Гребінківський бізнес на пероні

Як з’ясувалося, боротьба з несанкціонованою торгівлею на станції Гребінка проводиться вкрай незадовільно

Бізнес на пероні по -гребінківськи

З настанням тепла на вокзалах значно активізувалася несанкціонована торгівля, зокрема, на залізничних платформах, де стихійні крамарі пропонують широкий асортимент домашньої їжі.

Аби дізнатися про те, чи небезпечні для пасажирів такі продукти харчування, та як залізничники борються зі стихійною торгівлею, ми побувала на одній з таких станцій.

О 18:05 поїзд № 148 Київ — Одеса прибуває на станцію Гребінка. Зупинка триває 20 хв. Більшість пасажирів виходить із вагонів. Їх зустрічають місцеві продавці, які пропонують домашні страви.

Представників транспортної міліції, котрі зобов’язані стежити за порядком, у тому числі дієво забороняти стихійну торгівлю, на платформі немає. Тому жінки вільно розкладають свої товари. Меню гребінчан, до речі, навдивовижу різноманітне: домашні вареники, манники, пиріжки з начинкою на вибір, котлети, відбивні, картопля, салати, сир з родзинками тощо.

Пасажири поїзда охоче цікавляться цінами та асортиментом: серед них чимало тих, хто хоче поласувати домашніми смаколиками. До однієї з продавчинь із картатою сумкою підходить чоловік і купує картопляне пюре з відбивною та салатом з капусти. За повноцінну вечерю платить 25 грн. На додачу гостинна жінка ще й кладе шматок хліба.

— Я їду з Києва після роботи. Пообідати не встиг, а в дорозі перебуватиму аж до ранку. Тому й купую їжу на вокзальній платформі, адже від печива та чаю, що їх пропонують провідники у вагонах, я не стану ситий. До того ж я вже не перший раз тут харчуюся: ціни прийнятні та й вибір чималий. Все, як у найкращій їдальні, — завважує покупець.

Загалом ціни на їжу й справді досить демократичні: приміром, манник коштує 6 грн. Та все ж відкритим лишається питання щодо якості продуктів, з яких їх виготовляють.

— Наразі це є моєю основною роботою, хоч я ніколи раніше не працювала в їдальні. Щоранку готую їжу й одразу йду на вокзал, аби вона була тепла та свіжа. Завчасно ознайомлююся з графіком руху поїздів — і вибираю той, у якого найдовша стоянка та найбільша відстань маршруту, — каже продавчиня.

Біля іншого вагона помічаю провідницю, яка також купує їжу в однієї з жінок. Очевидно, залізничницю не зупиняє той факт, що у продавців відсутні сертифікати якості на ці товари, які поза тим не перевірялися відповідними контрольними органами, зокрема працівниками санепідемстанції.

— Ми жодного впливу на цих людей не маємо: можемо лише зробити усне зауваження, хоч насправді уповноважені тільки перевірити квитки, — мовить провідниця пасажирських вагонів Одеської залізниці. — Втім, я тут купую щось на вечерю, коли не встигаю взяти їжу з дому. Я, до речі, цій жінці телефонувала, аби вона мені приготувала картоплю та котлети. Тому не переживаю за якість продуктів та їх свіжість.

Вирішую поспілкуватися з цією популярною продавчинею, яка має замовлення навіть од працівників залізниці.

— Я постійно тут торгую: як бачите, є постійні клієнти. В мене понад 37 років стажу роботи кухарем у їдальні, що діяла на залізничному вокзалі. Тепер вийшла на пенсію і вирішила таким чином підробити, адже готувати вмію якнайкраще, — каже жінка.

— А вас тут не перевіряють? — цікавлюся.

— А для чого? Ми щодня тут торгуємо, тому пасажири не бояться купувати. Та й ніколи ще на нас не скаржилися, — відповідає.

Боротьба ведеться?

За час зупинки, яка тривала 20 хв, жодного міліціонера не було. Як з’ясувалося, боротьба з несанкціонованою торгівлею на станції Гребінка Південної залізниці проводиться вкрай незадовільно.

Але ж часто торгівля з рук у невстановлених місцях заважає пасажирам здійснювати посадку чи висадку з вагонів поїздів, що загрожує життю людей та безпеці руху потягів. Крім того, ніхто не знає, чим насправді торгують стихійні продавці. Аби все ж дізнатися, як борються на вокзалі із несанкціонованою торгівлею, звертаюся до начальника вокзалу станції Гребінка та начальника лінійного відділу УМВС.

— На нашому вокзалі цілодобово чергує транспортна міліція. А ми у разі виявлення факту несанкціонованої торгівлі можемо лише написати офіційного листа правоохоронним органам, аби вживали відповідні заходи. Додатково для розв’язання таких питань ми нікого не залучаємо, — коментує начальник вокзалу станції Гребінка Південної залізниці Таїсія Головко.

Транспортна міліція з метою усунення цієї проблеми влаштовує рейди і складає протоколи, які передаються до суду. Саме ця інстанція вирішує подальшу долю порушника і накладає штраф. У середньому на станції Гребінка працівники правоохоронних органів складають 8—10 протоколів за тиждень.

— Щомісяця проводиться профілактична робота: представники транспортної міліції, санепідемстанції та залізничного вокзалу перевіряють його територію, — мовить начальник лінійного відділу на станції Гребінка УМВС України на Південній залізниці Ігор Гурин. — У разі фіксування випадків несанкціонованої торгівлі працівник СЕС бере зразки продукції та проводить дослідження, про результати яких нас обов’язково повідомляють. А міліція оформлює відповідний протокол, який передає до суду. Важливо те, що на цей час усі результати перевірок якості були позитивні: не було випадків знаходження шкідливих та небезпечних речовин у продуктах. Та й скарг від пасажирів до нас не надходило.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя 46-річного полтавця убивця оцінив у 500 доларів

Зазвичай після таких рейдів кількість порушників на платформах зменшується, але з часом продавці повертаються на свої «точки»...

Безперечно, домашня їжа приваблива та смачна для споживачів, але ж хто може гарантувати її якість? Адже пасажири купують продукти на свій ризик, а потому в разі потреби не знають, кому пред’являти претензії: поїзд уже рушив... Можливо, було б варто подумати про організацію законних пунктів продажу продукції, відкриття нових кіосків чи кафе, аби забезпечити пасажирів залізниці нормальним харчуванням. Оскільки у такому разі виробник зобов’язаний гарантувати якість продуктів, а саме створити відповідні умови зберігання та виготовлення їжі й обладнати місце торгівлі або громадського харчування згідно із санітарними нормами тощо.

І не варто забувати: українське законодавство регламентує, що несанкціонована торгівля є адміністративним порушенням, яке передбачає відповідальність з боку правопорушника.

Грошова кара

За торгівлю у невстановлених місцях (на вокзалах, посадочних платформах, в електропоїздах тощо) законодавством передбачена адміністративна відповідальність. А саме:

• торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу від 17 до 119 грн з конфіскацією предметів торгівлі;

• торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук (ч.3 ст. 156 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу від 510 до 850 грн з конфіскацією предметів торгівлі.

Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ці порушення (ч.4 ст. 156 КУпАП), тягнуть за собою накладення штрафу від 2 тис. 550 до 4 тис. 250 грн з конфіскацією предметів торгівлі.

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації, ліцензії чи відповідного дозволу тягне за собою накладення штрафу від 10 тис. 200 до 17 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції.

Ольга ПОЛТАВЕЦЬ, учитель зарубіжної літератури та російської мови: