|
13.12.2019 «Українські лікарні та нова модель фінансування: перспективи та ризики» | |
В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція, присвячена висвітленню практичних аспектів підготовки лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат. Під час заходу своєю експертизою ділились провідні експерти: Сергій Дяченко – заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат, Руслан Радченко – заступник директора КНП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської районної ради», Володимир Івчук – старший радник компанії «Агенція розвитку охорони здоров'я», Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG, Євген Прилипко – голова та член Правління експертної ГС «Асоціації «ЕСО здоров’я України».  Другий етап медичної реформи розпочнеться з 1 квітня 2020 року. Для громадян це означає, що кожен отримає гарантований пакет медичних послуг (в межах Програми медичних гарантій), за які медичним закладам буде сплачувати Національна служба здоров’я України. Для власників медичних закладів, органів місцевого самоврядування, фінансування медицини багато років є болючою проблемою в умовах обмеженого фінансування, поточного стану оснащення лікарень, утримання старих енергоємних приміщень та великих площ із незрозумілою ефективністю їх використання. Особливо гостро постає питання аналізу на скільки ефективно використовуються кошти медичними закладами. Це обумовлено зобов’язаннями, які покладаються в умовах децентралізації на органи місцевої влади та самоврядування (власників медичних закладів). Ці зобов’язання стосуються фінансування лікарень у частині оснащення, ремонту, комунальних платежів і т. п. з місцевого бюджету. «Завдання, які потрібно вирішити лікарням у процесі підготовки до другого етапу реформи, можна розділити на дві складові. Перша – те, що потрібно НСЗУ від медичного закладу, як стратегічному замовнику послуг, який на користь пацієнта укладає договір із медичним закладом та контролюватиме його виконання. Друга – те, що потрібно медичним закладам, керівники яких мають вирішити комплекс задач із розвитку та ефективного функціонування закладів, серед яких: обрання стратегії та спеціалізації медичного обслуговування, забезпечення фінансової стабільності, – вважає Євген Прилипко. – Ці дві групи завдань перетинаються лише в невеликій їхній частині. Другу групу задач ніхто не вирішить замість самого медичного закладу. Тому наша експертна Асоціація ставить перед собою завдання сприяти вирішенню цих завдань, особливо на етапі підготовки до нової моделі фінансування, що забезпечить менш болісне проходження цього етапу, з найменш можливими втратами». У цьому непростому процесі важливо спиратися на актуальні цифри, показники, на абсолютно практичний та реальний досвід впровадження регіональної інформаційної системи управління охороною здоров’я у Полтавській області та результати відпрацювання Пілотного проекту фінансування вторинної медичної допомоги з оплатою за результат (пролікований випадок). Результатом пілотного проєкту в Полтавській області стала розбудова та впровадження регіональної екосистеми eHealth, основою якої є інформаційна фінансова система управління охороною здоров’я – FinHealth. Водночас, отримуючи достовірні дані з цієї системи, вдалося відпрацювати механізм звітування за надані послуги та отримання оплати від НСЗУ. Наявність об’єктивних економічних, статистичних та медичних даних у режимі реального часу надає можливість ефективно формувати спроможну мережу медичних закладів, реструктурувати лікарні, використовувати можливості фінансового планування та забезпечувати їх стабільний розвиток. Іншим медичним закладам та регіонам ще доведеться пройти весь цей шлях, але в стислі терміни. «Основою успіху структурних змін є комплексний аудит стану охорони здоров`я регіону. Його мета – визначити стан/рівень розвитку кожного закладу окремо та системи охорони здоров`я регіону в цілому, відповідно до критеріїв, визначених всіма гілками влади, а також розробити Майстер-план розбудови регіональної системи ОЗ та кожного закладу зокрема», – сказав Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат. Саме з метою розробки та впровадження регіональних систем та інструментів управління мережами медичних закладів усіх рівнів Асоціацією були проведені в Полтаві (за організаційної підтримки Департаменту охорони здоров’я ОДА Полтавської області) навчальні візити та комплексні семінари «Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат». Загалом у межах 4 заходів навчання вже пройшли 94 учасники з 19 областей України (керівники, лікарі, економісти, статистики, керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фахівці інформаційно-аналітичних центрів). Кількість охочих узяти участь у семінарах перевищила попередньо заплановану, що зумовило проведення 5-го останнього семінару в 2019 році в Полтаві 20-21 грудня. Наступним кроком стане проведення виїзних (регіональних) комплексних семінарів у січні – лютому 2020 року. Актуальним лишається питання якості даних, які потраплятимуть як звіти від лікарень до НСЗУ, адже саме на основі цієї інформації будуть здійснюватися всі розрахунки НСЗУ з лікарнями. Помилки означають не лише отримання меншого обсягу фінансування, а й при їх систематичному повторенні розірвання договору з боку НСЗУ. У даному разі мова йде про використання моделі фінансування за DRG або діагностично спорідненими групами – класифікація, яка групує стаціонарні проліковані випадки, кожен з яких має свою відповідну вартість. «Важливі кроки, які мають ініціювати керівники медичних закладів для збільшення доходів та фінансової стійкості лікарні: навчитись фінансовому плануванню в умовах оплати за результат (ДСГ/DRG моделі фінансування) та клінічному кодуванню медичним персоналом. Від цих двох складових напряму залежить фінансове благополуччя лікарні», – переконаний Володимир Івчук, старший радник компанії «Агенція розвитку охорони здоров'я», Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG. Описаний шлях для керівників, колективів медичних закладів та органів виконавчої влади і самоврядування є складним і таким, що вимагає абсолютної синергії у прийнятті управлінських рішень. Так, наприклад, керівництво Полтавської центральної районної лікарні в ході реструктуризації закладу вдалося досягти іноді непопулярних, але життєво важливих рішень для подальшого існування та розвитку лікарні кроків. Серед них: скорочення неконкурентоспроможних підрозділів, обґрунтоване зменшення термінів перебування пацієнтів у стаціонарі, об'єднання окремих підрозділів (наприклад, хірургічне з гінекологічними ліжками, терапевтичне з неврологічними ліжками), об'єднання посад: сестра господиня та санітарка буфетниця, розглядається можливість замовлення окремих послуг на умовах аутсорсингу, наприклад, харчування, прання тощо. Ці та інші рішення були прийнятті, базуючись виключно на аналітиці об’єктивних даних з інформаційної фінансової системи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Пирятині обговорили питання функціонування та розвитку закладів охорони здоров’я «Міжнародний досвід доводить, що медицина у фінансовому відношенні бездонна прірва, – зауважує Руслан Радченко, заступник директора КНП «Полтавська Центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради. – Основною стратегією змін стало не механічне вливання якнайбільшої кількості коштів, а як найраціональніше використання наявного потенціалу з метою забезпечення надання якісної медичної допомоги».
Розуміючи всю відповідальність процесу, який розпочнеться з квітня наступного року, та усвідомлюючи всі потреби, запити та виклики, які стоять перед регіонами, експертна група ГС Асоціація «ЕСО здоров’я України» ініціювала Програму «Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду». Державним та міжнародним стейкхолдерам охорони здоров’я, експертам, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів пропонують долучитися до Програми та об’єднатися задля координації спільних зусиль на етапі підготовки та впровадження подальших змін у системі охорони здоров’я України. Пресцентр ДОЗ Полтавської ОДА Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|