|
08.04.2017 Вербна неділя: що можна і що не можна робити з освяченою вербою | |
 Цього року 9 квітня, за тиждень до головного християнського свята Воскресіння Христового, православний світ відзначає Вхід Господній в Єрусалим, або Вербну неділю.Цей день передує початку найбільш суворої Страсної седмиці Великого посту, коли віруючі повинні обмежувати себе не тільки в їжі, але і в мирських справах, а вільний час присвячувати молитвам і покаянню. Головним же атрибутом цього свята є верба, яку люди несуть до церкви, щоб освятити і зберігати в домі як оберіг цілий рік – до наступної Вербної неділі. Згідно з Євангелієм цього дня Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима на віслюку, і народ, визнавши в ньому Месію, зустрічав його радістю і криками «Осанна!», устеляючи дорогу своїм одягом і пальмовими гілками. Оскільки пальми в Київській Русі не росли, з приходом до нас християнства цю дивовижну для слов’ян рослину замінила верба, яка на свято Входу Господнього в Єрусалим стала символізувати визнання Христа народом. Здавна наші предки ретельно готувалися до Вербної неділі: ремонтували паркани, прибирали двори, білили та розписували житла і прагнули закінчити до цього часу всі важкі роботи. Господині обов’язково вичищали і прикрашали хати вишитими за зиму рушниками, адже вважалося, що освячену вербу можна приносити тільки в чистий будинок. Така повага до верби у наших предків іде ще з далеких дохристиянських часів, коли з першими «котиками», що розпустилися, слов’яни зустрічали прихід весни. Звідти ж дійшли до нас усі ритуали і обряди, пов’язані з цією рослиною, які органічно вплелися і в традиції християнства. Після церковного богослужіння букетики верби несуть додому. Існує повір’я: якщо проковтнути кілька «котиків» у цей день, людина на рік буде захищена він хвороб горла, тому наші предки обов’язково давали вербу своїм дітям. Тому хто захоче наслідувати цю традицію, слід пам’ятати, що освячену вербу в жодному разі не можна мити, тому збирати гілочки треба подалі від доріг, а краще взагалі за межею міста. Наші предки вірили, що верба виганяє злих духів, тому намагалися злегка вдарити гілочками всіх членів сім’ї з побажаннями здоров’я і багатства, примовляючи при цьому: «Не я б’ю, верба б’є». Особливо діставалося тим, хто пропустив або проспав святкову службу в церкві. Вербовими прутиками виганяли вперше худобу з двору, щоб тварин не брали хвороби, пасічники стукали по вуликах для здоров’я бджіл. А сучасним міським жителям слід пам’ятати, що худоба була джерелом їжі для наших предків, а ось бити вербою акваріум з рибками і давати «котики» кішкам і собакам не варто (звісно, якщо ви не збираєтеся в майбутньому з’їсти своїх улюбленців). Уже в будинку освяченою вербою торкалися усіх стін і ставили букет на почесне місце – на стіл, підвіконня. Своїм ароматом верба наповнювала оселю атмосферою весни весь період до Великодня і була окрасою столу на саме Світле свято. Викидати засохлу вербу вважалося великим гріхом, тому зберігали її весь рік на покуті з іконами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітання з Вербною неділею. Вербна неділя православне свято Коли ж у будинок урочисто вносили нові зелені гілочки, торішню вербу спалювали. Найчастіше господині робили це, коли в Чистий четвер розпалювали піч для паски, – тоді сам вогонь вже вважався освяченим. Сучасні городяни можуть спалити стару вербу в багатті (звісно, в місцях, де це дозволено), або просто закопати в землю. Освячену вербу наші предки використовували для приготування цілющих настоїв при головних болях, лихоманці, хворобах шлунка. З гілочками верби виходили на подвір’я, щоб прогнати грозу, і кидали їх у вогонь при пожежі, аби зупинити біду. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля колодязів, – щоб верба воду очищала. Але навіть якщо за весь рік ви жодного разу не дістанете букетики, принесені додому на Вербну неділю, верба охоронятиме ваше житло від злих духів. Тому ставитися до освячених букетів слід з повагою і не викидати «котики», які обсипаються, а дбайливо складати їх поряд з іншими гілками до наступної весни. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|