:

«Буду економити на всьому, добре, що свій город є. В магазинах купуватиму переважно крупи – і дешево, й ситно. Менше дивитимусь телевізор. Краще раніше спати ляжу, тож і на електроенергії зекономлю. Холодильником майже не користуюсь, є погріб».

Валентина Михайлівна, 58 років, пенсіонерка, Великобагачанський район:

«Я розумію, що жодні реформи не проходять без якихось жертв. Хай і пенсії, й зарплати не збільшуються поки що, але дуже хочеться бути впевненими у гідному майбутньому хоча б для наших дітей. Дуже непокоїть можливість уведення податку на вклади населення. Нечесно виходить, коли людина складала кошти все життя (дітям хотіла допомогти чи на старість відкладала), а тепер ці вистраждані копійки можуть обкласти податком. У мене є знайомі, прості вчителі, які дійсно років десять економили, щоб допомогти дітям у майбутньому стати на ноги. Вийшло десь близько ста тисяч гривень. На них і квартиру в місті зараз не купиш. А виходить, що з цих грошей ще, можливо, треба буде щось віддати. Також різко відчула на собі подорожчання ліків. Звісно, краще не хворіти й пропагувати здоровий спосіб життя. Але старшому поколінню вже важко підтримувати здоров’я без ліків».

Ірина Арендаренко, 29 років, мати однорічного сина, м. Миргород:

«У мене є один синочок. Плануємо ще дітей. Почули про закон, за яким скасовано більші виплати за другу й третю дитину.

Та нічого, переживемо. Аби лише те, що зекономлять, на користь пішло, а не в кишені чиновників. А те, що віддаватимуть ці «дитячі» гроші протягом трьох років (близько 800 гривень щомісяця, а нині виплачують лише протягом двох. – Авт.), дуже схвалюю.

Бо, за нинішніми законами, коли моєму сину виповниться три роки, то я маю його утримувати всього за 130 гривень у місяць. Цих коштів лише на одну пачку памперсів вистачить.

Буду змушена йти працювати. А краще б я цей рік ще на виховання дитини витратила. Тому майбутнім мамам пощастить більше».

Леонід Сорокін, 65 років, звукорежисер, м. Полтава:

«Так, кишені, дійсно, стрімко стають порожніми. І це ще не найстрашніші часи. Гірше буде, коли подорожчає газ і електроенергія. Страшнувато стає від того, що чекає нас попереду. Я думаю, що до осені інфляція досягне грандіозних розмірів, і навряд чи нас щось врятує від цього. Ну що ж, нам не вперше, затягнемо паски тугіше. Шкода бабусів із мізерними пенсіями та молодь, якій хочеться і погуляти, й помандрувати. Напевно, це треба пережити. А уряду слід витрушувати копієчку з олігархів, адже все, що вони «нажили непосильною працею», забрано у народу».

Події та коментарі

• У ДТП за участі полтавця загинуло двоє людей
• Жителі Полтавщини можуть пройти безкоштовне обстеження на сучасному медичному обладнанні
• В яких медзакладах Полтавщини, військові можуть пройти безкоштовну діагностику на комп’ютерному томографі та зробити МРТ?
• Триста тисяч гривень за одну хвилину
• На магистральных путях "Укрзализныци" проводились испытания скоростного двухсистемного межрегионального электропоезда