Різдво є одним із найбільших Християнських свят. Православні святкують його з 6 на 7 січня. Проте саме свято є значно давнішим за Християнство.

За язичництва це було свято Світла. Воно відзначалося на честь бога Рода, творця Всесвіту.

Традиційно на Різдво готують 12 страв. У Християнській традиції це символізує 12 апостолів. Язичники ж асоціювали 12 страв з 12-ма сузір'ями на небі - це була жертва кожному сузір'ю. У них Різдво було оповите цифрою 12, оскільки вважалося, що за 12 священних ночей творився Всесвіт (з 25-го грудня по 6 січня за сучасним літочисленням).

РІЗДВЯНІ СТРАВИ

Отже, на Різдвяний стіл господині подавали 12 традиційних страв: калачі, мед, кутю, узвар, борщ, вареники, голубці, рибу, горох, городину (морква, буряки, капуста), яблука-груші-сливи (інколи квашені) та гриби. На столі не має бути нічого тваринного!

Наші пращури на святковий стіл клали 12 полін, перекладених навхрест, що символізувало появу вогню від тертя об дерево. Вони вірили, що Сонце свою силу передало деревині, яка народилася і виросла під цим Сонцем. Пізніше традиція трансформувалася і їжу на Різдвяному столі їли дерев'яними м ложками.   

ТРИ КУТІ

Кутя - головна звичаєво-обрядова страва, яку асоціюють з язичницьким богом багатства Велесом. Кутя готується за Різдвяні свята тричі:

Перша кутя - "Багата кутя", вона готується в переддень Різдва. Друга кутя - "Щедра кутя", готується на Василя Старий Новий рік 14-го січня). Третя кутя - "Голодна кутя", готується в переддень Водохреща (хоча у деяких місцевостях саме цю кутю називають "Багатою").

Як приготувати кутю?
Кутю залежно від регіону та традиції готують по-різному, але традиційний рецепт куті є наступним:

Відварюється пшениця, таким чином, щоб вона була м'якою, але водночас і нерозвареною. Мнеться мак раніше це робили у ступі) таким чином, щоб "пішло  молочко". Подрібнюються грецькі горіхи. Розпарюються
родзинки. Береться пара ложок меду. Усе це перемішується з невеличкою кількістю теплої кип'яченої води (інколи готують на узварі).

У куті кожна складова має своє значення: мак - це зорі на небі, молодість; пшениця - це життя; мед - здоров'я; горіхи - багатство; ізюм - життя та любов, боже провидіння.

ІНШІ СТРАВИ РІЗДВЯНОГО СТОЛУ

Оскільки всі страви на Різдво мають бути без тваринного, то і борщ теж готують пісним з рибою, сушеними грибами та сушеними грушами. Подається борщ холодним.

Наші предки голубці готували з пшоном, перемішуючи його з морквою та олією. Пшоно у язичників асоціювалося з зорями на небі, з космосом. А те, що пшоно завернуте у листя капусти, означало впорядкованість космосу, Всесвіту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страви на Свят-Вечір. Кутя

Вареники на Різдво теж мають бути пісними, без сиру і м'яса, лише капуста, мак, сухофрукти та картопля. Вареники символізують Місяць. Тому вони і є у формі півмісяців. Різдво є святом єднання - живих, померлих та природи. Люди намагалися зробити свій стіл "багатим", аби душі покійників, які завітають до святкового столу, не були розчаровані, щоб вони надалі допомагали живим.

Також Різдво є єдністю трьох первоначал: Сонця, Місяця та Води. Тому січневі свята присвячуються кожному із цих начал: Різдво - Сонцю, Василя - Місяцю, Водохреща - Воді.

Зараз дотримуються традиційного приготування страв. Кутю готують і з рисом, і з чим завгодно. Люди дуже "панські" стали, вважають, що східний рис придатний для куті. Дехто вважає, що це неправильно. Кутя є кутя. За звичаєм готують пісні страви - це салати, приміром, "пісна трапеза": морква, чорна редька, білокачанна капуста, такий собі сільський варіант. Також готують пісний борщ з сушеними білими грибами, капусняк, юшку з грибами, деруни.

Готують, хоч і традиційні різдвяні страви, проте всі по-різному. І не даремно в народі є приказка, що "не знайти таких двох господинь, які б однаково готували борщ". Головне, щоб ввечері 6 січня родина зібралася до купи за одним столом, за кутею, та зустріла ту першу Зірку, яка несе світло і добро у кожну українську родину, у кожне українське серце.

Нехай Ваш Різдвяний стіл буде найвишуканішим, найоригінальнішим і найсмачнішим!