|
24.10.2013 Тарас Кутовий: «За закордонні кредити українцям пропонують платити землею» | |
Тарас Кутовий: «За закордонні кредити українцям пропонують платити землею» Побоювання щодо непересічних ризиків, пов’язаних з наділенням повноваженнями Державного земельного банку, під час круглого столу в інформ-агенції «Українські новини» висловив народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас КутовийЗа його словами, загрозу несе законопроект № 2181а, поданий на розгляд Верховної Ради регіоналом Євгеном Сігалом. Документ пропонує зміни, відповідно до яких мораторій на продаж землі не діятиме по відношенню щодо новоствореного Держзембанку. «У проекті йдеться, що до набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського державної та комунальної власності й так далі. А завершується стаття законопроекту новацією – «дія цього пункту не поширюється на випадки набуття права власності на земельні ділянки Державним земельним банком». Тобто для них скасовано мораторій, і це записано в документі, за який нам пропонують голосувати», – наголошує Тарас Кутовий. Нардеп пояснив, що така норма небезпечна тим, що вже нині існує практика відчуження земель у власників у тому випадку, коли ділянка була оформлена в якості застави для отримання кредиту. Що стосується Держзембанку, то вилучення земельних наділів на користь закордонних кредиторів може сягнути величезних масштабів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казначейство заганяє місцеві бюджети в боргову яму «Фактично сільськогосподарська земля у невеликих обсягах сьогодні продається відповідно до судових рішень. І цей принцип цілком може спрацювати, коли у нас з’явиться юридична особа, тобто Державний земельний банк. І не дай бог він збанкрутіє. У такому випадку кредитори прийдуть до суду, а там зобов’яжуть банк розплачуватися з ними за рахунок застави. Цей механізм, який дозволяє ось так забирати землю, прописаний законодавчо. З огляду на те, як працює судова система в Україні, потрібні рішення з’являтимуться дуже швидко. Тому саме існування такої схеми треба унеможливити», – застерігає ударівець. Опоненти, представники Держземагенства, у якості аргументів за наводять успішні приклади функціонування земельних банків, як-то у Тайвані чи Голландії. Але визнають і те, що, приміром, Угорщина та Болгарія зіткнулися із корупційними схемами в діяльності аналогічних установ. Тому не останню роль у питанні регулювання діяльності Держзембанку в Україні все ж таки відіграють національні особливості поводження з грішми і схильність до корумпованих дій, резюмував Тарас Кутовий. «Сьогодні гостро стоїть питання ефективності держави як власника і реформатора. Гірко це визнавати, але за роки незалежності Україна ніколи не була ефективним власником. Наскільки ефективно держава в нас справляється з ринком зерна, видно, наприклад, з діяльності аграрного фонду. Я вбачаю, що проект «Земельний банк» буде так само невдалим і закінчиться тим, що в Україні просто не лишиться землі, яка на сьогодні є нашим головним і найпотужнішим ресурсом». Олена ЗАДОРОЖНА
Події та коментарі Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|