Фізична особа може мати лише одне зареєстроване місце проживання та необмежену кількість зареєстрованих місць перебування

На теперішній час реєстрація місця проживання/перебування фізичних осіб в Україні здійснюється відповідно до положень Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV.

У ст. 1 Закону встановлено, що дія Закону поширюється як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні. Законом встановлено, що місце перебування – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік. Тобто фізична особа може мати лише одне зареєстроване місце проживання та необмежену кількість зареєстрованих місць перебування.

Законом визначено, що реєстрація місця проживання особи - це внесення відповідних відомостей до його паспортного документа із зазначенням адреси житла. Зазначена інформація вноситься також до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

У ст. 5 визначені законні підстави перебування на території України. Для громадян України – це належність до громадянства України, для іноземців та осіб без громадянства – реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Ст. 6 установлено, що громадянин України (незалежно від віку), а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Для реєстрації місця проживання особа подає:
   - письмову заяву,
   - паспортний документ,
    - квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати,
    - два примірники талона зняття з реєстрації.

До паспортних документів належать: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства – посвідка на постійне або тимчасове проживання. Для дітей до 16 років подається свідоцтво про народження.

Законом також визначено, що заява про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання, а її зразок та інші необхідні для реєстрації документи затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом забороняється вимагання інших документів для реєстрації місця проживання.
Це означає, що орган реєстрації, тобто територіальні підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб здійснюють лише внесення відомостей до паспортного документа особи та відповідного реєстраційного обліку на підставі заяви особи. При цьому підстави вселення в житлове приміщення перевіряються відповідним житловим органом.

Якщо дитина не досягла 16-річного віку, для реєстрації місця проживання подається свідоцтво про народження. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

Відповідно до положень статей 141 та 160 Сімейного кодексу України місце проживання неповнолітньої дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків, за згодою обох батьків, які мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Виходячи з викладеного, батьки неповнолітньої дитини, як її законні представники, зобов’язані подати до органів внутрішніх справ заяву про реєстрацію місця проживання новонародженої дитини у десятиденний строк після державної реєстрації факту народження дитини (одержання свідоцтва про народження).

Ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що проживання без реєстрації місця проживання тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Відповідно до ст. 199 Кодексу України про адміністративні правопорушення допущення громадянами у займаних ними жилих приміщеннях проживання осіб без реєстрації місця проживання тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

При виявленні адміністративного правопорушення складається протокол у двох примірниках, один з яких залишається у правопорушника. Розглядає та приймає рішення за протоколом, складеним за ст.ст. 197, 199 КУпАП, начальник або заступник начальника територіального органу внутрішніх справ.

Ст. 8 Закону визначено, що реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов’язана подати її протягом семи днів після прибуття до місця перебування. Інформація про це повідомляється до органу реєстрації місця проживання.

Реєстрація місця перебування є новелою Закону.

Обов'язковість такої дії передбачена лише для тих категорій громадян, які визначені в ст. 6 Закону. Це особи (громадяни України, а також іноземці чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах), які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстроване їх місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за рішенням суду, або призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості. Усіх інших фізичних осіб Закон не зобов’язує реєструвати місце перебування тобто вони реєструють місце перебування за бажанням.

Автор: Державний департамент громадянства,
імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України

Схожі матеріали: