Здача крові запобігає багатьом захворюванням

Полтавці приєдналися до благодійної акції року – масового забору крові напередодні Всесвітнього дня донора крові 14 червня. Як стати донором крові і якими можуть бути наслідки такого благодійництва для власного здоров’я, ми дізнавались у лікарів і «професійних» донорів

«Сьогодні навчилися замінювати навіть ковбасу, а кров і досі залишається незамінною»

Полтавська обласна станція переливання крові забезпечує усі лікарні області не лише донорською кров’ю, а й її необхідними компонентами. Цього потребують не лише в екстрених випадках, а й при захворюваннях на гемофілію, онкологію тощо. На жаль, термін придатності деяких продуктів переробки крові дуже незначний, тому люди, які стали постійними донорами, готові до раптового телефонного дзвінка від лікарів із проханням негайно приїхати і здати кров для хворого.

Володимир Рудіков, головний лікар обласної станції переливання крові, розповів про бажаючих віддати частинку себе заради життя інших:

– Мільйони людей завдячують своїм життям незнайомцям, які добровільно здають свою кров, – донорам. За минулий рік на Полтавщині виявилося більше 15,5 тисяч людей, які безкоштовно віддали кров заради порятунку інших! Всього у нас налічується більше 16 тисяч донорів. Завдяки їхнім добровільним ініціативам минулого року станція запаслась майже 14 тисячами літрів донорської крові, підтримується півторатонний запас плазми. Тільки завдяки донорам ми здатні забезпечувати потреби хворих. Зараз на Полтавщині мешкає 2862 почесні донори України. Щодня до нас приходять 25-30 чоловік, які стають донорами. На станції також працює виїзна бригада, яка заготовляє донорську кров у районах – цьогоріч до благородної справи найбільш активно долучились Полтавський, Великобагачанський, Котелевський, Диканський та Машівський райони.

Однак щороку спостерігається тенденція до зменшення кількості донорів. Це не тому, що люди відмовляються, а тому що меншає здорових людей, а отже зменшується і донороздатність.

Голова Товариства Червоного Хреста України в Полтавській області Ірина Плюсніна наголошує, що добровільне і безоплатне донорство – найвища ознака гуманності:

– Три організації, що виступають за добровільну безоплатну здачу крові, – Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста, Міжнародне товариство з переливання крові та Міжнародна Федерація організацій донорів крові обрали дату 14 червня не випадково. У цей день народився Карл Ландштейнер – лауреат Нобелівської премії, який відкрив систему груп крові АВО.

Життя та здоров’я людей часто залежить не лише від умінь та знань лікаря, турботи медичного персоналу, а й від донорів. Сьогодні люди винайшли замінники майже всього, навчилися замінювати навіть ковбасу, а «живі ліки», донорська кров, і досі залишаються незамінними. А добровільне донорство – це найблагородніший вчинок, і це потрібно всіляко підтримувати й заохочувати.

Щоб отримати звання «Почесний донор» потрібно здати не менше 20 літрів крові

– Донором може бути будь-яка здорова людина у віці від 18 до 60 років, незалежно від статі та професії, – наголошує Володимир Рудіков. – Хоча і 60 років – не категоричний вік. Усе залежить від стану здоров’я людини. Тому медичний огляд і аналізи перед здачею крові – обов’язкові. Головне дотримуватися рекомендацій і обмежень перед процедурою. Радує, що нині молодь дуже активно долучається до справи донорства.

Перш, ніж кров потрапить на переробку чи в лікарню, її обстежують на наявність ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С, сифілісу тощо. Процедура проводиться раз на 2 місяці – за цей час до повторної кровоздачі організм донора повинен відновитися.

– Для здорової людини донорство не шкідливе! – переконує Володимир Валентинович. – Щоб отримати звання «Почесний донор України», потрібно не менше сорока разів здати максимально допустиму дозу – 450 мл. При наявності чотирьох літрів крові в організмі, така втрата зазвичай ніяк не позначається на самопочутті донора. Звання «Заслужений донор України» присвоюється тим, хто здав кров не менше 100 разів.

Найбільш рідкісними є групи крові з негативним резусом, адже у 80% людей позитивний резус-фактор. Найрідкісніша – IV група крові з негативним резусом.

Добровільна втрата крові продовжує життя?

Серед молоді стало модним періодично здавати кров. Хлопці запевняють, що від цього поліпшується самопочуття, а дівчата переконані, що це надовго зберігає їхню красу.

– Стати Почесним донором завжди було престижно, а зараз це ще й патріотично, адже країна переживає непрості часи, і потреба у донорах зросла. А робити людям добро не лише приємно, а й корисно, – стверджує Людмила Кулешова, завідувач відділу комплектації донорських кадрів КрОСПК. – Якщо у людини немає протипоказань, то завдяки донорству розвантажується печінка й селезінка, адже вони займаються утилізацією змертвілих еритроцитів, активізується функція кровотворення, відбувається оновлення крові. З часом організм виробляє імунітет до невеликої крововтрати. Здача крові – це профілактика багатьох захворювань органів травлення, профілактика атеросклерозу, хвороб імунної та серцево-судинної систем тощо.

За підрахунками американських та фінських лікарів, у чоловіків-донорів ризик захворіти на серцево-судинні захворювання на 30% менший, ніж у тих, хто не займається донорством. З цієї ж причини жінки живуть довше, адже щомісяця переживають природню крововтрату.

– Побутує думка, що донори виглядають молодше і старіють повільніше. Прямого підтвердження цьому немає, але це може бути пов’язано з тим, що зазвичай донори ведуть здоровий спосіб життя і стежать за своїм здоров’ям, – пояснює Людмила Іванівна.

 «Готовий здавати кров до кінця життя…»

Анастасія Бабич, голова Волонтерського сектора Полтавського національного педагогічного університету прийшла на станцію переливання крові зі студентами, які охоче стають донорами:

– Тричі в рік ми планово приходимо сюди – на початку і в кінці навчального року, а також напередодні Всесвітнього дня донора. Особливо активні студенти-історики. Коли телефонують і просять допомогти, то ми з радістю відгукуємося. Навіть зараз, стоячи у черзі, ми отримали прохання допомогти онкохворій дівчинці – їй потрібна плазма крові, а отже, просто зараз можемо здати необхідну кількість. Усі знають правила здачі крові. Хлопці вчора дивилися футбол, але без пива, адже знали, що потрібно здавати кров. Приходить до 40 охочих, але стан здоров’я чи надлишкова, чи навпаки намала вага (менше 55 кг) часто стають на заваді. Однак є й такі студенти, які, здаючи кров з першого курсу, на останньому отримують статус «Почесний донор».

Полтавець Юрій Іванов – донор з 12-річним досвідом і рідкісною групою крові – першою негативною. Він вважається «золотим» резервом – спортсмен, двократний чемпіон у зимовому плаванні і хокеїст. Юрій надає рідкісну, дуже якісну кров, зберігаючи виключні показники багато років поспіль. У його «Посвідченні Почесного донора», яке отримав лише 3 роки тому, скоро не залишиться місця для відміток про кровоздачі, а щоб загалом порахувати скільки разів він проходив процедуру, знадобилося б 2-3 такі посвідчення.

– Ще коли вчився у технікумі, з’явилося бажання допомагати людям. Тоді одному чоловікові під час операції різко знадобилася кров. Я погодився, відтоді приношу користь суспільству, – посміхається. – На самопочутті це негативно не позначається. Якщо дасть Бог, готовий здавати кров до кінця життя. Я й друзів своїх агітую, але, на жаль, вони по-іншому до себе ставляться, не бережуть свій організм, зловживають алкоголем, курять. А щодо пільг, то все-таки зробив посвідчення Почесного донора, коли знайомі наполягли, перед другими пологами дружини. До речі, допомогло: у пологовому будинку персонал до нас ставився уважніше, краще, коли я показав посвідчення, ніж коли дружина народжувала вперше. Цього разу коли жінці знадобилася кров, негайно її знайшли, та й ліками забезпечили. Іноді буває, що люди мені телефонують з проханням приїхати, дати кров їхній рідній людині. Я ніколи не відмовляю і приїжджаю за першою ж вимогою. Після здачі крові, якщо я не за кермом, то з задоволенням випиваю келих червоного вина.

Як від краплини крові залежить життя, з’ясовувала Ольга ЦВІГУНЕНКО

8 популярних міфів про донорство

1. При здачі крові можна запросто «підчепити» якусь інфекцію.

Це неможливо: всі інструменти, голки й системи переливання, що використовуються при взятті крові, одноразові. Відразу після використання вони знищуються. Інфікування донора під час кровоздачі – неможливе. Реципієнт (людина, якій переливають донорську кров) теоретично може заразитись від донора ВІЛ чи іншою інфекцією.

2. Донорство шкідливо для біополя й аури: прокол голкою порушує енергетичну цілісність.

Традиційна медицина не має в своєму розпорядженні фактів, які підтверджують або спростовують це твердження. А як щодо акупунктури? Голкотерапію вигадали у Китаї – країні з розвиненою нетрадиційною медициною і духовно-енергетичними вченнями. До того ж, що шкідливіше для біополя, аури і карми: прокол голкою або відмова допомогти ближньому?

3. Від донорства гладшають.

Немає жодного підтвердження цього твердження, скоріше навпаки – донори худнуть, якщо не зловживають солодощами.

4. Після здачі крові псується колір обличчя.

У регулярних донорів – здоровий колір шкіри і красивий рум’янець. Людина здала кров, і організму надходить сигнал: час оновлюватися, а отже з’являється чиста шкіра і здоровий колір обличчя.

5. Донорство протиприродне: якщо людина порізала палець або розбила коліно, вона намагається швидко зупинити кровотечу, а донор добровільно втрачає кров – це не нормально.

Періодична втрата крові для організму – це своєрідне тренування на випадок непередбачуваної крововтрати. У критичній ситуації при великій крововтраті у донора більше шансів вижити, ніж у людини, яка ніколи не здавала кров. Особливо тренування корисне для жінок, які втрачають багато крові під час пологів. Баланс крові після здачі повністю відновлюється протягом місяця, але організм «запам’ятовує», що потрібно робити, і зуміє швидко зорієнтуватися в критичній ситуації.

6. Для людей певної національності краще всього підходить кров від донора тієї ж національності.

У крові немає елементів, здатних розповісти про національність. На рівні клітинного складу кров всіх людей однакова: у кожного з нас в крові присутні лімфоцити, еритроцити, тромбоцити і т.д. Кров всіх людей розділяється на 4 групи – I, II, II, IV. Крім того, кров двох людей з однаковою групою крові може розрізнятися за показником резусу: він позитивний (у 85% людей) або негативний (15%). Для реципієнта підходить кров від донора з тією ж групою і показником резусу. Ніяких інших відмінностей не існує.

7. Кров – це частинка мого «Я»: комусь переллють частину мене. А раптом цій людині передадуться мої звички або переконання?

Кров містить інформацію про наш спосіб життя, а не переконання – вона може розповісти про вірусні інфекції, що живуть в організмі, про куріння і зловживання алкоголем. Тому донор повинен відповідально ставитися до свого здоров’я – тепер уже не тільки заради себе, а й заради іншої людини, якій буде перелита його кров.

8. Донорство крові суперечить релігійним переконанням: представники церкви негативно ставляться до донорства.

Донорство крові – як акт милосердя і бажання допомогти у порятунку іншого життя благословляється представниками таких релігій, як християнство, іудаїзм і мусульманство.

www.gazeta-ptk.org.ua

• Ірина Пашко розповіла про пільги донорам
• Дати кров – врятувати життя
• Після ста грамів - ніж в спину
• За аналізом крові можна визначити тривалість життя
• Гранат – дивовижний плід здоров’я