Чи є ще десь на Полтавщині такий чарівний край, де тихі травневі ночі
пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній тихоплинній
Оржиці вмивається кришталевою водою сніжно-біле латаття, де навесні під
шатами кремезних дубів яскравіє килим первоцвітів, де у барвистому степу
повітрі наливається цілющими пахощами чебрецю і м'яти, де, розбивши
крилами дзеркало синього плеса, здіймається і летить прямо на сонце
лебідь, де на схилі, зігрітому весняним теплом, додаючи полуденну
дрімоту, дивляться на тебе тендітні квіти сон-трави і похитується
ковила.
Так, нам, гребінківцям здається, то немає на землі кращого краю, ніж
наша мальовнича Гребінківщина, оповита смарагдовими лісами, голубими
стрічками Оржиці та Сліпороду, безмежними полями, квітучими садами,
замріяними луками та болотами Таке почуття любові до рідної землі, де
народився і виріс, є природним. Ми пишаємося багатствами рідного краю,
до яких належать і зелені скарби - ліси, стели, заплави, і родючі фунти,
і корисні копалини, і водні ресурси, і чисте повітря.
Разом з тим. останнім часом ми можемо спостерігати, що проблеми,
пов'язані з екологічним станом довкілля, все більше викликають
занепокоєння серед населення, привертають увагу науковців, природолюбів,
діячів різних рангів владних структур.
Нині все менше лишається природної рослинності, але більших змін
зазнають її вцілілі ділянки - ліси, луки, болота. На просторах
Гребінківщини майже зовсім не залишилося незайманих степів, неосвоєних
луків, первісних лісів. Спостерігається різке зменшення чисельності
багатьох видів рослин і тварин. У ландшафтній структурі регіону найменш
вивченими є водно-болотні угіддя.
Водні ресурси території поділяються на поверхневі та підземні. До поверхневих водних ресурсів відносяться річки, озера, болота. водосховища та ставки. До підземних водних ресурсів належать грунтові та підземні води.
Річки. до річок відносяться постійні водотоки, течія яких протягом року не переривається. ті ж дрібні річки, балкові та яружні водні стоки, течія в яких зберігається лише в період паводків, точніше називати водотоками.
Зараз по території Гребінківського району протікають три річки:
Річка Оржиця - одна з найбільших правих приток Сули. Довжина 117 км. Площа водозбірного
басейну 2 190 км². Похил 0,34 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3
км. Заплава шириною 600 м, з багатьма озерами, в нижній течії
заболочена. Річище звивисте, на окремих ділянках відрегульоване.
Використовується на рибництво, водопостачання, зрошення, задля
рекреації.
Бере початок біля с. Лемешівка. Тече територією
Яготинського району Київської області та Пирятинського, Гребінківського,
Оржицького районів Полтавської області.
Річка Оржиця є основною водною артерією Гребінківського району.Оржиця - одна з найчистіших і найпрозоріших рік України. Для прируслових
територій Оржиці характерне багатство видового складу рослинного і
тваринного світу, що зумовлює існування насичених біорізноманіттям
природних угруповань, унікальність яких визначають рідкісні і зникаючі
види.
Гнила́ О́ржиця. Довжина річки бл. 98 км (у межах Київської області — 38 км, Полтавської — 60 км). Долина коритоподібна, широка і неглибока. Річище слабозвивисте, в багатьох місцях випрямлене і каналізоване. На деяких ділянках вириті нові (штучні) русла для річки. Воду використовують для водопостачання та зрошування, побутує рибальство.
Гнила Оржиця бере початок біля села Стара Оржиця. Тече переважно на південний схід. Впадає до Оржиці біля західної околиці села Савинців.
ЦІКАВІ ФАКТИ
• Згідно з деякими довідниками Гнила Оржиця не є притокою Оржиці, а лише назвою середньої та верхньої частини Оржиці.
• Назву річки виводять від стародавнього слова рьжиця, коренем якого є ржа — іржа. Назва, можливо, дана за колір води: течія річки повільна, в її заплаві багато боліт. Утворилася назва за допомогою давнього гідронімічного суфікса -иц(я).
Річка Сліпорід
- права притока Сули. Сліпорід тече в Придніпровській низовині.Довжина
річки — 83 км, басейн — 560 км². Переважна ширина річища — 4 — 10 м., у межах району − 34,9 км. На берегах розташовані села: Сліпорід-Іванівка, Майорщина, Тарасівка, Новоселівка, Жовтневе, Ульяновка, Осавульщина, Олександрівка, Павлівщина.
Річка Сліпорід - одна із трьох річок Полтавської області, яка повністю формується і протікає в межах області.
Річка Суха Оржиця − ліва притока Чучмакс. Довжина 37 км, у межах району 13,6 км. На берегах розташовані села: Сербинівка, Грушківка, Саївка, Писарщина, Григорівка, Михайлівка, Стукалівка.
На сьогодні очевидним є негативний вплив на довкілля антропогенних чинників, адже значні території річкових долин розорані, задіяні під пасовищами або залишаються занедбаними.
Нині на багатьох відрізках берегів р. Оржиця можна без перешкод підійти до самої води. Зарості, утворені болотними травами, сягають у ширину всього кілька метрів. Великою екологічною проблемою стає масове забруднення водойми відходами діяльності місцевих промислових, комунальних і сільськогосподарських підприємств району. З часом екологічні проблеми прирічкової зони набувають все більших обсягів, викликаючи загрозу для безпечного існування довкілля.
Нами встановлено, що увагу населення і місцевої влади більше привертають екологічні проблеми руслової частини Оржиці, а болота, які з обох боків оточують його, залишаються маловивченими з наростаючими екологічними проблемами, що потребують негайного вирішення.
Результати проведених нами досліджень дозволяють стверджувати, що основними причинами поширення заболочених ділянок у прирусловій частині приудайських долин є особливості фізико-географічного положення самої території, власне її рівнинність. Заболоченню сприяють кліматичні умови місцевості, адже поряд з підземним, основним живленням річки залишається дощове.
Всі річки належать до басейну Дніпро.Водосховища - це штучні водойми, що створюються як правило, в долинах річок водопідпірними спорудамидля накопичення та збереження води з метою регулювання стоку, зрошення та інших господарських потреб.
Ставки. Головна відмінність ставків від водосховищ - розміри. Ставки мають площу дзеркала менше 1 км². Крім того, ставки можуть створюватись не лише на долинах річок, але й по балках, ярах, а також шляхом будівництва котлованів глибиною 3-5 м на вододілах.
Болота. Рівнинний характер територі, невелика швидкість течії річок створюють сприятливі умови для заболоченості території району. Зараз частина боліт і заболочених земель, в районі, осушені і використовуються як сільськогосподарські угіддя.
Підземні води. Середня мінералізація води в райні становить - 3,9г/л. Запаси підземних вод розміщені нерівномірно, але в достаній кількості для Гребінківщини і становлять по прогнозам - 109,2 тис. м³/добу, а затверджені - 35,8 тис. м³/добу.
Водоспоживання. Головним споживанням води в районі є сільське, комунальне, господарство та промисловість міста. Гідрологічні спостереження, що ведуться, вказують на поступове наростання мінералізації води в районі. зокрема збільшення вмісту катіонів, аніонів, хлору і сульфатів. Зафіксоване стійке забруднення нітратами підземних вод з підземним заляганням.
Слід зауважити, що, не дивлячись на багатство водних джерел району, Гребінківщина, як і вся україна, належить до вододефіцитних районів. Так, в середній по водності рік на одного жителя Гребінківського району припадає 1363 м³ поверхневого стоку та підземних вод. В Україні - 1080 м³, в світі - 11000 м³.