Гребінківські залізничники взяли участь у виставці виробів залізничного призначення у Києві

12 червня 2014 року у м. Києві відбулася виставка виробів залізничного призначення, запасних частин та послуг на базі ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод».

Підприємства підпорядкування Міністерства інфраструктури, Укрзалізниці та сталевих магістралей продемонстрували, що здатні виготовляти продукцію широкої номенклатури та готові розвивати власне виробництво.

Очікується, що обмін досвідом дасть поштовх кооперації та зменшить залежність від закупівель запчастин зі сторони, що в свою чергу дозволить залишити кошти в галузі та створити нові робочі місця.  

В середині минулого тижня на території Київського електровагоноремонтного заводу, що поблизу столичного вокзала, було людно. На великому майданчику просто неба розташувалися десятки столів, на яких аж в очах рябіло від чималої кількості виробів залізничного призначення. За стендами стояли керівники підприємств, у тому числі залізничних лінійних — депо і майстерень. Отже, почути детальну інформацію про той чи інший виріб, що зацікавив відвідувача, можна було з уст виробника.

Розпитати було про що, адже за багато років залізнична галузь, зважаючи на економічні негаразди, навчилася частково самостійно покривати власні потреби у запчастинах та необхідній продукції. Керівники підприємств завважують, що це робить їх більш незалежними від сторонніх постачальників. При цьому ж самі вони й тримають, як-то кажуть, марку, повною мірою відповідаючи за якість.

Таким чином нормальною практикою давно став випуск найбільш затребуваних запчастин, які доводиться часто замінювати в процесі обслуговування та ремонту рухомого складу. Деякі підприємства пішли далі і стали виготовляти більш складні у виконанні вироби, адже ще є чимало робітників із золотими руками та ясною головою.

За словами експонентів, на стендах на виставці їм не вдалося представити весь асортимент, адже їх список загалом включає десятки тисяч найменувань. Натомість для детального ознайомлення підготували каталоги. Всі зацікавлені зможуть тепер ознайомитися з продукцією у більш спокійній робочій обстановці. Виставка ж завжди подія шумна і хвилююча, проте надає змогу потримати продукцію власноруч.

На жаль, збройний конфлікт на сході України не зміг не накласти свій відбиток на представлену експозицію.

Трудівники Донецької сталевої магістралі привезли не всі свої вироби, зокрема й цікаву перспективну продукцію, через її великі габарити. Взяли те, що можна було провезти багажем у пасажирському потязі. Зате прибулих на київський захід колегзалізничників з Донеччини, тим паче, з Красного Лиману, на виставці зустрічали як героїв.

Очікуваною подією в рамках заходу став візит делегації на чолі з Міністром інфраструктури України Максимом Бурбаком та Генеральним директором Укрзалізниці Борисом Остапюком. Вони обійшли всі стенди, зупинившись перед кожним та поспілкувавшись з приводу продукції, питань і перспектив її виробництва. Огляд тривав близько години, по чому керівники поспілкувалися з багатьма присутніми на виставці журналістами, яких традиційно найбільше цікавили питання політичні та пов’язані з пасажирським сектором.

Щодо теми виставки, то, як повідомив Максим Бурбак, вона спрямована на зміцнення бази вітчизняних виробників та зменшення залежності транспортної галузі від імпорту запчастин і комплектуючих. «Треба доводити локалізацію і при ремонті, і при виробництві рухомого складу до 90 %», — вважає керівник транспортного відомства.

Борис Остапюк про виставку відгукнувся так: «Залізничники запланували серйозну модернізацію рухомого складу, в першу чергу в умовах депо дизель-поїздів Д1, ДР1. Ця виставка дає розуміння того, наскільки ми можемо задовольнити потребу в ремонті своїми запчастинами, щоб не витрачати кошти на імпорт й розвивати свої підприємства». Українські залізничники планують проводити власними силами і довгоочікувану глибоку модернізацію маневрових тепловозів ЧМЕЗ. За словами очільника галузі, відмовившись від продукції комерційних структур, Укрзалізниця сприятиме розвитку власного виробництва та створенню нових робочих місць. Все це дозволить збільшити відрахування до бюджету та в цілому сприятиме розвитку економіки України.

Крім того, концепція виробництва продукції «самі для себе» має покращити співвідношення «ціна — якість продукції».

Отже, очікування від виставки досить серйозні — й на виробників залізничної сфери покладається чимало надій. Поспілкувавшись з учасниками експозиції, ми дізналися, що вони готові виправдати їх у міру власних сил, якщо будуть відповідні замовлення. Вже нині деякі підприємства готові збільшити виробництво мінімум на третину.

Розвитку кооперації між підприємствами має сприяти і децентралізація системи закупівель. Якщо раніше 97 % продукції закуповувалося централізовано через ДП «Укрзалізничпостач», то наразі розроблено положення, згідно з яким за ним лишиться 50 % закупок, 40 % — за службами матеріальнотехнічного постачання сталевих магістралей — і 10 % — безпосередньо за підприємствами. Причому половину доходів від підсобно-допоміжної діяльності (до якої входить і виробництво різної продукції) підприємства можуть вкладати у власний розвиток: закупівлю матеріалів, ремонт обладнання, придбання додаткового устаткування тощо.

Отже, у лінійних підприємств з’явився серйозний стимул щодо нарощування виробництва і співпраці в його розширених рамках. На думку фахівців, співробітництво може розвиватися за різними схемами. Наприклад, як це було й раніше, за принципом обміну послугами. Це коли, приміром, два депо виготовляють один для одного запчастини. При цьому можна навіть не проводити грошових розрахунків, якщо продукція — рівної вартості. Є можливість розвивати й кооперацію: коли підприємства спільними силами виготовляють продукцію. Наприклад, одне з них виготовляє вал, а інше — шестерню. По кооперуванню, щоб не витрачати надаремне гроші на додаткове дороге обладнання, вони разом можуть виготовляти валшестерню. І всі матимуть від цього зиск.

Це лише найпростіші приклади. Сподіваємося, що їх втілення можна буде побачити на аналогічній виставці вже наступного року, адже захід заплановано проводити регулярно. За словами організаторів, у подальшому, крім експозиції, планується намітити і ділову програму, що зазвичай включає презентації, конференції і т. п.

Міністр інфраструктури України Максим БУРБАК:

— Така виставка проводиться вперше. І це яскравий приклад галузевої кооперації, коли виробники з усіх залізниць обмінюються досвідом та інформацією. Такі зустрічі мають сприяти завантаженню замовленнями вітчизняних підприємств, аби при ремонті й виробництві рухомого складу локалізація запчастин вітчизняного виробництва збільшувалася й сягла 90 %.

Генеральний директор Укрзалізниці Борис ОСТАПЮК:

— Ми запланували серйозну модернізацію рухомого складу, в першу чергу — дизель-поїздів в умовах депо, маневрових і магістральних локомотивів. Ця виставка дає розуміння того, наскільки ми можемо задовольнити потребу в ремонті своїми запчастинами, щоб не витрачати кошти на імпорт  і розвивати свої підприємства.

Директор з технічної політики Укрзалізниці Ростислав ДЬОМІН:

— Крім демонстрації можливостей залізничних підприємств, важливим моментом виставки є ідентифікація продукції в тій термінології, що використовується службами матеріально-технічного постачання. Адже проблемою є те, що часто назви одних і тих же виробів, що пропонуються, не збігаються. Постачальники ж працюють у своїй термінології, що також відрізняється. Отже, для навзаємного порозуміння треба дійти до єдності найменувань.

Начальник Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці Володимир ЗАЙЦЕВ:

— Виставка вдалася, адже її учасники засвідчили, що в нинішній непростий час вони здатні випускати продукцію, без якої неможлива щоденна робота залізниць. Це варте заохочення. Учасники побачили весь асортимент продукції і тепер знають, до кого звертатися щодо кооперації. Я вважаю позитивним і рішення керівництва Укрзалізниці про надання права лінійним підприємствам самим вирішувати долю половини зароблених на підсобно-допоміжній діяльності коштів. Важливо правильно ними розпорядитися.

Від цеглини — до вагона

На виставці свою продукцію продемонстрували понад 100 підприємств. Вони представили як продукцію різного призначення, так і послуги.  

Левову частку всього простору експозиції зайняли підприємства, що належать до сфери локомотивного господарства. Це й не дивно, зважаючи на велику кількість типів рухомого складу та значну численність деталей до нього.

Один із найбільших стендів мав Львівський локомотиворемонтний завод. Серед локомотивних депо експозицією вирізнялося, зокрема, ТЧ-НижньодніпровськВузол. На жаль, через відомі події на сході не побачили на виставці, наприклад, виготовленого Авдіївським експериментальним заводом нестандартизованого обладнання (він підпорядковується локомотивній службі Донецької залізниці) вихлопного колектора двигуна тепловоза 2ТЕ116.

Як сказав кореспонденту нашої газети заступник Генерального директора Укрзалізниці Олександр Зародов, у втілення такого проекту власними силами залізничників мало хто вірив, але нині це вже факт. І є надія, що незабаром цей колектор, в якому мають велику потребу на всіх залізницях, буде випускатися і поставлятися серійно.

Окрім локомотивників, деталі та пристрої власного виробництва продемонстрували фахівці господарства приміських перевезень (ручки, сидіння, полиці для вагонів електропоїздів), спеціалісти пасажирського господарства (котли, димарі, санвузли), вагонники та інші.

Цікаво те, що у вагонному депо Донецьк кілька років тому облаштували пункт технічного обслуговування та перезарядки вогнегасників потужністю 300 штук на місяць, і це тепер дозволяє галузі економити кошти.

Чимало залізничних підприємств, зважаючи на дефіцит і високу вартість якісного робочого інструменту, спромоглися виготовляти його набори власними силами. Йдеться не лише про спеціалізовані інструменти, а й про, скажімо, звичайнісінький молоток.

Усі представлені експонати можна умовно поділити на ті, що безпосередньо стосуються ремонту та будівництва рухомого складу й об’єктів інфраструктури, і на товари широкого вжитку. До останніх належать питна вода в пляшках, тротуарна плитка, меблі, вікна, водостічні труби та ковані вироби.

Вони не поступаються якістю представленим на ринку товарам сторонніх організацій і при цьому можуть бути значно дешевші. Так, вартість квадратного метра металочерепиці «Мотеррей», яку виготовляє одне з підприємств служби будівельно-монтажних робіт Одеської магістралі, — 88 грн, що є досить конкурентною ціною на ринку. Будівельні матеріали власного виробництва показали й інші підприємства, зокрема, Кременчуцьке БМЕУ Південної залізниці — класичну червону цеглу, столярні вироби.

Формений та спеціальний одяг для працівників сталевих магістралей за прийнятною ціною шиють у залізничному підрозділі в Помічній. Костюмдвійка тут коштує 1 тис. грн, а куртка «Гудок» — 500 грн. Відмінну якість роботи місцевих швачок вже оцінили на багатьох сталевих магістралях України — Львівській, Південно-Західній та Придніпровській.

Крім того, на виставці були представлені й послуги, що надають залізничні підприємства. Приміром, із захисту товарів у вагонах та контейнерах пломбами з GPS-датчиками, а також з виготовлення технічної документації та проектування. Цікавою є послуга ДП «Центральна станція зв’язку» зі створення мереж зв’язку «під ключ». Тут можуть не лише зібрати телефонну станцію, а й прокласти сучасну мережу Інтернету, в тому числі з бездротовою технологією Wi-Fi. Свої ультрасучасні розробки продемонстрували і фахівці ДП «Державний науководослідний центр залізничного транспорту».

Із загальної низки підприємств, представлених на виставці, виділялося одне, проте специфічне — Дніпропетровське навчальновиробниче підприємство Українського товариства сліпих. Одначе назва і підпорядкованість не мають вводити в оману: представлені ним товари не поступалися якістю, а подекуди були навіть унікальні через особливу технологію виробництва. Так, рейкові з’єднувачі на комбінаті плетуть вручну, що надає їм більшої гнучкості порівняно з виробленими традиційним способом.

Про всі представлені на виставці підприємства та продукцію не напишеш в рамках однієї газетної публікації. Отже, ми вирішили розповісти про них докладніше окремо — як у цьому номері газети, так і в наступних.  

Є що запропонувати

Найбільш широко асортимент своєї продукції представили господарі виставки — фахівці ПрАТ Київського електровагоноремонтного заводу ім. Січневого повстання 1918 р. (КЕВРЗ).

І це зрозуміло, адже, з одного боку, саме на території їхнього структурного підрозділу організовано важливий для галузі захід. А з іншого, — КЕВРЗ є базовим підприємством, на якому ремонтуються приміські електропоїзди серій ЕР, ЕД, ЕТ, ЕПЛ усіх залізниць України.

Заступник головного інженера заводу Сергій Ковальчук пояснив, що загальна кількість освоєних заводом запчастин дуже велика, а на презентації представлені лише деталі механічного й електричного обладнання, а також інтер’єру та внутрішніх конструкцій, які найбільше користуються попитом.

Серед них можна виділити деталі колісномоторного блоку — фланці, шестерні, кільця, вали тощо. І зазначив, що демонструється найновіша розробка тягового редуктора зварної конструкції до електропоїздів змінного та постійного струму серій ЕР2, ЕР9М, ЕР9П і ЕР9Е, над яким працювали і спеціалісти заводу, і представники науки — Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту.

— Раніше використовувалося лиття, — пояснює Сергій Володимирович, — проте, на жаль, воно не дуже добре себе зарекомендувало через наявність ливарних пор і значні відхилення від геометричних форм. Тому ми розробили кресленики нової конструкції тягового редуктора, залучили наукові та проектні організації до проведення розрахунків і випробувань. Нині можна констатувати: тяговий редуктор зварної конструкції є надійним в експлуатації — і запущений в серійний випуск.

С. Ковальчук звернув нашу увагу й на те, що ремонт електропоїздів і виготовлення запчастин проводяться відповідно до вимог нормативно-технічної та конструкторської документації. Якісне виконання робіт і надійність кожної деталі завод підтверджує сертифікатом відповідності та гарантійними обов’язками. І додав, що ПрАТ КЕВРЗ — провідне підприємство в Україні, яке виконує капітальний, капітально-відновлювальний ремонт, ремонт лінійного обладнання електропоїздів усіх шести Українських залізниць, планує розширювати асортимент своїх послуг та готове співпрацювати з українськими і зарубіжними замовниками.

Сотні позицій

На базі Житомирського колійного ремонтно-механічного заводу (ЖКРМЗ) Південно-Західної залізниці виготовляється та відновлюється близько сотні найменувань запасних частин і матеріалів.

Наприклад, підп’ятник укладального крана УК 25/9-18, кутовий ролик машини РМ-80, колосникові решітки опалювальних котлів пасажирських вагонів.

Проводиться й ремонт гальмових башмаків. Проте на виставку було «делеговано» не більше двох десятків видів продукції — для пасажирських вагонів різних типів і ремонту колійних машин та ручного колійного інструменту.

Заступник директора ЖКРМЗ Віталій Станкевич мовив, що виробничі потужності структурного підрозділу дозволяють частково «закривати» потреби продукції ливарного виробництва для Південно-Західної магістралі.

І додав, що на виставці колеги з підприємств різних залізниць зацікавилися їхньою продукцією.

Одначе коли виникне необхідність у збільшенні обсягів виробництва готової продукції, то знадобляться додаткове устаткування та штат працівників.

Підніжка з економією

Димар, трубу фанову, різноманітні флюгери, замок (фіксатор відкидного майданчика) та інші вироби представив під час виставки головний інженер пасажирського вагонного депо Гребінка Південної залізниці Дмитро Кохно.

— Ми забезпечуємо потреби свого підприємства та приміського рухомого складу нашої магістралі, — сказав Дмитро Анатолійович. — Проте якщо виставка покаже зацікавленість продукцією, що виготовляється нашими працівниками, і ми укладемо договори зі структурними підрозділами інших залізниць, то можна буде мовити про нарощування виробництва.

Хочу зупинити вашу увагу на деякій номенклатурі виробів, що сьогодні представлено. Наприклад, погляньте на підніжку з підвісним щабелем — це наш ексклюзив.

Раніше (за потреби) ми їх купували — зазвичай один комплект на місяць (у нього входять чотири підвісні щаблі), за який треба було заплатити приблизно 20 тис. грн. Ясна річ, що така сума — гроші чималі, тому вирішили виробляти їх самі: економія становить майже 8 тис. грн — і це тільки на одному комплекті щомісяця.

Виробництво ж унітазів для пасажирських вагонів теж зберігає чималі кошти для депо. Адже коли купувати дане сантехнічне устаткування на стороні, то за одну одиницю товару треба заплатити понад 4 тис. грн, а нам його виробництво обходиться приблизно в 3 тис. грн.

Арифметика проста: за нашої потреби у 12 одиницях щомісячно економія становить 12 тис. грн. Іншими словами, більш дешеву продукцію, проте не менш якісну, ніж можна придбати на ринку, ми робимо самі та пропонуємо у рамках кооперації іншим залізничним структурним підрозділам.

Науковий доробок

Розумні сучасні системи та обладнання на виставці продемонструвала команда науковців Державного підприємства «Державний науково­дослідний центр залізничного транспорту України» (ДП «ДНДЦ УЗ»).

Йдеться про мобільні системи для контрольно-ходових випробувань. Уваги присутніх удостоїлося новітнє лазерне обладнання для вимірювання основних параметрів колії — ширини, рівня, рихтовок, просадок.

Новинка за необхідності може бути «розширена» підсистемами, які дозволяють вимірювати додаткові параметри колії — бокової і вертикальної зношеності, рейок, стикових зазорів і уступів у стиках. Важливо те, що обладнання задіяно за допомогою безконтактних підсистем, тож швидкість руху рухомого складу практично не впливає на точність вимірювань. Роботі обладнання не заважають і сонячне світло та електромагнітне випромінювання.

— Майже вісім років спеціалісти ДП «ДНДЦ УЗ» разом з науковцями Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України створювали і постійно вдосконалювали обладнання для вимірювання параметрів колії, — каже начальник відділу автоматизації технологічних процесів інституту Євген Шаповалов. — Воно унікальне та за більшістю характеристик перевершує кращі світові аналоги.

Вважаю, що це вельми перспективна техніка, яка неодмінно буде затребувана на сталевих магістралях, оскільки в планах Укрзалізниці — збільшення швидкості руху поїздів. Завважу, що на сьогодні колієвимірювальні вагони, які працюють на Укрзалізниці, — переважно російського виробництва, і вони забезпечують вимірювання геометричних параметрів колії на швидкостях лише 80—100 км/год, а це дуже мало.

Адже, ясна річ, без швидкісних колієвимірювальних систем неможливо реалізувати плани галузі, бо спочатку необхідно підняти швидкість руху самих вагонів­колієвимірювачів. Якраз тому актуальність вітчизняної розробки й важко переоцінити.

Під час короткої презентації, яку для нас провели фахівці ДП «ДНДЦ УЗ», ми дізналися й про ще одну винятково важливу характеристику складної системи. Йдеться про потік відеоінформації, який надходить зі швидкісних відеокамер (їх також розробляли автори роботи), причому він настільки великий, що унеможливлює її передачу в масштабі реального часу комп’ютерам, тому вся математична та програмна обробка даних відбувається всередині оптичних блоків спеціально розробленими обчислювальними засобами.

Перспективна співпраця

Основною діяльністю колійного ремонтно-механічного заводу в Дебальцевому (КРМЗ) є ремонт (капітальний, середній і поточний) колійних машин важкого типу. Крім того, тут виготовляються запасні частини до них, колійний інструмент і різноманітні металоконструкції для структурних підрозділів Донецької залізниці.

На запитання кореспондентів газети «Магістраль»: «Якими з привезених сьогодні на виставку виробів ви особливо пишаєтеся та що могли б запропонувати структурним підрозділам усіх шести залізниць?» директор КРМЗ Юрій Панасюк відповів, що це сітка для щебенеочищувальних машин (ЩОМ), яка є продуктом замкнутого циклу їх виробництва, тобто від прокату до виходу готового виробу в тираж. Хоча, звичайно, «живцем» її у столицю не доставили, адже сітка має досить чималі габарити, тому її було продемонстровано на фотографіях.

Ми довідалися й про те, що заводом виготовлялися металоконструкції для оновлення залізничних вокзалів станцій Донецьк, Слов’янськ, Ясинувата та відомчих оздоровниць «Буревісник» і «Урзуф». До сказаного слід буде додати, що у фахівців підприємства є досвід виробництва ручних шлагбаумів, огородження залізничних переїздів і зупинних пунктів та жорстких поперечин, необхідних при електрифікації, що їх використовували на дільниці Дебальцеве—Луганськ.

Насамкінець нашої розмови Ю. Панасюк відзначив, що підприємство співпрацює з виробничими структурами Придніпровської залізниці. І якщо у представників інших сталевих магістралей є потреба в цій продукції, то він готовий розглянути пропозиції та надати необхідні послуги.

Три джерела життя

розташовані в зоні відповідальності служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд (БМЕС) Південної залізниці. Під час виставки — в доволі спекотний день — смак кожного з них мала змогу оцінити більшість із присутніх.

Так, «зразок» із першого джерела привезли з Гребінки, де, до речі, підвищені зобов’язання взяли на себе фахівці Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, адже структурний підрозділ централізовано повністю забезпечує місто водою.

Тут організовано й виробництво з розливу столової води «Гребінківська» (для щоденного пиття та приготування їжі). Живильна волога (зі свердловини завглибшки в майже 165 м) розливається в зручні та ергономічні для споживача ємності об’ємом 0,5 і 1,5 л (газована і негазована) та в ємності 5 л (негазована).

Заступник начальника Гребенківського БМЕУ Олена Гордієнко відзначила, що в рік розливається близько мільйона пляшок. Причому заявки на таку кількість продукції надходять з Південної залізниці, а поза тим невеликі партії реалізовуються через торговельну мережу.

Другий і третій «зразки» на виставку відправили з Миргорода. Тут на території відомчого санаторію ім. М. Гоголя є цех, в якому живу воду доочищають та розливають в ємності 0,5 і 1,5 л (газована і негазована). Причому йдеться як про воду для повсякденного пиття і приготування їжі «Миргородське джерело», так і про мінеральну лікувально-столову хлоридно-натрієву воду «Південна». Остання, до речі, добувається зі свердловини завглибшки 715 м. Щорічно миргородським цехом розливається 700 тис. пляшок води.

О. Гордієнко відзначила: «Якість води, яка добувається та розливається залізничниками, оцінено Міністерством охорони здоров’я України. Вона сертифікована державною системою сертифікації УкрСЕПРО. І ми, звичайно, хотіли б розширити географію реалізації нашої продукції». Під час виставки на стенд із питною водою звернув особливу увагу Міністр інфраструктури Максим Бурбак. Від доручив сприяти поширенню цієї продукції в усіх пассажирських поїздах в Україні.

• Представники Гребінки набирались досвіду в ТЧ -15
• Південна залізниця змінює маршрут прямування поїзда «Оберіг»
• "Укрзалізниця" відновила рух потягу "Лисичанськ-Хмельницький", який курсує через Полтавщину
• Укрзалізниця призначила 20 додаткових поїздів на новорічні та різдвяні свята
• На дільниці Київ - Гребінка вперше провели дослідну поїздку рухомого складу зі швидкістю 160 км/год.