У ХІХ столітті була побудована в с. Овсюки дерев'яна церква на цегляному фундаменті і освячена на честь Святої Трійці.

У 1938 році жителі села почали церкву руйнувати. Виносили ікони в двір, рубали і спалювали. З цеглини фундаменту побудували сарай, який стоїть і зараз. Кована огорожа невідомо куди поділася. Церква була повністю зруйнована.

У 1991 році за ініціативою голови колгоспу "Україна", Попович Ганни Миколаївни, почалося будівництво нової цегляної церкви на іншому місці за кошти колгоспу.

В основному люди були проти будівництва церкви і наполягали, щоб був побудований млин. Хто працював на будівництві церкви - працював тільки за плату.

Побудована церква з великими порушеннями технології будівництва.

Відкрита 7 січня 1994 року. Освячена в 1994 році. на честь Святої Трійці в престольне свято протоієреєм Михайлом Цико і іншими священиками. Першим настоятелем церкви був ієрей Іван Звягольский. Другим - ієрей Василь Сверлович.

 

27 січня 1998 року, наказом №3 Висопреосвященнійшого митрополита Феодосія, настоятелем церкви призначений - ієрей Микола Жданенко.

Коли Микола Жданенко приїхав на прихід, побачив жахливу картину. Церква стояла з облізлими куполами і стінами, іржавою огорожею і розмороженими батареями опалення. Церква опалювалася газом. Грибок з'їдав пол в панамарці та ризниці. З'явилася велика тріщина між церквою і дзвіницею. У притворі кахельна підлога почала провалюватися. На дзвіниці підлога прогнивала. Взагалі церква не була пристосована для Богослужінь за недостатністю Богослужебного приладдя. Сім чоловік "хору" не уміли ні співати, ні читати, ні тим більше вести службу.

Не було досить книг для Богослужінь.

 
Микола Жданенко почав служити молебні і в той же час придбавати усе необхідне для служб, учив двох чоловік, Шостак А. А. і Марчук Н.А. співу кліроса, читанню і користуванню Богослужбовими книгами. Інші люди не захотіли вчитися і надалі перестали приходити взагалі в церкву. Залишилися чотири людини, які позитивно відносяться до служб і церкви. Фінанси церковні були надзвичайно малими, тому придбалось все поступово.

У 1999 році поставили набірну чавунну плиту. Топили вугіллям і дровами. У церкві порівняно тепло і стало можливим спокійно служити.

У цьому ж році було організовано недільну школу. На перше зайняття приходило до 50 учнів від 3 до 11 кл. Потім 30 і зараз відвідують 15 чоловік різного віку. За ці чотири роки багато учнів недільної школи стали студентами, але від церкви не відійшли. У перший рік навесні з учнями школи були посаджені дерева навколо території церкви, але були поламані худобою. На інший рік посадили знову і знову поламані. На третій рік посадили дерева на території церкви.

У 2001 році своїми силами (Шостак А.А., Марчук Н.А., Романченко Н.А., Сочивкина Т.В., Жданенко Н.Б.) зробили ремонт: пофарбували стіни і куполи.

 

У 2002 році у бурю було пошкоджено фарбування куполів і стін.

У 2003 році пофарбували огорожу, замінили полу в пономарці і притворі, пофарбовані вікна і двері, і починається ремонт церкви. Допомагають благодійники і основний з них - Гавриленко А.І.

Микола Жданенко проводиться місіонерська робота. Він буває з проповідями на фермах, тракторній бригаді, гаражі і інших відділеннях СТОВ "Україна".

 
Зайняття недільної школи проводиться в теплий час в церкві, взимку - у удома кожна неділя в пообідній час.

Микола Жданенко має власну бібліотеку духовної літератури - більше 100 видань, якою користуються усі ті, що бажають. Живе в службовому будинку. Ведеться підшивка єпархіальної газети.