|
21.01.2014 Звільнитися від кріпацтва Тарасові Шевченку допомогли пирятинці | |
Звільнитися від кріпацтва Тарасові Шевченку допомогли пирятинці У Полтаві до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря готують книгу «Тарас Шевченко і Полтавщина». Автори видання кажуть, що оприлюднять унікальні матеріали, які будуть надруковані вперше за всю історію шевченкіани.Автори та упорядники – директор Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько та заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт – уже майже завершили основну роботу з підготовки видання до виходу його у світ. Книга складається з двох частин: перша переносить читача в час Шевченка й присвячена Полтавщині та нашим землякам, які вплинули на його долю. Друга частина – про те, як Полтавщина зберегла пам’ять про Шевченка. Однак краєзнавець Олександр Білоусько наголошує, що ця книга – результат тривалої дослідницької роботи – відкриє читачеві дещо відмінний від звичного образ Шевченка: – Про Шевченка вже ніби написано все й давно, але є дуже цікаві моменти, прогалини й таємниці в біографії Великого Кобзаря, – зазначає Олександр Андрійович. – Ми розглядали життя Шевченка, спираючись на відомі документи, але під іншим кутом зору, ніж це робили до нас. Так, усім давно відома історія викупу Шевченка з кріпацтва. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посилено відповідальність при русі в колоні За кадром залишається підтримка Шевченка з боку Товариства заохочення художників, шлях до якого Тарас знайшов раніше, ніж відбулася розтиражована біографами його «доленосна» зустріч із Іваном Сошенком у літньому саду. Насамперед тут треба згадувати дві дуже колоритні полтавські постаті, без участі яких доля Шевченка могла скластися зовсім інакше. Хто відкрив Шевченкові шлях до свободи? Олександр Білоусько розповів про двох пирятинців – Аполлона Мокрицького (на той час – студента Петербурзької академії мистецтв, українського і російського живописця та педагога) і Василя Григоровича, який був конференц-секретарем Академії мистецтв і членом комітету Товариства заохочення художників (засноване 1821 року дворянами-меценатами з метою допомоги молодим; товариство протегувало (допомагало) Шевченкові протягом семи років починаючи з 1835 року). Саме ці двоє, за словами краєзнавця, познайомили Шевченка з впливовими культурними діячами та допомогли йому позбутися кріпацьких кайданів. – Усі біографи Шевченка неохоче використовують щоденник Мокрицького – єдиний документ, написаний сучасником Тараса, де описано викуп Кобзаря з кріпацтва. І він є доказом того, що саме пирятинці Григорович та Мокрицький стоять за всім цим процесом. У нашій книзі ми подаємо всю оту історію, – говорить Олександр Білоусько. – Зберігся також оригінал дуже цікавого листа Шевченка до Василя Григоровича, датований груднем 1843 року, де Тарас звертається до свого адресата «батьку мій рідний» і питає в нього порад. Олександр Білоусько каже, що книга розкриє багато загадок, пов’язаних із життям та творчістю Кобзаря. Полтавщина допомогла Шевченкові стати пророком українського народу Олександр Білоусько розповів, що книга «Тарас Шевченко і Полтавщина» буде дуже дорогим виданням. Перший розділ повністю проілюстрований усіма живописними та літературними творами Шевченка, які він написав, перебуваючи в нашому краї. Читачі зможуть дізнатися також, яку роль відіграли полтавці в становленні літературного таланту Шевченка, як «полтавські» події – Переяславська рада й Полтавська битва – вплинули на світогляд Великого Кобзаря. – Ми багато уваги присвятили деталям: з ким він тут зустрічався, коли й для чого. Розкриваємо читачам, хто були ті люди, описуємо їхні ідейні погляди, – веде далі автор. – Пишемо про величезний вплив Шевченка на полтавських дворян, про слід, який залишили в Тарасовому серці полтавки. Усе це буде в першій частині книги. У другому розділі зібрано документальні матеріали про те, як на Полтавщині відзначали шевченківські ювілеї та роковини, починаючи з другої половини ХІХ століття. – Уперше опублікуємо маловідомі архівні матеріали, як Полтавське губернське земство збирало кошти на пам’ятник Шевченку в Києві з 1908 по 1914 роки. І як із усього світу на адресу Полтавського земства приходили листи від людей. Цієї сторінки ще ніхто не показував. Збереглися листи з Китаю, Австралії, Америки. Ми також наводимо цілий ряд документів про саму ідею пам’ятника, зокрема проект нашого земляка, відомого скульптора Михайла Гаврилка, який був учасником українських визвольних подій початку XX століття і чию ідею монументу відкинули за яскравий прояв національних аспектів. Саме за тими мотивами Гаврилка виконано пам’ятник Шевченкові, що стоїть нині в Харкові, – розповідає Олександр Білоусько. Книга також міститиме карту населених пунктів Полтавщини, які відвідав Шевченко. А ще в ній буде дуже цінний матеріал для дослідників та науковців: перелік шевченківських меморіальних об’єктів, внесок полтавців у шевченкіану тощо. – Те, що ніхто не робив до нас, це таблиці – Шевченко в колі сучасників, літературна й мистецька творчість Шевченка в контексті літературно-мистецького процесу першої половини ХІХ століття. От, наприклад, написав Шевченко в 1840 році свій перший автопортрет, то ми показуємо, що в цей час написали художники в усіх країнах; видав Шевченко у цьому ж році свій перший «Кобзар», а що вийшло друком в інших країнах? Подібні порівняння допоможуть краще зрозуміти велич Шевченкового генія. Книга має побачити світ уже навесні цього року. Події та коментарі
Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|