|
30.01.2016 З 1 березня на Полтавців чекає чергове підвищення тарифів на електроенергію | |
 З приходом весни нас чекає чергове підвищення тарифів на електроенергію – це буде третій етап запровадженого навесні 2015-го року поетапного підвищення тарифів.Протягом 2016-го року ціна на електроенергію зростатиме двічі: наступне за весняним підвищення станеться 1 вересня і триватиме до 28 лютого 2017 року – це буде 4-й, як планувалося, передостанній етап. Поетапне підвищення тарифів на електроенергію для населення запроваджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Постановою від 22.02.2015 за №220. Державний регулятор вирішив піднімати тарифи для населення в п’ять етапів – до економічно обґрунтованого рівня. Що з того вийшло, стане зрозуміло, якщо проаналізувати вал не платежів та зростаючі обсяги перехресного субсидіювання одних споживачів за рахунок інших. З 1-го березня по 31 серпня 2016 року найбільш економні міські споживачі (до 100 кВт-годин на місяць) сплачуватимуть по 57 копійок за кВт-годину (з ПДВ), тоді як нині платять по 45,6 коп. За обсяг, спожитий понад 100 кВт-годин і до 600-т, тариф зросте до 99 копійок, тоді як нині діючий тариф – 78,9 копійки. За обсяг, який перевищує 600 кВт-год на місяць, платити доведеться по 1,56 грн за кВт-годину, тоді як нині – 1,479 грн. Для сільського населення діятимуть такі ж тарифи, як і для міських мешканців, але мінімальний обсяг споживання для них, як і тепер, буде на 50 кВт-год більше, ніж для міських мешканців – 150 кВт-год на місяць за ціною по 57 копійок за кВт-годину (з пдв). Якщо ж помешкання обладнане електричною опалювальною установкою у встановленому порядку, тобто, за процедурою і за згодою енергопостачальної компанії (обов’язково треба замовляти проект), там протягом опалювального сезону діятимуть більш лояльні тарифи: З 1 березня по 30 квітня 2016 року за обсяг, спожитий до 3600 кВт-год на місяць, тариф становитиме 57 коп (з пдв), тоді як нині споживачі платять по 45,6 коп. За обсяг, спожитий понад 3600 кВт-год на місяць – по 1,56 грн, а нині – 1,479 грн. Такі ж тарифи (57 коп і 1,56 грн) діятимуть і для споживачів, які проживають в не газифікованих багатоквартирних будинках і де відсутні чи не функціонують системи централізованого теплопостачання (в тому числі й у сільській місцевості). Зростання вартості електроенергії б’є по бюджету простих українців. Але є надійний спосіб, як хоч трохи заощадити на платежах, адже нічна електроенергія значно дешевша, ніж в часи денних пікових навантажень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На сніговій передовій Чи можна зекономити на оплаті? Щоб пом’якшити удар від зростання тарифів по своїх гаманцях, варто застосовувати дво- чи тризонні лічильники, диференційовані за періодами часу згідно зі встановленими НКРЕ правилами. Тобто, встановивши двозонний лічильник, нічна електроенергія (з 23 до 7 години ранку) коштуватиме вдвічі менше (0,5 тарифу). Однофазний лічильник коштує 1500 грн, а трьохфазний – 3200 грн. Тризонні тарифи користуються меншою популярністю у споживачів, адже коли єдина енергосистема держави несе найбільше навантаження (з 8-ї ранку до 11-ї ранку та з 20-ї до 22-ї), доведеться платити в півтора рази більше (коефіцієнт 1,5 від діючого тарифу. Вночі (з 23-ї до 7-ї ранку) тариф буде менший – коефіцієнт 0,4 від чинного тарифу. Найбільшу вигоду отримують споживачі, оселі яких обладнані електричними котлами та двохзонними лічильниками – нині вони платять вночі лише по 23 копійки за спожиту кВт-годину енергії, а з 1 березня по 1 квітня 2016 року платитимуть по 28,5 коп – це все одно в рази дешевше, ніж коли будинок опалювати газом. Встановлений НКРЕКП місячний ліміт споживання енергії – 3600 кВт-год. Проте з 1-го березня 2017 року цей ліміт Регулятор зменшив до 3000 кВт-год, збільшивши тариф до 90 коп (тоді вночі буде по 45 коп – за наявності двохзонного лічильника). В такому разі опалювання електроенергією буде не набагато дешевшим, ніж газове. Схоже, хтось охоче лобіює інтереси газових монополістів. Такі дії з боку НКРЕКП важко назвати логічними, адже в енергетиці є величезна проблема з надлишком нічної електроенергії, яку нікуди діти. А зупиняти атомні енергоблоки протягом доби заборонено, адже вони розраховані на роботу в базовому, тобто, постійному режимі. В разі, якщо влада таки зрозуміє, що простий споживач міг би стати партнером енергетиків, і, зокрема, диспетчерської служби НЕК «Укренерго» з метою вирівнювання добового графіка навантажень, тоді місячний ліміт доцільно було б різко збільшити. Без відповіді залишається питання, чому всупереч економічно обґрунтованій логіці по відношенню до енергетики та простих споживачів, місячний ліміт спочатку зменшили з 5000 до 3600 кВт-год, а через рік ще зменшать до 3000? Це аж ніяк не стимулює споживачів переходити з газового опалення на електричне, до чого так активно торік закликали з Печерських пагорбів. Тому й не дивно, що Україна залишається одним з найпотужніших споживачів газу – обсяг споживання в 2015 році сягнув 35 млрд кубометрів, тоді як Польща, яка подібна до України за кліматичними умовами та кількістю населення, щороку споживає вдвічі менше – 18 млрд кубометрів. Резерв для економії – 15-17 млрд кубометрів. Цілком очевидно, що комусь таки дуже вигідно будь-якою ціною зберегти в Україні газовий зашморг на шиї простого українця, доходи якого за останні два роки знецінили втричі, а вартість газу зросла в 4-6 разів. Криза неплатежів Неплатежі на енергоринку, річний обсяг якого в 2014-му році перевищив 160 млрд грн, ростуть: розрахунки споживачів з енергопостачальними компаніями за поставлену їм електроенергію за 11 місяців 2015 року впали до 94%, тоді як в попередні роки цей показник сягав 100%. Загалом споживачі заборгували енергопостачальним компаніям майже 22 млрд грн. Найбільші неплатники – вугільна промисловість, комунальний сектор та населення. Тому викликає подив, чому на тлі неплатежів за електроенергію тариф продовжує зростати? В Міністерстві енергетики і вугільної промисловості, протягом 11 місяців 2015-го року борг енергопостачальних компаній перед «Енергоринком» збільшився на 6,2 млрд грн – з 22,1 млрд грн на початок 2015-го до 28,3 млрд грн на 1 грудня 2015-го. Одночас «Енергоринок» на 9,5 млрд грн приростив заборгованість генеруючим компаніям (з 17,3 млрд грн. на початок 2015-го до 26,8 млрд грн на 1 грудня 2015-го). Про які реформи в енергетиці можна говорити, якщо галузь перебуває в стані дефолту і живе лише за рахунок кредитів під шалені відсотки? Це ж прямий шлях до банкрутства генеруючих компаній. Ситуація на енергоринку стала приводом для серйозного занепокоєння експертів. «Стан розрахунків на ринку електричної енергії – в «сірій зоні» уваги влади. Ніхто не бере на себе відповідальність за організацію та відновлення платежів. Зовнішнє залучення коштів – це як тимчасове знеболювальне», – написав у Фейсбуці колишній заступник міністра енергетики з питань економіки, колишній гендиректор ДП «Енергоринок» Юрій Саква. Він переконаний: банкрутство виробників, не прогнозоване зростання тарифів на електроенергію, додаткові бюджетні витрати – такими будуть результати хронічних неплатежів внаслідок бездіяльності. Щоб створити належні передумови для запровадження вільного конкурентного ринку електроенергії, потрібно усунути низку перешкод. Перехресне субсидіювання зростає Це явище в енергетиці виникло ще в 90-х роках: за рахунок підвищених цін для промисловості вдається утримувати значно нижчі ціни для населення. В результаті виникло таке поняття, як перехресне субсидіювання. Хоча в провідних країнах все навпаки: для населення електроенергія дорожча, ніж для промисловості, адже тоді й вартість вироблених товарів буде нижчою. За оцінками експертів, річний обсяг перехресного субсидіювання в Україні перевищує 50 млрд грн, адже для промислових споживачів тариф впродовж багатьох років в декілька разів вищий, ніж для населення. Цю суму можна порівняти з вартістю електроенергії, виробленої протягом року на всіх теплових електростанціях України. Наявність перехресного субсидіювання гальмує розвиток економіки та енергоефективності. Щоб цю припинити практику, в 2015 році НКРЕКП двічі підвищувала тариф на електроенергію, а ще 3 підвищення попереду. В такий спосіб до 2018 року державний Регулятор планує повністю позбутися субсидіювання за рахунок тарифів для промисловості. Запроваджувати конкурентний ринок електроенергії (проект Закону «Про ринок електроенергії» залежався у парламенті) планується за умови, якщо не лише промисловість, але й населення платитиме за ринковими цінами. «Але як це не парадоксально, до кінця 2015 року рівень перехресного субсидіювання в електроенергетиці не лише не зменшився, а навіть зріс у порівнянні з 2014-м! Отримані за рахунок приросту рівня оплати від населення 3 мільярди гривень миттєво розчинилися. Тому на початку 2016-го року ми опинилися ще далі від вільного ринку, ніж були на початку 2015-го», – стверджує Юрій Саква. Експерт стверджує, що «головна причина такої метаморфози – не прогнозована тарифна політика на ринку електроенергії. Тепер все потрібно починати спочатку». Дійсно, як приклад для наслідування Україна взяла провідні країни, які досягли великих успіхів в економіці та енергоефективності. Але їхній успіх базується на збалансуванні рівня зарплат населення з високою вартістю електроенергії, чого й близько немає в Україні. Крім того, провідні країни замінили не ефективні бюджетні субсидії на адресні дотації для незабезпечених верств населення. «У нас же в цьому напрямку повний штиль. Компонент промисловість-населення – це лише верхівка айсбергу з назвою «перехресне субсидіювання». Воно скрито присутнє і в інших сегментах енергоринку», – констатує Юрій Саква. Дійсно, діюча система однакових тарифів для всіх регіонів – це перехресне субсидіювання між областями. Штучне обмеження тарифів для НАЕК «Енергоатом», ГЕС, ТЕС, обленерго – це також перехресне субсидіювання промисловості та населення – за оцінками експертів, воно сягає мінімум 15-20 млрд грн на рік. Високі «зелені» тарифи – це також перехресне субсидіювання виробників відновлювальної енергетики за рахунок інших виробників. Зокрема, наприкінці минулого року тариф для «Енергоатома» (42,5 коп за кВт-год) був 16 разів нижчий, ніж для сонячних електростанцій (7,04 грн). Тобто, доходи «зелених» були в 16 разів більші порівняно з доходами атомників. Перекоси існують також в регульованих тарифах на передачу та збут електроенергії. Вищеперераховані спотворення в тарифній політиці призводять до руйнівних наслідків в економіці підприємств. Без сумніву, їх потрібно усувати до того, як буде запроваджено конкурентний ринок електроенергії, але поки що ця проблема поза увагою чинної влади. Експерти наполягають на необхідності термінової розробки таких базових речей, як прогнозного балансу електроенергії, фінансової моделі ринку, а також моделі тарифної політики щонайменше на 3-5 років. Експеримент 2015-го показав, що боротьба з перехресним субсидіюванням лише за допомогою підвищення цін на електроенергію для населення – без урахування вищеперерахованих заходів – не дала очікуваного ефекту. Змінити ситуацію на краще не вдасться, якщо Уряд не візьметься за проблему перехресного субсидіювання в енергетиці як пріоритетну. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|