|
19.08.2016 Прийшов Спас – літо йде від нас | |
 До найбільших серед дванадцяти річних празників християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або (як у народі зазвичай називають) – Спас, Великий Спас, що припадає на 19 серпня.Він вважається третім, опісля Різдва та Великодня, святом. За біблійною легендою, у цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину гори. Посеред ночі довкола зненацька осяйнуло дивовижне видовище – їхній учитель у блаженному освітленні здіймався на небеса. Присутнім начебто почувся всевишній голос, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа – він мовби об’єднував земні й небесні начала. Звідси й назва свята – Преображення Господнє. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблочный Спас: что можно и нельзя делать на Преображение Господне ОСВЯЧЕННЯ ДАРІВ ПРИРОДИАле в народі празник мав і світське відзначення: його безпосередньо пов’язували зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що первісне коріння свята сягає дохристиянських вірувань: наші далекі пращури також широко відзначали закінчення жнивної пори. В окремих регіонах України навіть залишок незжатого збіжжя на кінці ниви називали «спасовою бородою».Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке пізніше використало в своїй обрядовості і християнство, підтверджує і звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Деінде до церкви несли також моркву, цибулю, лікарське зілля – зокрема васильки та чорнобривці. З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. Кожен бджоляр за два – три дні до свята «підрізав бджоли» – робив контрольну ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі, а решту залишити комахам на перезимівок, вилучав порожні вощини, об’єднував мало чисельні сім’ї. Годилося перед Спасом пригостити медом сусідів, приятелів, вдів, сиріт та немічних людей. І СВІЧКУ ВЗЯТИ ВОСКОВУ, І ПОМ'ЯНУТИ ПОКІЙНИКІВВвечері напередодні свята родина бралася за найвідповідальнішу роботу – свічникарство: сукання різного роду свічок.Вранці, зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і свічку «Трійцю», виготовлену з особливого воску, як оберіг від усіляких бід та напастей, йшли до церкви. З трепетом чекали, коли освятяться яблука, бо до цього дня їх не вживали. І насамперед заборонялося їсти ці фрукти до Спаса жінкам, у яких померли діти, та дочкам, що залишилися без матерів. Може, заборона пов’язана із переказами про Єву, яка в раю звабила посмакувати недозрілим плодом Адама і спонукала його до гріха? Інша оповідка стверджує, що за цвітінням садів і дозріванням фруктів стежать духи покійників. Під час відправи вони сходяться до церкви, щоб освятити їх і віднести померлим душам на той світ, адже на Спаса припадає третє відзначення поминків за померлими. «ЩОБ САДОВИНА РОДИЛА»Спасівський обід готували переважно з борошняних та овочевих страв і риби.Спершу їли яблука та мед, запиваючи виноградним або ж яблучним вином – «щоб садовина родила», а потім – інші страви. Відтак Спас вважався своєрідним завершенням літа. Говорилося, що «святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло». Відчувалися перші подихи осені – «пішло літо від нас». Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|