Що краще для наших дітей?

Різні думки викликала Програма оптимізації мережі навчальних закладів Гребінківського району на 2011-2015 роки, що розглядалася на останній сесії районної ради.

І хоча вона не отримала підтримки депутатів, але проблема, яку ставить перед жителями району ця програма, сама собою не вирішується, потрібно шукати шляхи вирішення і не затягувати, інакше одна проблема потягне за собою іншу.

Сьогодні більш детально про Програму оптимізації мережі навчальних закладів говоримо з начальником відділу освіти райдержадміністрації Валентиною Миколаївною Лисогор.

- Валентино Миколаївно, чим викликана розробка такої Програми?

- Розробка програми оптимізації мереж навчальних закладів Гребінківського району на 2011 -2015 роки викликана необхідністю удосконалення мережі закладів освіти Гребінківщини, вироблення нової освітньої та наукової стратегії із врахуванням перспективи якісних змін у державі.

В останні роки помітна тенденція до зменшення кількості учнів шкіл району, що пов'язана з погіршенням демографічної ситуації. Порівняйте самі, у 2007 році в школах району навчалося 2909 учнів, у 2008 - 2711 учнів, у 2009 - 2542 учнів, у 2010 - 2408 учнів, у 2011 році - 2265 учнів. Як бачите, щорічно ця цифра зменшується на 120-150 учнів, що веде до збільшення кількості класів з наповнюваністю до 5 учнів, а вони відкриваються за рахунок фінансування з районного бюджету.

Так, порівняно з минулим роком, кількість таких класів зросла з 37 до 45 класів. Перехід на індивідуальне навчання 2-3 учнів (таких 28 класів) не забезпечить якісну освіту дітей. Окрім того, вже зараз 24% сільських шкіл, це Григорівська, Олександрівська, Сліпорід-Іванівська, Стукалівська школи мають наповнюваність менше 40 учнів. Вартість утримання 1 учня в них доходить до 16-21 тис. грн. на рік, що майже втричі перевищує середній показник по області.

Значне зменшення кількості учнів, переведення їх на індивідуальне навчання призводить до зниження якості навчання, плинності кадрів та значної недовантаженості фахівців, через це спостерігається тенденція до зниження бажання в учнів учитися.

Думаю, я назвала достатньо підстав, щоб зайнятися вирішенням поставлених проблем і розробити відповідну програму.

- І якж Ви бачите шляхи оптимізації мережі навчальних закладів району?

- Це відновлення дошкільних навчальних закладів з наступним створенням навчально-виховного комплексу, тобто дитсадок і школа знаходяться в одному приміщенні;
реоргіназація деяких навчальних закладів;
створення навчальних закладів нового типу;
формування освітніх округів.

В нашій Програмі ми використали перший та другий шляхи. Зрозумійте, процес оптимізації спрямовано не на закриття шкіл, а на пошук кожним педагогічним колективом свого місця в освітньому середовищі. Необхідно кожному навчальному закладу розробити власний план розвитку з урахуванням демографічної ситуації населеного пункту. Адже ніщо не врятує школу, якщо в ній не буде учнів.

- Які практичні кроки заплановані у представленій програмі?

- Найважливіше - це узгодження плану проведення оптимізації з органами місцевого самоврядування та батьківської громадськості.

На базі Мар'янівської ЗОШ І-ІІІ ст. планується створити навчально-виховний комплекс: школа+дитсадок. Також планується у 2012 році закрити Григорівську школу, а дітей підвозити до Стукалівської ЗОШ, у 2013 році закрити Сліпорід-Іванівську школу, а дітей підвозити до Майорщинської ЗОШ, у 2014 році закрити Олексіївську школу, а дітей підвозити до Кулажинської ЗОШ, у 2015 році закрити Олександрівську школу, а дітей підвозити до Ульяновської ЗОШ.

Шкільними автобусами діти будуть забезпечені, на сьогодні вже є 5 автобусів, їх кількість буде збільшуватися. Вчителі будуть працевлаштовані. І ще раз наголошую, що школи не будуть закриватися без згоди територіальної громади.

- Але поки що депутати районної ради не прийняли цю програму, а територіальна громада Григорівки не дала згоди на закриття школи у селі.

- Ми будемо працювати з депутатами, з громадськістю. Я впевнена, що іншого виходу у нас немає, ми все одно до цього прийдемо. Вирішуючи це непросте питання, передусім треба думати про дітей.

І держава, і суспільство, і батьки мають бути зацікавлені у якості знань дітей. Робити реальні кроки треба виважено. Ми розуміємо, як важливо зберегти школу в селі, бо це найвагоміший культурно-освітній осередок в ньому. Але ми повинні, в першу чергу, думати про навчену, освічену дитину, створення їй сприятливих умов для навчання та виховання.

Наталія ЛАКУША
газета "Гребінчин край"

Схожі матеріали: