Як сьогодні виживає медична галузь у Гребінківському районі

За роки незалежності України структура закладів охорони здоров'я в Гребінківському районі практично не змінювалася, єдине, так це те, що 10 років тому закрито Сербинівську Дільничну лікарню.

Довгий час тут був відсутній лікар та значно зменшилася кількість людей у селах, які вона обслуговувала, - Грушківка, Григорівка, Писарщина, Стукалівка.

Слід зазначити, що галузі охорони здоров'я давно вже потребують реформування. І причин цьому не одна. Візьмемо демографічний показник: у Гребінківському районі та й по Україні в цілому він від'ємний. Кількість населення різко скоротилася. Особливо у 1995 - 2005 роках.

Тепер візьмемо інше - один із напрямків діяльності медичних установ - профілактичне лікування, наприклад. Воно не змінюється ще з радянських часів. Керманичем його був Семашко - міністр охорони здоров'я (1948 рік).

При різкому зниженні кількості населення, занепаді села заважає й те, що сама система охорони здоров'я розгалуджена, багатопрофільна із кожним роком потребує для свого повноцінного функціонування все більше фінансових вливань.

До того ж, вектор направленості розвитку України - Євросоюз, тому в зв'язку й з цим постає питання реформування. Зрозуміло, що не треба відкидати напрацювання, зроблені з часів Незалежності, але чітко треба розуміти, що захворюваність людей різко зростає, збільшується кількість інфекційних хвороб, і для розробки методів їх лікування, діагностування та надання допомоги знову ж таки потрібні додаткові кошти.

На жаль, уже багато років у державі не виконується 49-а стаття Конституції України - про право кожної людини на безкоштовне лікування. У зв'язку з усім цим кілька років тому були запроваджені міністерством охорони здоров'я, обласним управлінням додаткові джерела фінансування медичних закладів різних рівнів.

Це, насамперед, лікарняні каси, платні послуги за медичну допомогу та благодійні внески.

Адже при формуванні бюджету на охорону здоров'я виділяється від внутрішнього валового продукту всього 2,8- 3,2 відсотка коштів. Хоч всім відомо, що коли на цю галузь виділяється менше 4 відсотків ВВП, то вона практично приречена на знищення.

У 2010 - 2011 роках, з приходом нових керманичів охорони здоров'я, в державі розпочалася реорганізація медичних закладів, а саме: реорганізацію дільничних лікарень в амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

На чолі первинної медикосанітарної допомоги стоїть сімейний лікар, який займається наданням медичної та профілактичної допомоги від народження дитини до глибокої старості. Така концепція діє вже багато років у європейських державах. Хоч, кажучи відверто, ідеальної структури медичної галузі немає у всьому світі. Основа її і в Європі, і в Канаді, і в Америці - сімейний лікар.

Зрозуміло, щоб переосмислити та перебудувати свідомість лікарів, людей на такі зміни, потрібен час. Але ці реформи неминучі і незворотні. У Гребінківському районі вже діє програма по перекваліфікації та навчанню як лікарів, так і медичних сестер загальної практики сімейної медицини. І на даний час вже впроваджується дана структура в нашому районі.

Ще одні зміни йдуть до нас. Малопотужні райони, декількість пологів на рік менше 400, будуть спрямовані у цьому питанні в інші райони, де буде надаватися породіллям більш широка та кваліфікована допомога. Ближчим часом (1 - 2 роки) така доля чекає на Гребінківський район.

У перспективі організовуватимуться госпітальні округи (від 150 до 300 тисяч населення), де надаватиметься гарна профілактична і медична допомога - хірурга, травматолога, акушер-гінеколога, ін. У малопотужних, (таких, як наш) районах залишаться невеликі відділення паліативної та хоспісної допомоги (хворим на онкологію).

Реформуючи таким чином галузь, створять центри первинної медико-санітарної допомоги - на базі поліклінічних відділень. Вторинна медична допомога (стаціонарна) надаватиметься тільки в екстренних випадках. Тим самим скоротиться ліжковий фонд лікарень.

Економічний ефект від цього очікується великий. Це дасть можливість збагатити медичну галузь технічно і науково.

Ще одне питання. Чому сьогодні, маючи в Україні величезну кількість вищих та середніх медичних закладів, села та районні центри не забезпечені медичними працівниками. Найперша відповідь - вкрай низька заробітна плата лікарів та медичного персоналу.

А ще - недостатня кваліфікація та складні соціально - економічні умови, в яких знаходиться сама охорона здоров'я. Тому кваліфіковані фахівці ідуть на пільгову пенсію, масово переходять в фармацевтичну галузь, нерідко просто розраховуються.

По всьому видно, що престиж лікаря, медичного працівника в державі не актуальний.

В останні роки це спіткало і наш район. У закладах працюють лікарі пенсійного віку, молодь не бажає приїжджати в район. Немало це пов'язане і з житловими проблемами. Хоч програма "Житло - лікарям" у нас діє уже 12 років. Приємно, що у 2012 році вона профінансована і придбано житло 1 фахівцю. Два роки до цього програма не спрацьовувала.

За матеріалами: газ. «Гребінчин край»

Схожі матеріали: