13- й мото-рок фестиваль «Небеса» 2011 в Гребінці

13-й мото-рок фестиваль «Небеса» 2011 в Гребінці

Байкери — це новітні кочівники. Справжні байкери називають своїм домом місце, де мотоцикл стоїть так довго, що під ним встигає зібратися декілька крапель моторного масла.

Вони живуть у значно тіснішому світі. Відстані, які колись долали у цих місцях люди, йдучи цілий день, вони промчать на своїх мотоциклах за годину. Якби не наші одвічно шкаредні дороги, то їхній життєвий простір звузився б до смуги на автомагістралі, що веде за горизонт. З цієї білої смуги можна було б не з’їжджати, зібравши всіх приятелів поруч себе на безкынечній дорозі.

Тож в місті Гребінка в перші три дня липня проходить - щорічний мото-рок фестиваль «Небеса» пам'яті людей, чиє життя обірвалось в молодому віці.

У програмі: нагородження почесних байків, показ техніки, проїзд вулицями міста, рок-концерт, а також багато конкурсів та розваг, вечірні та нічні гуляння на музичному фестивалі.

Першого дня дощова погода зовсім не веселила учасників фестивалю, але не дивлячись ні на що зліт все ж таки відбувся. Навіть декілька байкерів з сусідньої Білорусі проїхали до чотирьохсот кілометрів під зливою до Гребінки.

Другого дня о 12 годині біля храму Святого Георгія Побєдоносця відбулося освячення байкерської техніки священником Стефаном Худиком, після чого центральними вулицями тихого містечка Гребінки що на Полтавщині прогуркотіло півсотні швидкісних мотоциклів.

Салютуючи рідному містові, один з вершників підняв свого залізного коня на диби, пролетівши кількадесят метрів на задньому колесі. У місцевих спорт-байкерів це вважається найвищим шиком. Через мить ревіння моторів вже чулося далеко на околиці міста.

Учасники фестивалю розбили своє наметове містечко у парку стадіона "Юність.

О 17 годині розпочався обіцяний рок-концерт у програмі якої багато красивої музики від наших незмінних друзів, груп "Цензор", "RISING", "Есенція Єпископа", "Проспект Свободи", людини-оркестра Олега УНІВЕРСАЛА та інших.

Біля літньої сцени парку розпочалася молодіжна дискотека під відкритим небом та живою музикою.

Завершився концерт вогняним шоу - фаєр-шоу.

Третій день. Музика, музика і ще раз музика! Вільний день, прогулянки по місту Гребінка, спілкування між учасниками, байкерами та гостями фестивалю, відчуття і побажання на майбутнє.

Гребінківські байкери понад усе люблять швидкість і не шкодують грошей заради потужних спорт-байків. Товаришують вони з кременчуцькими байкерами, лубенськими, оржицькими, київськими та ін..

Щодо максимальної швидкості, то Вельбой Олександр «Cowboy» зізнався, що на трасі Київ-Харків, він розганявся бувало й до 220 кілометрів на годину.

— А так їздимо 100-160, більше ні, — казав він.

Байкери запевняють, що, зібравшись поїздити, не дозволяють собі ні краплі спиртного.

— Любимо зупинитися десь квасу попити, якоїсь курочки поїсти. Поки не приїдеш додому — сухий закон, — запевнив Олександр. От на фестивалі, кажуть вони, там можна розслабитись, бо там на ніч лишаєшся, а вдень у таборі — на концерті, нікуди далеко їздити не треба.

— Ми дуже дружні люди, зідзвонюємося, повідомляємо один одному, коли який зліт намічається.

На фестивалі з’їжджається різноманітний байкерський люд: тут бувають і ті, хто любить байкерську класику, і ті, що віддають перевагу швидкісній їзді. Тут бувають і підлітки на скутерах, і 50-річні ветерани на перероблених древніх «Уралах», і учасники серйозних байкерських клубів, і звичайні «фрі райдери», не обтяжені жодним членством. «Головне мати мотоцикл і сказати: я їжджу і хочу їздити. Там всі прості, без ніяких понтів, збираються разом, як одна родина».

Чуття єдиної родини надихнуло байкерів до певної системи секретних знаків, якими вони обмінюються на дорозі. Найпоширеніший і найчастіше вживаний – сигнал про те, що попереду засіли державтоінспектори. Щоб попередити іншого байкера про патруль ДАІ, мотоциклісти прикладають долоню до плеча, мовляв, вважай, бо «погон» на дорозі. У таких випадках попереджені про «небезпеку» байкери найчастіше просто розвертаються і тратять декілька додаткових хвилин на об’їзд несподіваної перешкоди. Бо правдивому спорт-байкеру насправді все одно куди їхати, головне, щоб швидко...

Організація: Мото рух "FreeDom" студія "КОМ"
Відповідальні: Катруш "DigitAlesk" Олександр, Вельбой "Cowboy" Олександр

Фоторепортаж від Григорія Сліпака:
(повний фотосет фестивалю доступний в нашому фотоальбомі Мото-рок фестиваль «Небеса» 2011

Вельбой «Cowboy» Олександр

Освячення байкерської техніки

Байк з Білорусі, який подолав до Гребінки 450 км і з них 350 проїхав під дощем

Рок-група з м. Києва "Проспект Свободи"

" Абдула" з міста Києва привітно катає всіх бажаючих на своєму байку

Всі бажаючі мали змогу покататись з байкерами на їхній власній техніці

Завершився концерт вогняним шоу - фаєр-шоу

До речі

Байкерські байки

*Справжній байкер повинен побудувати мотоцикл, відпустити бороду і посадити нирки.
*Холодний гамбургер можна розігріти, прив’язавши його до труби і проїхавши 50 кілометрів.
*Бувають п’яні байкери. Бувають старі байкери. Але не буває старих п’яних байкерів.
*Якщо «зловити» хруща на швидкості 130 км/год, можна збільшити свій словниковий запас удвічі.
*Якщо будеш їздити швидше за всіх, то гарантовано будеш їздити самотнім.
*Мотоцикл не протікає маслом, він просто мітить територію

Схожі матеріали: