Полтавській області – 75 років

Сімдесят п’ять років тому була утворена Полтавська область. Як відомо, поняття „Полтавська область”, „Полтавщина” вживаються не тільки в адміністративно-територіальній площині. Вони окреслюють цілий регіон центральної України - як географічно, так й історично.

Полтавська область відома своїм славним минулим, талановитими людьми, родючими ґрунтами, корисними копалинами; вона стабільно утримує провідні позиції за найголовнішими соціально-економічними показниками розвитку в державі.

Вже після повалення царизму українські уряди почали піднімати питання про перегляд колишнього адміністративно-територіального поділу (губернія-повіт-волость) для створення сприятливих умов щодо політичного та національно-культурного самовизначення України. Проте реалізувати повною мірою ці реформи завадила війна та складна політична ситуація.

На поч. 20-х років на території Полтавщини існувало дві губернії: Полтавська та Кременчуцька. Останню було виокремлено влітку 1920 р. без достатніх на те аргументів, а восени 1922 р. Кременчуцька губернія вже перестала існувати. Після розформування її повіти увійшли до складу Полтавської, Київської та Катеринославської губерній.

Внаслідок ліквідації у 1923 р. поділу губернії на повіти та волості було утворено 7 округів: Золотоніський (9 районів), Красноградський (11 районів), Кременчуцький (32 райони), Лубенський (43 райони), Полтавський (53 райони), Прилуцький (31 район), Роменський (55 районів). Кількість сільрад становила 1027.

З червня 1925 р. постановою ВУЦВК і РНК УРСР "Про ліквідацію губерній і перехід на триступеневу систему управління" було ліквідовано губернії і губернські установи на території Української РСР, а вся територія Української республіки поділена на 41 округ.

Окружні установи стали "підпорядковуватися безпосередньо республіканським. На території колишньої Полтавської губернії залишилося 5 округів (Кременчуцький, Лубенський, Полтавський, Прилуцький і Роменський), поділених на 84 райони; кількість сільрад збільшилася до 1232.

У червні 1925 р. було визначено точний список міст і поселень міського типу колишньої Полтавської губернії. До розряду міст віднесені: Полтава, Кременчук, Ромни, Лубни, Красноград, Золотоноша, Прилуки, Лохвиця, Гадяч, Кобеляки, Миргород, Переяслав, Пирятин, Зіньків, Хорол. До розряду поселень міського типу віднесені: Крюків, Ново-Санжари (Нові Санжари) і Опошня (Опішне).

У зв'язку з проведенням суцільної колективізації сільського господарства, коли райони перетворювалися у вузлові пункти здійснення політики компартії на селі, була створена двоступенева система управління: районні виконавчі комітети і виділені в окремі адміністративно-господарські одиниці міські ради стали підпорядковуватися безпосередньо центрові. 18 міст, у тому числі Полтава і Кременчук, були виділені в окремі адміністративно-господарчі одиниці.

Всі райони розподілялися на 3 категорії у відповідності з кількістю населення, перспективами росту, можливостями інтенсифікації господарства. Але як показала практика, керувати багатьма районами зі столиці республіки - Харкова - надзвичайно складно. Тому вже через два роки країна перейшла на новий адміністративно-територіальний поділ - обласний і районний.

Згідно з постановою ВУЦВК "Про утворення областей на території УРСР" від 9 лютого 1932 р. на Україні було утворено 5 областей, а вся територія Полтавщини (колишня Полтавська губернія) увійшла до складу Харківської і частково Київської та Дніпропетровської областей.

Утворення за постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року Полтавської області ( у складі 45 районів, 11 міськрад, 7 селищних рад, 971 сільради), насамперед обумовлювалось потребами адаптації адміністративно-територіального поділу до завдань адміністративної системи і реалій нового життя. Але об'єктивні наслідки цієї події виявились позитивними для соціально-економічного та культурного розвитку краю: відродилося саме поняття „Полтавщина", що зникло з ужитку після ліквідації в 1925 році Полтавської губернії, зріс статус міста Полтави як обласного центру.

Гребінківський стадіон з висоти пташиного польоту

Станом на 1 січня 1941 р. область займала територію 28, 8 тис. кв. км. У ній проживало 1млн. 896 тис. 383 жителів., з них на селі - 81, 4%, у містах -18,6%. Абсолютну більшість жителів (90%) становили українці.

Зміни адміністративно-територіального поділу в період хрущовської відлиги в основному мали на меті пов'язати адміністративно-територіальний поділ з економічним розвитком країни, спеціалізацією господарства, транспортними і економічними зв'язками. Але надмірне укрупнення районів не дало очікуваних наслідків, тож через деякий час довелося знову повернутися до попереднього устрою. Після усунення М.С.Хрущова від влади райони були знову розукрупнені, внаслідок чого їх кількість зросла до 25: у січні 1965р. до 14 існуючих районів додалися Котелевський, Новосанжарський, Оржицький, Семенівський, Чутівський, а у грудні 1966р. - Великобагачанський, Гребінківський, Козельщинський, Машівський, Чорнухинський, Шишацький.

Наша область утворилась у важкий для українського народу час. Полтавщина, як і інші регіони України, тільки-но пережила колективізацію сільського господарства та голод 1932-1933 років. 1937 рік - рік утворення області дістав сумну назву „рік великого терору”. І в той же час, завдяки напруженій праці полтавців, у краї споруджувались нові заводи й фабрики, освоювались передова техніка й технології, вироблялася вкрай необхідна промислова і сільськогосподарська продукція. Гідний вклад внесли наші земляки у всенародну перемогу над фашизмом та у відбудову народного господарства у післявоєнні 1946-1950 роки, коли нарощувалося виробництво підприємствами машинобудівної промисловості. Були відбудовані та розширені підприємства: Полтавський машинобудівний завод, Полтавський завод "Головпродмаш", кременчуцький завод шляхових машин, Карлівський машинобудівний завод, Лубенський завод „Комсомолець”.

„Золотим часом” для розвитку промисловості стали 50-ті роки. В цей час та на початку 60-х рр. було введено в дію 37 нових великих промислових підприємств: завод з виробництва штучних алмазів і алмазного інструменту, залізобетонних виробів, фарфоровий, пивоварний, "Електромотор", Кременчуцькі колісний та сажовий заводи, Кременчуцький завод шпал (найбільший у Європі), Яреськівський цукровий завод; відновлено й пущено першу та другу черги Полтавської бавовнопрядильної фабрики (1956). Прискореними темпами йшло будівництво Кременчуцького нафтопереробного заводу, Полтавських заводів ГРЛ та хімічного обладнання, Лохвицького та Лубенського заводів засобів автоматизації тощо.

Восени 1960 р. дав першу продукцію Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат (нині Полтавський ГЗК). Розроблення ресурсів сприяло розвиткові не тільки крупних підприємств нафтової, залізорудної, хімічної промисловості, а й створенню бази будівельних матеріалів. У період 1959-1963 рр. в області було відкрито 15 нових родовищ вуглеводнів. У 1962 р. Полтавщина давала вже 12,5% республіканського видобутку нафти. За останні 7 років видобуток нафти зріс майже у 12 разів, газу - в 7,4. Упродовж короткого часу були газифіковані найбільші населені пункти регіону: Полтава, Кременчук, Лубни, Кобеляки, Карлівка.

Протягом 1960-1980 років обсяги промислового виробництва на Полтавщині збільшувалися доволі швидкими темпами (щорічно на 6-10%). Механізація й автоматизація підприємств, освоєння нових видів продукції позитивно характеризували зростання промислового потенціалу. Полтавщина експортувала промислову продукцію в десятки країн світу.

На початку 90-х років почала знижуватися ефективність виробництва, розривалися господарські зв'язки між підприємствами й регіонами. Загальний обсяг промислової продукції області в 1991-1995 рр. продовжував зменшуватися, як і в цілому по Україні.

Аналогічні процеси відбувались і в сільському господарстві. Нестача обігових коштів призвела до скорочення споживання найважливіших ресурсів виробничого призначення — нафтопродуктів, добрив, засобів захисту рослин, запчастин, комбікормів, техніки. Як наслідок зменшилися обсяги виробництва та реалізації продукції, знизилася прибутковість галузі. В області рівень рентабельності сільгосппідприємств зменшився з 69 відсотків у 1991 році до 18 у 1995. Збитковим стало виробництво м'яса, молока й вовни. Подолання цих негативних явищ в області вже відбулося за нової доби існування незалежної української держави.

Сьогодні область – це розвинута промислово-аграрна територія України, багата природними ресурсами, екологічно чиста, приваблива для інвесторів та туристів. ЇЇ площа – 28,75 тис. кв. км, що складає 4,8% від території України. Межує з Харківською, Дніпропетровською, Чернігівською, Черкаською, Київською, Сумською, Кіровоградською областями. В області 25 районів. Всього населених пунктів – 1847, з них міст обласного значення – 5, міст районного значення – 10, селищ міського типу – 21, селищ – 15, сіл – 1796.

Станом на 1 січня 2012 року чисельність населення області склала 1477,2 тис. чол. , що становить 3,2% від населення України, у тому числі сільське 572,3 тис. чол., міське 904,9 тис. чол.

Храм Святого Георгія Побєдоносця в Гребінці

За два останні роки область пройшла непростий шлях. Це шлях стабілізації та запровадження модернізації країни. Це був час долання руїни, що спіткала Україну в 2008-2009 роках.

Більшість проблем, нагромаджених до 2010 року, вирішено або ж у стадії вирішення. В першу чергу це стосується соціальних питань, добробуту громадян.

За 2010-2012 роки область скоротила борги із заробітної плати з 48 млн. грн. до 15 млн. грн. На економічно активних підприємствах за ці роки заборгованість зменшена на 90% (з 25 млн. грн. до 2 млн. грн.)

На сьогодні майже 80% заборгованості із виплати заробітної плати мають підприємства-банкрути.

Це дозволяє не просто вчасно виплачувати пенсії, а й системно підвищувати їх. Середній розмір трудової пенсії в області протягом півріччя нинішнього року зріс на 192 гривні, або майже на 17 відсотків і становить нині 1330 гривень.

Вирішення цих проблем стали можливими завдяки реалізації Програми «Україна – для людей», соціальних ініціатив Президента України стосовно підтримки тих, кому ця підтримка найбільш необхідна.

У 2010-12-тому роках запроваджено 14 нових видів соціальних послуг, зараз їх надається понад 70. За цей час створено 22 філії відділень соціального захисту у віддалених населених пунктах. А до кінця року таких філій буде діяти 32.

Зметою утримання стабільних цін на товари масового споживання, що особливо важливо для цієї категорії населення, системно реалізуються заходи щодо насичення споживчого ринку. Як наслідок, інфляційні процеси суттєво сповільнились. А останні 3 місяці в області спостерігається дефляція.

В містах та районних центрах регулярно проводяться ярмарки, де реалізується якісна продукція безпосередньо від товаровиробників. Торгівля ведеться за соціально доступними цінами, на 15-20 відсотків нижчими від ринкових.

Тільки у поточному роців області проведено майже 800 ярмаркових заходів.

Другий рік поспіль проводиться робота з формування регіональних ресурсів продовольчого зерна.

У кінці червня 2012 року підписано Меморандум про співпрацю між облдержадміністрацією і хлібопекарськими підприємствами області. До співробітництва в рамках меморандуму залучено 11 провідних виробників хліба.

Це дасть можливість не змінювати ціни на хліб масового вжитку впродовж всього 2012-13-го маркетингового року.

Підвищення якості життя людей неможливе без впровадження природоохоронних заходів, забезпечення питною водою та збереження чистого довкілля.

Вирішивши питання з фінансуванням у сумі 18 млн. гривень з обласного та 4,5 млн. гривень з державного фондів охорони навколишнього природного середовища, провівши великі організаційні заходи, область тим самим вирішила небезпечну проблему, що десятки років хвилювала полтавчан – повністю очистила від отрутохімікатів 7 районів області.

За останні 3 роки висаджено три з половиною тисячі гектарів нових лісів.

Окрім того, лише у минулому році здійснено систему природоохоронних заходів з фінансуванням з обласного бюджету на суму понад 4 млн. гривень.

Останні роки на Полтавщині стали періодом відновлення інфраструктури села. Область ініціювала і перша в Україні минулого року прийняла Програму соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області. Про ефективність дій з її виконання свідчать сотні прикладів та красномовні цифри.

Уселах області відкрито 68 дитячих садків та ще 300 відремонтовано. Збудовано, відновлено та відремонтовано майже півтисячі шкіл, майже 300 медичних закладів, більше 400-т будинків культури, 270 спортивних об’єктів, близько 400-т об'єктів торгівлі. На зазначені цілі витрачено майже 140 мільйонів гривень.

Локомотивне депо Гребінка, Південна залізниця

Саме це і є конкретизацією положень Програми «Україна для людей» про відродження соціальної сфери та інфраструктури українських сіл реальними діями, що позитивно позначиться на рівні життя населення. Тому програму продовжено на 2012 рік, з такою ж сумою фінансування.

Проте якісно змінити ситуацію на селі можливо, лише забезпечивши якісні медичні послуги, освіту, розвиток спорту, культури, організувавши побут.

Підвищення швидкими темпами рівня технічного забезпечення закладів медицини, освіти, удосконалення технологій та методик вимагає формування оптимальних систем надання медичної допомоги, лікування, отримання освіти.

Перші результати нових підходів до організації охорони здоров’я та освіти свідчать про їх ефективність.

Успішно реалізується Комплексна програма розвитку освітньої галузі Полтавської області на 2011-15-й роки, прийнята в рамках упровадження економічних реформ, ініційованих Президентом України. З обласного бюджету на її реалізацію передбачено понад 107 млн. гривень.

Досить ефективною формою забезпечення доступності сільських дітей до якісної освіти є створення освітніх округів. Їх в області 88.

Успішно реалізується програма «Шкільний автобус», за якою в область придбано 236 автобусів. Полтавщина вийшла на 100-відсоткове забезпечення підвозом до місця навчання усіх школярів і вчителів. А це кожний 4-й школяр і майже тисяча педагогів.

Підвищується якість та конкурентоспроможність освіти. У школах області працюють близько 10 тис. сучасних персональних комп’ютерів (проти 8 тис. у 2010 році), обладнано 780 навчальних комп’ютерних комплексів, функціонують 123 сучасні навчальні кабінети природничо-математичного циклу.

На цей час 86 відсотків дітей охоплено дошкільною освітою (проти 59 у 2008 році). А діти п’ятирічного віку стовідсотково охоплені різними формами дошкільної підготовки. До кінця поточного року планується відновити роботу ще 22 дошкільних закладів.

Значна увага приділяється роботі з обдарованою молоддю. Підтримується робота 30 гімназій, 9 ліцеїв, 1 колегіуму, 34 спеціалізованих шкіл.

За 2010-12-й роки введено в експлуатацію значущі для області об’єкти освіти, які профінансовані з обласного бюджету:

- навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» при Кременчуцькому педагогічному училищі імені А С Макаренка (с. Потоки Кременчуцького району). На введення І черги використано 8 млн. гривень. У його відкритті в лютому поточного року взяв участь Президент України В.Ф.Янукович;

- капітально відремонтовано 5 об’єктів освіти закладів обласного підпорядкування, в кожному з яких утримується понад тисячу дітей;

- введено в експлуатацію харчоблок з їдальнею Лубенської загальноосвітньої школи № 1. З початку будівництва освоєно понад 4 млн. гривень, у тому числі з обласного бюджету понад 2 млн.

Найголовнішим напрямом реформ у сфері охорони здоров’я є створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги. На сьогодні такі Центри вже діють у кожному районі. Показник охоплення населення наданням медичної допомоги за принципом сімейного лікаря становить 85 відсотків (за 2010 рік - 79).

Введено в дію ряд об’єктів охорони здоров’я: дитячу лікарню та пологове відділення в м. Лохвиця, пологове відділення Козельщинської центральної районної лікарні; амбулаторію загальної практики сімейної медицини в с. Заворскло Полтавського району, 2-гу чергу будівництва Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру, очисні споруди Гадяцького обласного протитуберкульозного санаторію та житловий будинок для медичних працівників Хорольської центральної районної лікарні.

Завершені роботи з реконструкції бувшого офтальмологічного відділення 1-ої міської лікарні під обласний онкологічний диспансер м. Кременчука, приміщень під Центр матері і дитини Шишацької центральної районної лікарні. Облаштований Центр розвитку дитини раннього Полтавської обласної клінічної дитячої лікарні.

Із виставки виробів народної творчості до 75-річчя утворення Полтавщини

Відповідно до Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» проводиться реконструкція діагностичного корпусу Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського під перинатальний центр, відкриття якого планується в жовтні 2012 року. Також проведений комплекс заходів і розрахунки видатків для здійснення реконструкцій приміщень майбутніх міських перинатальних центрів вторинного рівня в міських пологових будинках Полтави та Кременчука.

Особлива увага приділяється розвитку та підтримці закладів культури, зокрема у сільській місцевості.

Так, минулого року відкрито після тривалих ремонтно-реставраційних робіт Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Гоголя. Введено в експлуатацію Миргородський районний, Великосорочинський сільський будинки культури, кіноконцертний зал у Гадячі. І ще десятки інших закладів.

За рахунок коштів районних бюджетів області, бюджетів міст Кременчука і Миргорода у 2011 році виконані роботи з ремонту 51 будівлі закладів культури.

Щоб досягти позитивних зрушень у соціальній сфері, мати змогу підвищувати зарплати і пенсії, область у першу чергу дбає про умови для розвитку економіки. Саме відродження та нарощування промислового та сільськогосподарського виробництва, нові організаційні і технологічні підходи у виробничій сфері дали змогу отримувати необхідний фінансовий ресурс для підвищення добробуту населення.

Свій 75-й рік Полтавщина зустрічає з вагомими здобутками в економічній сфері.

Досягнуто позитивної динаміки розвитку промисловості. Стабільно з приростом виробництва працюють машинобудування, гірничодобувна, нафтопереробна та харчова галузі.

За останні роки вдалося створити позитивний інвестиційний імідж Полтавщини та відновити довіру інвесторів.

За рейтингом Мінекономрозвитку, область знаходиться на 3 місці у державі в економічній та інвестиційній сферах.

Приріст обсягу іноземного капіталу за І півріччя поточного року становить 150 млн. доларів США, а його накопичений обсяг досяг майже 850 млн. дол. США.

В 1,8 рази зросли капітальні інвестиції підприємств області та склали з початку року 2,2 млрд.грн.

В області реалізується 75 найбільш вагомих інвестиційних проектів. Зокрема:

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»реалізує інвестиційний проект щодо створення міжрегіональних двохсистемних електропоїздів з експлуатаційною швидкістю руху до 250 км/годину, які за своєю якістю та технічними характеристикам не поступаються зарубіжним аналогам;

- ПАТ «АвтоКрАЗ» впроваджує у промислове виробництво автомобільне шасі новітньої модифікації під установку різноманітного обладнання комунального та промислового призначення.

Високими темпами розвивається гірничодобувна галузь. Біланівським, Полтавським та Єристівським гірничо-збагачувальними комбінатами впроваджується ряд інвестиційних проектів з розробки нових родовищ та виробництву збагаченого залізорудного концентрату.

Розпочато будівництво електрометалургійного комбінату «Ворскла Сталь» у м. Комсомольську, який в перспективі забезпечуватиме до 10% обсягів виробництва металургійної галузі України.

Реалізація інвестиційних проектів у тваринництві дозволила вивести галузь на якісно новий технологічний рівень виробництва.

Яскравим прикладом є проект ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» у с.Білики Кобеляцького району зі створення свинокомплексу на 55 тис. голів свиней.

Введено в експлуатацію доїльний зал в агрофірмі «Маяк» Котелевського району («Годувальниця 2»).

На базі ТОВ «Докучаївські черноземи» Карлівського району іноземним інвестором планується збудувати комплекс з виробництва м’яса птиці (індиків), потужністю 13 тис.тонн на рік.

У Полтавському районі розпочалася реалізація інвестиційного проекту німецької компанії «Хака» з будівництва свинокомплексу, загальною вартістю 12 млн. євро. До кінця поточного року буде введено в експлуатацію першу чергу.

На Гребінківському ярмарку

Область займає лідируючі позиції з виробництва молока та вирощування великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах.

У минулому році на Полтавщині отримано рекордний врожай зернових – понад 5 млн. тонн. У поточному році, попри складні погодні умови, очікуємо зібрати зернових не менше 4 млн.

В 1,7 рази збільшились обсяги виробництва цукрової галузі (в 2011 році вироблено 412 тис. т цукру). Це найкращий результат за роки незалежності України.

Успішно розвивається транспортна інфраструктура.

Переведено на електричну тягу ряд дільниць Південної залізниці протяжністю 117 км. На комплексну модернізацію ділянки Полтава-Кременчук-Бурти використано майже 180 млн. гривень.

Полтавщина входить до першої п’ятірки регіонів за обсягами виконання будівельних робіт та посідає 2 місце за показником виробничої активності на 1 особу наявного населення.

В області успішно впроваджуються державні житлові програми, зокрема програма будівництва (придбання) доступного житла.

За 2010-11-й роки у Програмі доступного житла взяли участь 86 сімей, які отримали державну підтримку майже на 6 млн. гривень.

На впровадження відповідної Програми у 2012 році визначені видатки з Державного бюджету в сумі 32,5 млн. гривень.

Загалом в області за Iпівріччя 2012 року побудовано 67 тис. кв. м житла, що в 1,6 рази більше, ніж минулоріч.

Шановні полтавчани!

Полтавська область сьогодні може слугувати прикладом суспільно-політичної стабільності, толерантних відносин між різними соціальними групами, громадськими об’єднаннями, політичними силами.

Це є важливою передумовою для реалізації масштабних завдань, що стоять перед областю в перспективі.

Основні зусилля будуть спрямовані на:

- забезпечення подальшого зростання економіки через структурні зміни та технологічне оновлення виробництва, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції;

- збільшення обсягу інвестицій у регіон шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату;

- розвиток підприємництва та збільшення його ваги в економіці регіону, ефективну регуляторну політику, підтримку бізнесу та налагодження партнерства;

- підтримку місцевих товаровиробників та створення необхідних умов для розвитку виробництва товарів масового споживання, задоволення споживчого попиту населення через насичення ринку товарами і послугами, зниження рівня інфляції;

- поліпшення умов життя громадян на основі забезпечення широкого доступу до якісної освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг, збереження та примноження історико-архітектурної та культурної спадщини, національних звичаїв і традицій, розвиток культури та мистецтва;

- поліпшення стану навколишнього природного середовища, раціонального і бережливого використання природних ресурсів;

- залучення високопрофесійних кадрів на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності державного управління та підвищення якості надання адміністративних послуг.
На цій основі буде забезпечено стабільність у суспільстві, зростання доходів громадян, необхідний рівень соціального захисту, комфортне довкілля і в цілому підвищення якості життя населення нашого краю. Полтавщина – регіон нових досягнень, заможних громад, успішних людей.

Щасти тобі, Полтавщино!

Схожі матеріали: