Наче крізь землю бачать

Аби оперативно визначити місце обриву та усунути ушкоджену оптоволоконну лінію зв’язку, яка проходить під землею на глибині понад метр, у підрозділах служби сигналізації та зв’язку Південної залізниці створені дві аварійно-поновлювальні бригади.  

У складі кожної — чотири спеціалісти. Попередньо вони набули спеціальних знань та досвіду, аби бездоганно застосувати на ділі сучасні технології та обладнання, завдяки яким можна за лічені хвилини впоратися з технічними негараздами.

Cпершу слід констатувати той факт, що магістральні мережі оптоволоконного зв’язку поступово витісняють мідні кабелі на узбіччя прогресу. Оскільки мідним дротам уже не під силу блискавично «пропускати» гігантські обсяги інформації, без якої, так само, як і без пального, нині не можна уявити роботу залізниць, а відтак пріоритет — за фактично безмежними можливостями оптоволокна.

— Скажімо, на Південній магістралі загальна довжина оптоволоконних кабелів сягає понад тисячу кілометрів. Ці кабелі простягнулися впродовж дільниці швидкісного руху Гребінка—Полтава—Лозова, а також від Козачої Лопані до Харкова й далі — до Полтави, — каже начальник відділу зв’язку служби сигналізації та зв’язку Ігор Бондаренко. — Й надалі їх довжина зростатиме. Та закопати кабель у землю — це лише півділа. А от утримувати його в справному стані значно важче.

Бо оптоволокно хоч і потужна річ, але доволі примхлива, тобто в обслуговуванні вимагає чіткого дотримання непростих технічних умов та компетентності фахівців. Наведу приклад: якщо бодай на частку міліметра збільшиться кут відрізаних оптичних волокон — для подальшого їх зварювання, то сигнал суттєво слабшатиме. До речі, зварювання це значно різниться від того, яке відоме широкому загалу. Через те перед нами й постала нагальна необхідність у придбанні низки сучасного обладнання: насамперед апаратів для автоматичного зварювання волокон, рефлектометрів, стриперів для зачищення оптоволокна та сколювачів.

Cучасна залізниця й хвилини не може працювати без зв’язку. Тож часу на виявлення місця пошкодженої лінії, яка пролягає глибоко під землею, та її відновлення фактично немає. Тож аби читач мав уявлення про те, настільки важливі та необхідні вище перелічене приладдя та сформовані спеціально навчені бригади фахівців, Ігор Анатолійович пригадав один випадок.

— Здебільшого місце пошкодження кабелю легко визначити, взявши до уваги інформацію про проведення на лінії певних робіт, приміром, колійниками, енергетиками та іншими спеціалістами, — мовить Ігор Бондаренко.— Але в даному разі подібного не було й близько. За допомогою рефлектометра фахівці за кілька хвилин визначили місце розриву лінії. Та бригада, прибувши на місце ймовірного розриву, вкрай розгубилася: куди не кинь оком — незаймана цілина й високі трави... А рефлектометр уперто вказував саме на цю ділянку. Що вдієш? Довелося обстежувати ледь не кожен сантиметр поверхні ґрунту. Зрештою з’ясувалося, що на цьому місці бабця припинала козу — й дуже глибоко ввігнала в землю шворінь...

А далі розпочинається не менш відповідальна робота із застосуванням автоматизованого високоточного комплексу з відновлення роботи оптоволоконної лінії, до складу якого входять стрипер, сколювач та зварювальний апарат IFS–10, який за своїми габаритами та вагою цілком схожий на звичайнісінький факсовий апарат, щоправда, з монітором, на якому відображається процес зварювання, та блоком управління, яким задається режим зварювання й на якому встановлюються параметри нагріву тощо. Це є, власне кажучи, повністю комп’ютеризований пристрій, здатний за лічені хвилини міцно з’єднати волокна, а потому зберегти в пам’яті понад 2 тис. результатів виконаної роботи. Отже, в разі незадовільної роботи оптоволоконної мережі можна з’ясувати те, хто, коли і де саме халтурив, здійснюючи зварювання. Але чи не найголовніша його цінність — автономія живлення. За рахунок доволі місткої акумуляторної батареї прилад здатен виконати понад 350 циклів зварювання й термоусадки.

Начальник відділу зв’язку, радіо та ПОНАБ служби сигналізації та зв’язку Південної залізниці Ігор БОНДАРЕНКО: «Аварійно-відновлювальні бригади нині працюють у складі ШЧ-Харків та ШЧ- Полтава.

Наявність сучасної техніки та досвідчених спеціалістів дозволить не лише оперативно і професійно ліквідувати пошкодження оптоволоконної мережі, а й надалі розвивати цей вид зв’язку».

Магістраль