Наслідки порушень трудових прав найманих працівників

Згідно з ч.1,4 ст. 43 Констигуції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні, здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Проте, велика кількість суб'єктів госпсдарської дяльноспі Гребінківського району не завжди додержуються вимог Закону України, який має найвищу юридичну силу. В зв'язку із цим питання захисту конституційних прав громадян на працю та охорони їх трудових прав потребує постійної уваги прокуратури району.

Досить розповсюдженим в Україні на даний час є факти прихованих (нелегальних) трудових відносин та виплати заробітної плати в «конвертах».

Так, суб'єкти підприємницької діяльності, здебільшого приватні підприємці, сфери торгівлі та побутового обслуговування використовують працю найманих працівників без оформлення у письмовій формі трудових угод, з їх обов'язковою реєстрацією в територіальних (центрах зайнятості, при цьому ухиляються від сплати податків та загальнообов'язкових відрахувань до соціальних фондів, виплачують працівникам заробітну плату без належного обліку навіть при оформлених письмових трудових угодах, яка при цьому може бути нижчою за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати.

Непоодинокими такі випадки є і в Гребінківському районі.

Заробітна плата в «конвертах» позбавляє працівника можливості в повному обсязі та своєчасно одержати зароблену пенсію, оскільки ця заробітна плата прихована від оподаткування і з неї роботодавець не відраховував загальнообов'язкові страхові внески до Пенсійного фонду України.

В результаті того, що із заробітної плати в «конвертах» несплачуютьсяі інші загальнообов'язкові страхові платежі: до фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, то такі працівники обмежені і в іншихтрудових правах, позбавлені можливості отримання соціального забезпечення, соціальних пільг, гарантій та компенсацій, регламентованих чинним законодавством, тобто поставлені в умови соціальної незахищеності.

Такі працівники позбавлені праваі гарантій на нормований робочий день, на належну заробітну плату, на оплату праці, на щорічну оплачувану відпустку, на матеріальне соціальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття - і це не вичерпний перелік.

Порядок укладення трудового договору та його реєстрації встановлені ст.21,24,24-1 Кодексу законів про працю України. Визначена обов'язковість укладення трудових договорів. Іноді серед роботодавців та працівників існує хибна думка, що при прийнятті на роботу працівника на випробовувальний термін письмовий трудовий договір не укладається, особливо коли на роботу приймається особа, яка не має досвіду роботи (здебільшого це молоді люди, які тільки закінчили навчання та отримали спеціальність).

Разом із тим, це є грубим порушенням законодавства про працю, а саме статей 26-28 КЗпП України, якими передбачено, що випробування може бути обумовлене сторонами при укладенні трудового договору з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. При цьому, в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

   • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
   • молодих робітників після закінчення пра|юсійнихнавчально-виховних закладів;
   • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладівта інших осіб, визначених ст.26 КЗпП України.

Ст.48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, чим, ще раз, підтверджується обов'язковість оформлення трудових відносин між роботодавцем та працівником.

Перелічені порушення трудових прав найманих працівників є грубими порушеннями законодавства про працю, тому за певних обставин можуть містити в діях роботодавця ознаки складу злочину, передбаченого ст. 172 ККУкраїни.

Так, в 2011 році за результатами наглядової перевірки прокуратури Гребінківського району за додержанням вимог законодавства про працю порушена кримінальна справа щодо приватного підприємця, який під час зайняття на території м. Гребінка підприємницькою діяльністю, використовував найману працю трьох працівників та не сплачував з їх заробітної плати загальнообов'язкові страхові внески до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та до Фондусощ'ального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

В результаті цього, його наймані працівники були обмежені втрудових правах, позбавлені можливості отримання соціального забезпечення, соціальних пільг, гарантійта компенсацій, регламентованих чинним законодавством, тобто поставлені в умови соціальної незахищеності, а періодїх роботи у цього роботодавця не був зарахований до їх трудового стажу. При цьому, один з працівників пропрацював уданого приватного підприємця два роки, і хоча із ним був укладений трудовий договір, зареєстрований в Гребінківському РЦЗ, але ці два роки не ввійшли до його трудового стажу, оскільки протягом всього періоду не сплачувались страхові внески до Пеисійного фонду України, а другий працівник пропрацював півроку взагалі без укладення трудового договору.

В період роботи заробітна плата їм виплачувалась в залежності від прибутку роботодавця, тому іноді була1 меншою за встановлену законом мінімальну заробітну плату, а при звільненні одним з двома з працівників не був проведений повний розрахунок з виплати заробітної плати.

Всі із зазначених найманих працівників є молодими людьми. які пішли працювати після навчання та отримання професії та не мали досвіду роботи. За таких обставин, поновити порушені права найманих працівників без втручання правоохоронних органів неможливо.

Зазначена кримінальна справа направлена до суду з обвинувальним висновком щодо роботодавця, та його чекає покарання у відповідності до закону і судимість.

В підсумок слідзазначити, що працівникам при обранні місця роботи, якщо вони піклуються про своє майбутнє та належні умови праці, бажають користуватися всіма передбаченими та гарантованими чиннимзаконодавством соціальними гарантіями і послугами, бажають почувати себе соціально захищеними у трудових відносинах, слід обирати роботодавців, які дотримуються вимог чинного трудового законодавства.

В той же час, роботодавцям також не слід спокушатися на економію грошових коштів та бажання «збагатитися» за рахунок несплати обов'язкових платежів із заробітної плати найманих працівників та приймати на роботу працівників, які не бажають укладати трудові уґоди, адже кримінальна відповідальність за такі грубі порушення трудового законодавства щодо найманих працівників може настати і незалежно від суб'єктивного ставлення до цих порушень самих найманих працівників.

Андрій ЄНА, слідчий прокуратури
Гребінківського району,
молодший радник юстиції.

Схожі матеріали: