Гребінківський район має найнижчий на Полтавщині показник за рівнем прийнятого в експлуатацію житла

Для порівняння, в Шишацькому районі цей показник у 8,5 раза більший, у Кобеляцькому — уп’ятеро

Гребінківський район має найнижчий на Полтавщині показник за рівнем прийнятого в експлуатацію житла: 60 м² на 10 тисяч населення

Полтавська область нині займає четверте місце серед регіонів держави за рівнем соціально-економічного розвитку. Такі результати останнього рейтингу оприлюднила заступник голови Полтавської облдержадміністрації Олена Адамович.

За її словами, аби вберегти регіон від спаду виробництва, від якого нині потерпає не лише Україна під впливом другої хвилі світової фінансово-економічної кризи, обласній владі довелося навіть застосовувати важелі планової економіки.

Зокрема йдеться про те, що підприємствам області розраховували щомісячні обсяги виробництва. Натомість влада регіону допомагала виробникам з пошуком ринків збуту, укладанням угод та забезпечувала індивідуальний супровід інвестиційних угод.

Як результат, обсяги промислового виробництва у Полтавській області залишилися на рівні показників минулого року, тоді як по всій країні фіксується спад. На Полтавщині ж індекс промислового виробництва за 10 місяців сягнув 100,2%. Зростання обсягів виробництва демонструють базові для економіки регіону машинобудівна, гірничодобувна та нафтопереробна промисловості.

Що стримує промисловий розвиток…

На колегії Полтавської облдерж-адміністрації Олена Адамович здебільшого акцентувала увагу не на досягненнях, а на проблемах, які треба розв'язувати. Одна з них (та сама, що стримує і промисловий розвиток в області) — це відсутність ринків реалізації продукції. Тож одне з головних завдань влади — допомогти полтавським виробникам їх знайти.

Для прикладу Олена Адамович згадала Крюківський вагонобудівний завод. За угодою з Донецькою залізницею підприємство збудувало два сучасні швидкісні міжрегіональні електропоїзди, які за своїми технічними характеристиками та рівнем комфорту не поступаються закордонним аналогам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гребінківські міліціонери захищають законність і правопорядок

— У виробництво підприємство інвестувало понад 800 мільйонів власних коштів, — наголосила заступник губернатора. — Один з електропоїздів уже пройшов випробовування. Тепер обласна влада повинна докласти всіх зусиль, щоб допомогти вагонобудівникам у реалізації готової продукції та подальшому просуванні її як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Щоправда, амбітному завоюванню закордонних ринків заважають, зокрема, законодавчі ініціативи сусідів. Наприклад, Росія нещодавно запровадила утилізаційний збір на колісні транспортні засоби. Дію цього нововведення вже відчули на собі полтавські виробники авто-транспорту. Так, за 9 місяців холдингова компанія «АвтоКрАЗ» зменшила виробництво на 11%, Кременчуцький автоскладальний завод — на 52%, Кременчуцький колісний завод — на 12%.
За словами Олени Адамович, в таких умовах місцеві виробники мають звернути увагу на внутрішній ринок, а завдання влади — розвивати внутрішнє споживання.

… і чому аграрна область знижує темпи виробництва харчів?

Доволі непогано нинішнього року працював і аграрний сектор. І хоч рекордних врожаїв сільгоспвиробникам Полтавщини у 2012 році не вдалося отримати й повторити минулорічний успіх, проте й цього року вони планують назбирати понад 3,6 мільйона тонн зернових. В області збільшилося виробництво молока та м’яса. Таке зростання обласна влада насамперед пов’язує з нарощенням виробничих потужностей — будівництвом та реконструкцією тваринницьких комплексів.

— Цього року на Полтавщині розпочато реалізацію 39 інвестиційних проектів вартістю понад 1,5 мільярда гривень, — нагадала Олена Адамович. — З них завершено будівництво 5 об’єктів: у Глобинському районі — молочного комплексу, свинокомплексу та комбікормового заводу, у Котелевському районі — доїльних залів ТОВ «Скіф» та ФГ «Мир». Реконструкцію ще 11 тваринницьких комплексів буде завершено до кінця цього року.
А от обсяги виробництва вже готової продукції у регіоні скоротилися на 1,2%. Не допомогли навіть успіхи Кременчуцької тютюнової фабрики, котра нарощує темпи виробництва, а її продукція займає половину обсягів виробництва всієї харчової промисловості регіону. Знову ж таки через відсутність ринку реалізації продукції у 2012 році найбільше потерпали полтавські сирзаводи.

Вони спрацювали з солідним «мінусом». Як прокоментувала Олена Адамович, причиною втрат, зокрема, були й необґрунтовані вимоги до якості українських сирів з боку Російської Федерації. Як результат, за 9 місяців виробництво сирів скоротилося на 16%. Найбільший мінус дало ТОВ «Гадячсир», яке зменшило виробництво на 36 відсотків.

Кров економіки — інвестиції

— Зростання економіки — це результат вкладання інвестицій в економіку області, — переконана Олена Адамович. — Розміри капітальних вкладень цього року зросли у 1,6 раза. Підприємства та організації освоїли понад 5 мільярдів гривень. Таким чином на кожного жителя Полтавщини припадає 3 тисячі гривень інвестицій. Для порівняння, по Україні цей показник менший на 26%. При цьому іноземні вливання в економіку регіону склали майже 890 мільйонів доларів.

Все це, зокрема, сприяє й тому, що область успішно збирає кошти до держскарбниці. За 9 місяців до бюджетів всіх рівнів надійшло 15,9 мільярда гривень. З них до державного бюджету область перерахувала 13 мільярдів, решту — до місцевих. Планові показники виконано на 107%. На фоні всієї держави область має значно більші темпи приросту доходів місцевих бюджетів і вже третій рік поспіль входить до першої п’ятірки регіонів за питомою вагою надходжень до державного бюджету.

Райони-лідери й райони-аутсайдери
За підсумками 9 місяців нинішнього року до числа лідерів потрапили Гадяцький, Котелевський та Пирятинський райони. Непогані здобутки демонструють і Глобинський, Шишацький та Карлівський райони. Відчутно покращив власний рейтинг і Великобагачанський район, який за 9 місяців посів 6-те місце, поступово перемістившись із 25-го місця у попередні роки та 19-го у першому кварталі. Серед аутсайдерів опинилися Козельщинський (24-те місце) та Лубенський райони (25-те місце). Здав позиції й Миргородський район, перемістившись з 9-го місця на 23-тє.

— Щоправда, навіть в успішних районах є проблеми, — коментує Олена Олегівна. — У тому ж таки Пирятинському районі Державна фінансова інспекція зафіксувала нераціональне використання бюджетних коштів. Як свідчать результати аудиту, велика кількість регіональних програм (а їх у районі аж 69), призводить до розпорошення бюджетних коштів та недофінансування деяких галузей. Недопустимим є факт порушення норм харчування у дитячих дошкільних закладах.

Витрати на харчування становлять 75% від потреби. Водночас по спеціальному фонду 15 місцевих бюджетів на кінець року обліковували залишки коштів на харчування дітей. За 9 місяців поточного року район має податковий борг понад 10 мільйонів гривень. Три роки поспіль знаходиться на передостанньому місці за рівнем життя жителів.

Заборгованість зарплати фактично не зменшується, а середньомісячна заробітна плата в районі навіть нижча, ніж у середньому по галузі сільського господарства, де традиційно невисокі зарплати. Вона становить 90% від середньої по агропромисловому комплексі.

Занепокоєння в обласної влади викликає стан справ в економіці Зіньківського району. Там майже 70% підприємств працюють збитково. Два роки поспіль район перебуває на останньому місці за показником рівня життя населення через низький рівень зарплат і високий рівень безробіття. Негативні тенденції намітилися в агропромисловому комплексі Решетилівського та Диканського районів. Йдеться про зменшення поголів’я ВРХ, а відтак — і зменшення виробництва молока. У Диканському районі при значному виробничому потенціалі фіксують високий рівень безробіття, котрий удвічі більший за середньообласний. З десятки лідерів у другий десяток «з’їхав» Гребінківський район. Тут один із найнижчих в області показників за рівнем прийнятого в експлуатацію житла: 60 кв. м на 10 тисяч населення. Для порівняння, в Шишацькому районі цей показник у 8,5 раза більший, у Кобеляцькому — уп’ятеро. Непокоїть владу й високий рівень безробіття у Оржицькому та Хорольському районах.

Про активний Кременчук і пасивну Полтаву

Проте чи не найбільше критики під час колегії припало на адресу влади Полтави. Нинішнього року обласний центр з’їхав на самий низ у рейтингу міст обласного значення. Тут лідерські позиції за двома промисловими центрами регіону — Комсомольськом та Кременчуком. Промислова столиця взагалі цього року отримала майже 2 мільярди гривень прибутку — це майже 60% загальнообласних прибутків.

До того ж Кременчук активно працює з інвесторами: міська влада подала пропозиції до національного проекту «Індустріальні парки» та ЄБРР щодо реконструкції полігону твердих побутових відходів. А напередодні колегії у Кременчуці було підписано угоду з компанією «Ем Джі Стар Інкорпорейтед», котра зацікавлена у розміщенні виробництва на території майбутнього індустріального парку й надаватиме технічну допомогу у його розбудові.

— Натомість обласний центр та Лубни переважно перебувають на останніх місцях, змінюючи один одного, — говорить Олена Адамович. — У поточному році Лубни стали єдиним містом обласного значення, котре спрацювало зі збитками. Йдеться про 17 мільйонів гривень. Збитки підприємств міста зросли у 1,6 раза. Податковий борг Лубен до зведеного бюджету складає майже 20 мільйонів гривень і з початку року збільшився на 8 мільйонів. У інвестиційній сфері в місті найнижчий рівень капітальних капіталовкладень на душу населення і в 7 разів нижчий, ніж у середньому по області.

Що ж до Полтави, то за словами віце-губернатора, не зважаючи на те, що цього року економіка міста працювала прибутково й отримано майже 540 мільйонів гривень прибутку, обласний центр має проблеми у фінансовій сфері. Полтава заборгувала до зведеного бюджету 330 мільйонів гривень. У півтора раза збільшилася недоїмка з податків до місцевих бюджетів. Заборгованість із заробітної плати становить понад 9 мільйонів гривень.

— За останні три роки Полтавським міськвиконкомом не надано жодної інвестиційної пропозиції для подальшого розгляду Держ-інвестпроектом та міжнародними фінансовими організаціями, — наголошує Олена Адамович. — Не надається інформація про інвестиційно привабливі земельні ділянки, виробничі площі, об’єкти незавершеного будівництва, які могли б зацікавити потенційних інвесторів. І це в той час, як місто для розв’язання нагальних проблем потребує залучення коштів інвесторів. З іншого боку, за дорученням уряду у всіх обласних центрах України, окрім Полтави, впроваджені пілотні проекти щодо створення центрів надання адміністративних послуг.

Облдержадміністрація неодноразово зверталася до Полтавського міськвиконкому стосовно цього питання. У відповідь отримували лише формальні відписки. Хоча для створення такого центру потрібні не великі капіталовкладення, а бажання та політична воля. Так, міськвиконкомом того ж Кременчука без жодних доручень розроблено та затверджено концепцію зі створення аналогічного муніципального центру. Передбачено й відповідне фінансування, відремонтовано приміщення, а відкриття заплановане на початок наступного року.

Олена Адамович попросила керівників всіх рівнів сприймати критику конструктивно. Оскільки вона покликана допомогти подивитися тверезо на проблеми, які є в містах і районах. І підштовхнути до прийняття ефективних адміністративних рішень.

Надія ДІДЕНКО
«Вечірня Полтава»

Схожі матеріали: