|
31.12.2016 Новорічні традиції і звичаї...чи варто змінювати? | |
 Наближаються новорічні свята. Нині нам здається, що ялинка була характерним новорічним атрибутом для наших предків. Але як свідчить історія, навіть наші далекі пращури, живучи серед непрохідних лісів, не наважувалися знищувати їх бездумно, заради забаганки на декілька днів. Адже щороку по Україні знищуються мільйони дерев-красунь.Одне відомо - ця традиція рівноцінна страшній пожежі. Тепер зрозуміло, чому інколи говорять: знищувати лісову флору і фауну заради короткочасних потреб - все-одно, що спалювати картину Рембрандта для того, щоб годину погрітися. А ще страшніше, коли браконьєри в міських парках і скверах спилюють верхівки рідкісних видів та форм ялини, туї, ялиці. А потім засохлі, обшмаргані стовбури колишніх лісових красунь валяються на вулицях, біля під’їздів, або просто на смітниках. Шановні батьки, вчителі, як можна виховувати у дітей любов до природи, коли вони змалечку бачать наше з вами споживацьке ставлення до неї. Повірте, принижена до рівня побутового мотлоху, понівечена лісова красуня викликає щонайменше відчуття жалю від швидкоплинності усього земного. Та чи така вже незамінна "жива ялинка"? До речі, звичай рубать зелені деревця і зустрічати з ними Новий рік запровадив російський імператор Петро І в 1700 році. Згідно його указу всіх зобов’язували прикрашати вулиці та будинки сосновими, ялинковими деревцями та гілками. Для чого ж насадив цей звичай Петро І? Він хотів, щоб цим звичаєм панівні класи могли продемонструвати своє “нехолопське становище і походження”. Традиційною ж українською символікою на Новий рік був Дідух. Виготовляли його з кулів або ж першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили триральче розгалудження для того, щоб Дідух міг рівно стояти. Верхівка новорічного Дід уха нагадувала конусоподібний сніп з безліччю колосся. Гілки ж Дідуха, а за них правили зібрані докупи пучки, що зверху розгалуджувались, обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами - кожен на свій смак й уподобання. У світлицях Дідуха ставили напередодні Багатої куті. Свою обрядову функцію він виконував протягом усіх Різдвяних свят. Постійним його місцем були покуть або стіл. Будь-які ритуальні дійства, пов’язані з Різдвяними чи Новорічними святами неодмінно супроводжувалися обрядовим вінцем. Дідухом користувалися по всій території України. Мабуть, розумними й практичними були наші пращури-українці, коли так берегли природу і шанували хліб. Тож чи така вже незамінна “жива ялинка”? Радісне очікування новорічного свята досягається не тільки і не стільки за рахунок знищених мільйонів лісових красунь. Добре, що дедалі більше людей схиляються до того, що значно доцільніше прикрашати дім композиціями з ялинкових гілок. Тут і фантазії є де розгулятися, і вся оселя може стати зеленою, та й п’янкий аромат хвої також буде гарантовано. Інший варіант - зимовий букет з квітів. Він може стати найкращим новорічним подарунком, створить особливий настрій, який не передати словами. Тому закликаю: не рубайте даремно ялинок, нехай ростуть вони, радуючи наше око!!! А взагалі нам усім слід старанно відшукувати, уважно вивчати і повертати до життя напівзабуті українські народні традиції, обряди, а також формувати нові. Необхідно популяризувати ці заходи з допомогою органів місцевої влади, засобів масової інформації. Паралельно необхідно роз’яснювати згубність ритуалів, що завдають значної шкоди природі. Якщо це зрозуміють всі, то є надія на те, що наші онуки будуть жити серед шелесту гілок та тонкого аромату хвойного лісу. Хочеться ще нагадати про інший новорічний обряд, який був введений російським імператором Петром І. Згідно указу від 19 грудня 1699 року наказувалося Новий рік розпочинати всюди урочистим молебнем, стріляниною з гармат та рушниць, запалюванням феєрверків. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Как спрятать от детей подарки на Новый Год Як відомо, в багатьох містах України у зв’язку з АТО рішенням громад заборонені такі гучні "обряди”. Хотілося, щоб і наші гребінківські заможні люди задумались над тим, чи палити в небо заради того, щоб ще раз показати, які ми багаті і успішні. А не краще було б оці кошти витратити на подарунки воїнам АТО, які в цей час будуть захищати нашу землю, берегти наш спокій. Можна привітати з Різдвом Христовим діток із малозабезпечених і багатодітних сімей. Колись заможні українці Семиренки, Терещенки робили великі добрі справи: на свої кошти будували лікарні, школи, утримували навчальні заклади. І нині залишились споруди, збудовані на їхні кошти. Пам’ятайте, що в Святому Письмі записано: “Дающего да не оскудеет рука". Підписуйтесь на наші оновлення у Facebook, "ВКонтакте" та Twitter: всі найважливіші події Гребінківщини, і не тільки, в одному місці. Гребінчин край Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|