Грунт — це особливе природне утворення, що виникло в результаті вивітрювання земної кори під дією води, повітря та живих організмів. Процес ґрунтоутворення проходив і проходить під впливом таких природних факторів: клімату, наявності і характеру підґрунтових вод, рослинного світу, тваринного світу, типу і характеру грунтоутворюючих порід.

Ґрунтовий покрив Гребінківського району обумовлений помірним континентальним кліматом, лісовою та степовою рослинністю. Грунтоутворюючі породи представлені четвертинними осадовими породами вітрового та водного походження. До перших належить лес, до других — древні і сучасні алювіальні та делювіальні відклади.

Найбільш поширеною грунто-утворюючою породою в районі є леси. Леси за забарвленням схожі на глини, але відрізняються від останніх тим, що складені з добре відсортованих дрібних частинок з високим вмістом карбонатів кальцію. Вони сприяють закріпленню органічних мас в грунтах, через що на лесах утворилися найбільш збагачені поживними речовинами, найбільш родючі чорноземні грунти.

В цілому, в районі зустрічається майже 50 різновидностей грунтів, які в залежності від походження та властивостей діляться на группи: чорноземи, дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні, болотні, торфо-болотні, торфовища.

Найбільш поширеними в нашій місцевості грунти чорноземи. До важливих позитивних характеристик чорноземних грунтів слід віднести: добру водопроникність, високий вміст органічних речовин, ірудочкувато-зернисту структуру. Разом з тим чорноземи легко піддаються механічному руйнуванню — водою, вітром, сільськогосподарською технікою та ін.

В нашій місцевості чорноземи мають середньо-суглинковий механічний склад.

За потужністю гумусованого профілю чорноземи діляться на:
надпотужні — гумусовий горизонт понад 120 см;
потужні — 80 — 120 см;
середньої потужності — 40 — 80 см;
малопотужні — менше 40 см.
В районі переважають потужні та середньої потужності чорноземи.

За вмістом гумусу чорноземні грунти діляться на:
тучні — гумусу більше 9%;
середньогумусні — гумусу від 5,5% до 9%;
малогумусні — гумусу від 3,5% до 5,5%;
слабогумусні — гумусу менше 3,5%.
Чорноземи Гребінківського району в основному належать малогумусних та середньогумусних.

Важливою характеристикою чорноземів є їх змитість у результаті ерозійних процесів. Так, на пологих схилах, як правило, змивається верхня частина гумусового горизонту, внаслідок чого утворюються слабозмиті чорноземи; на крутих схилах — середньо- та сильно-змиті чорноземи.

В цілому з урахуванням викладених вище характеристик в районі зустрічається біля 18 типів чорноземних фунтів. Найбільш поширені серед них такі: чорноземи глибокі на лесових породах; чорноземи звичайні на лесових породах; Серед орних земель ці типи чорноземних грунтів складають більше 80%.

Чорноземи глибокі на лесових породах — найбільш поширені типи грунтів в нашій місцевості. Вони найбагатші на органічні речовини. Вміст гумусу в них від 3,5% до 6,2%.

Досить поширені лучно-чорноземні грунти, серед яких певна частина — чорноземи солонцюваті. Дерново-підзолисті грунти займають незначні площі і зустрічаються переважно на борових терасах рік. Дернові грунти в  комплексі з підзолисто-глейовими та  торф'яно-болотними теж займають незначну площу. Невеликі площі займають і і сірі опідзолені грунти.    

В цілому грунти Гребінківського району належать до родючих і забезпечують вирощення всіх і сільськогосподарських культур.    

Ґрунтовий покрив району відноситься до лісостепової грунтово-кліматичної зони. Ця зона Зона має найвищу, порівняно з іншими зонами, забезпеченість теплом і найменшу забезпеченість опадами. Ґрунтовий покрив зони представлений переважно залишково- і слабосолонцюватими чорноземами.

Збереження ґрунтового покриву та якості грунтів — важливе природоохоронне та господарське завдання. Найбільшої шкоди грунтам району завдає водна та вітрова ерозія. Висока активність ерозії пов'язана, перш за все, з високою розораністю земель Гребінківщини — орні землі складають 78,9% території, що набагато вище екологічно допустимої розораності степу та лісостепу.

При такій високій розораності повинні витримуватися всі вимоги протиерозійних заходів. На жаль, еродовані землі в районі тільки серед орних земель складають 15%. Значної шкоди грунтам завдає хімічне забруднення та механічне руйнування потужною сільськогосподарською технікою.

Грунти є одним з найбільших багатств суспільства, бо вони дають більше 90% продуктів харчування. Тому економічна оцінка земель — істотний момент в землекористуванні. Оцінка земель проводиться на основі земельного кадастру, під яким розуміється реєстр, опис і оцінка земель за їх продуктивністю, поділ земель на категорії і класи. Оцінка земель проводиться по 100-бальній шкалі.

Попередня якісна оцінка орних земель в районі була проведена в 1969 р. При цьому базовим показником були вибрані фізико-хімічні властивості грунтів, що визначають їх родючість. Середня оцінка орних земель по Гребінківському району склала: 72 бали.

В 1975 — 1987 рр. була проведена економічна оцінка земель району. В основі цієї оцінки були покладені не тільки фізико-хімічні властивості грунтів, але й результати господарювання на них. Оцінка земель проведена по виходу валової продукції з одиниці площі, окупності затрат, диференційного доходу.