|
01.06.2012 Гребінківські ліси не підуть на бруси! | ||
Гребінківські ліси не підуть на бруси! Принаймні, так запевнив редакцію газети «Гребінчиного краю» директор державного підприємства «Пирятинський лісгосп» Анатолій Дащенко, вимушений реагувати на активну громадянську позицію жителів Гребінківського району стосовно фактів суцільної рубки насаджень, зокрема в лісових масивах Кораваївської сільської ради.За совами керівника державного підприємства, на території сільради лісгоспом проводиться рубка головного користування стиглих деревостанів вільхи на загальній площі 2 гектари. Не зайве нагадати, що питання законності цієї вирубки неодноразово піднімалося депутатами на сесії районної ради, що стало приводом до відповідного запиту прокуратури та перевірок контролюючих органів. Забігаючи наперед, відмітимо, що порушень лісового та природоохоронного законодавства ці перевірки не виявили. Як запевняє керівництво лісгоспу, вся лісозаготівельна діяльність підприємства лежить в площині жорстких законів, які унеможливлюють рубання всього, «що заманеться», остільки обсяги рубок визначають наукові установи, а затверджує їх безпосередньо Мінприроди України. «Для лісників деревостан, який досяг біологічного віку стиглості, це такий самий врожай, як зернові у жнива для хліборобів. І якщо ми не зберемо його своєчасно, то держава з нас спитає так само» - стверджує директор держлісгоспу. В лісгоспі запевнили, що річні обсяги рубок по району протягом останніх років залишаються практично незмінними і коливаються в межах 300 - 500 кбм. деревини, що становить тільки 1,5% від загальної лісозаготівлі підприємства. «Щорічний приріст деревини в лісах ДП «Пирятинський лісгосп» складає більше 60 тис. кбм. А ми рубаємо навіть менше половини того запасу, який приростає, а якщо вже бути точним, то 44%» - продовжує директор і приводить аналогічні показники розвинутих країн Європи, де використання річного приросту деревини коливаються від 65% у Франції, Німеччині та Угорщині, до 80% у Швеції, Італії та Швейцарії і при цьому вважаються екологічно прийнятними. В той же час, в лісгоспі не приховують наявність проблем, які стримують розвиток лісового господарства на Гребінківщині. Це, насамперед, відсутність вільних земель під заліснення, проведення якого дозволило б суттєво збільшити лісистість району, яка становить тільки 5,5%. Актуальною залишається і проблема покинутих напризволяще полезахисних лісових смуг, які виявилися непотрібними потужним агрохолдінгам, що доречі, не заважає їм користуватися захисними властивостями цих насаджень. За словами Анатолія Дащенка, Пирятинський лісгосп протягом останнього десятиріччя щорічно створює 170 гектарів нових лісів, що втричі перевищує площу суцільних зрубів підприємства, але нове «зелене вбрання» достається здебільшого сусідам - Лохвицькому, Чорнухинському та Пирятинському районам, які активно співпрацюютьз лісгоспом в питаннях консервації малопродуктивних земель шляхом їх заліснення. За останні 10 років в Гребінківському районі віднайшли «аж» 38 гектарів невгідь на ці цілі, тоді, як наші сусіди - в десятки разів більше. Ще гірша ситуація з полезахисними лісовими смугами району, 90% яких попри чисельні рекомендації Комісії облради з питань екології та раціонального природокористування залишаються в землях запасу і потерпають від самовільних рубок. «В Пирятинському лісгоспі за даними державного лісового кадастру 2011 року накопичилося близько 3 тисяч гектарів стиглих та перестійних деревостанів, запас яких сягає 0,5 млн.кбм. Не хочу нікого провокувати, але на цьому фоні вирубка 2 гектарів стиглої вільхи, яка сколихнула громадськість - капля в морі від тих обсягів, які необхідно освоювати, щоб ефективно вести лісове господарство на засадах сталого розвитку. Але запевняю, що гребінківські ліси «не підуть на бруси» як дехто думає, адже розрахункова лісосіка підприємства побудована на принципах безперервного, невиснажливого ведення лісового господарства. Дуже сподіваюся, що ця публікація зніме з повістки дня найбільш гострі питання, які виникли у зв'язку з лісозаготівельною діяльністю лісгоспу у Гребінківському районі, і сприятиме продуктивному діалогу між фахівцями лісгоспу, органів місцевого самоврядування та громадськістю району в питаннях примноження лісових багатств нашого краю» - на завершення запевнив редакцію Анатолій Дащенко. Редакція сподівається, що слова керівника не будуть розходитися з його ділами і має намір і нядалі відслідковувати стан справ з веденням лісового господарства в лісах нашого району. Не зайвим почути і точку зору відповідних служб району на проблему виділення земель під заліснення та збереження полезахисних лісових смуг, яку підняв директор держлісгоспу. За матеріалами газ. «Гребінчин край»
Схожі матеріали: | ||
| ||
| Всього коментарів: 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
0
