Як ставляться на Полтавщині до святкування 8 Березня?

У жителів Полтавщини різні думки щодо того, святкувати чи не святкувати 8 Березня

Останнім часом погляди українців стосовно відзначення дат, що є пережитками радянської епохи, розділилися.

Якщо привітання з Днем радянської армії викликає у більшості українських чоловіків, як старшого, так і молодшого поколінь, відверте обурення, то думки стосовно відзначення «жіночого дня» абсолютно різні.

Ми провели опитування, щоб дізнатись, як сьогодні ставляться до святкування 8 Березня на Полтавщині

Нині мало кому відомо про витоки більшості свят, започаткованих пропагандистами комуністичного режиму СРСР. Тому більшість людей сприймає їх як даність, не замислюючись над їх походженням.

Багато років українцям насильно насаджували чужу культуру, виховували в людях не притаманні нації риси характеру, перетворюючи на слухняних радянських підданих. Підміняли древні традиції чужорідними нововведеннями, іменуючи їх гучним словом «свято».

23 лютого на сьогоднішній день є святом Збройних Сил Росії – держави-агресора, яка зараз забирає життя українців. Переважна більшість українських чоловіків відверто обурюється на привітання з цим святом. Натомість, саме зараз в Україні відродилась стародавня традиція святкування Покрови, споконвічного козацького свята, що, по суті, є абсолютно логічним для козацької нації.

Славнозвісні весняні суботники були започатковані радянськими ідеологами з однією метою: відірвати українців від церкви. Недарма вони завжди проводилися на свято Пасхи, коли працювати – гріх.

Історія Міжнародного жіночого дня в Росії, а, відповідно, і в СРСР тісно пов’язана зі створенням комуністичної партії. Це чітко простежується в подіях Лютневої революції 1917 року.

Є думка, що жіночий бунт в Росії 23 лютого 1917 року став генеральною репетицію перед Жовтневим переворотом, та є однією з передумов створення СРСР та комуністичної партії.

Масові страйки переросли у сутички з поліцією, а згодом у загальний страйк з вуличними боями. За кілька днів страйк перейшов у масове збройне повстання, була створена Рада робочих і солдатських депутатів та Тимчасовий комітет Державної Думи, а Микола ІІ зрікся престолу.

Протягом березня країна повністю перейшла під нову владу, що й спричинило, в свою чергу, Жовтневий переворот 1917 року. Тобто святкування Міжнародного жіночого дня прямо пов’язане зі створенням тоталітарної держави під назвою СРСР. Зараз 8 Березня святкується лише у декількох країнах Третього світу та країнах колишнього СРСР.

У жителів Полтавщини різні думки щодо того, святкувати чи не святкувати 8 Березня.

Бондаренко Микола, 46 років, м. Гребінка

8 Березня - це дивовижний свято.

Я знаю, що багато жінок і дівчата ставляться до нього з трепетом і особливо чекають-чекають-чекають уваги, любові, ласки від своїх чоловіків в цей день.

Адже ми часом дійсно недодаємо вам, улюблені ви наші, уваги, обожнювання, любові.

І яка б вам, чоловіки, не здавалося дивною любов до цього свята, будьте ласкаві - Уважте наших дорогих і коханих!

Лариса Нагай, 38 років, економіст, м. Пирятин:

«Особисто для себе 8 Березня святом не вважаю. Для мене це пережитки радянського минулого. На роботі деякі старші колеги ще продовжують його святкувати, але більшість свідомо відмовляється від цього. Зараз все, що нагадує про радянську систему, викликає в людей відразу.

Як на мене, це не дивно, адже «гідним» спадкоємцем «совка» стала Росія. Моя донька нещодавно закінчила школу, то для неї цей день взагалі нічого не значить. Над історією виникнення ніколи не задумувалась, завжди було достатньо відчуття «совєтчини»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поздравления с Международным женским днём 8 Марта

Тим більше що це зовсім не складно. Кращим подарунком я як і раніше вважаю квіти.

Ярослава Вівчарук, 58 років,працівниця іконної лавки в Храмі Всіх Святих Української Автокефальної Церкви, м. Лубни

«Мій чоловік, отець Дмитро, 20 років був священиком у Лубнах. Після його смерті я залишилась тут працювати.

Самі ми родом з Івано-Франківська, сюди чоловіка направили, бо ніхто не хотів служити в Лубнах українсько мовою.

Ми неодноразово зіштовхувались з радянською системою та знаємо схему насаджування їхніх свят. У нас достатньо своїх свят, і чужих нам не потрібно.

Є, наприклад, свято Богородиці, Благовіщення. Це ж жіночі свята. А 8 Березня ми в родині не святкуємо і традиції цієї ніколи не підтримували».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поздравление с Международным женским днем 8 Марта

Максим Кайдаш. 45 років, майстер з виготовлення дерев’яних виробів. м. Лубни:

«За 25 років подружнього життя я свою дружину жодного разу не привітав із цим святом.

Не розумів ніколи і не зрозумію, як можна взяти і лише один день в році визначити жіночим святом. Хіба ж це не приниження прекрасної статі?

Я вважаю, що у кожної жінки свято має бути щодня.

Хіба вони не щоденне наше свято? З історії цього «свята» знаю, що це щось пов’язано з переворотом в Росії.

Це свято придумали комуністи. А дружину свою я вітаю завжди, як тільки у мене є гроші».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Короткие смс поздравления с 8 Марта

Валентина, 58 років, Чорнухи:

«Особисто я люблю це свято за те, що воно пов’язане з початком весни, що нарешті закінчується холодна й непривітна зима і починається тепла й сонячна пора року.

Для мене це друге свято мами.

Бо в першу чергу вітають дочки і дарують якусь корисну дрібничку. Чоловік теж не забуває про 8 Березня, радує квітами і власноруч зробленою листівкою.

Я вважаю, що це свято не варто скасовувати, бо в ньому вже давно немає нічого комуністичного.

Але от вихідний непотрібний. Загалом же 8 Березня – це ще один привід порадувати жінок.

А увага зайвою не буває».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подарки на 8 Марта

Руслана, 28 років, Чорнухи:

«8 Березня для мене – це, перш за все, свято матерів.

Адже у садочках та школах діти разом з вихователями чи вчителями готують свято.

Малеча присвячує своїм матусям вірші, пісні, таночки, дарує поробки, зроблені своїми руками.

Мені більше нічого й не треба.

Такі дні роблять мене ще щасливішою.

А це безцінний подарунок!»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: История Международного женского дня 8 Марта

Віктор Кільдяшев, 38 років, м. Лохвиця:

«Не розумію людей, які намагаються відмінити Міжнародний жіночий день тільки через те, що він запроваджений Кларою Цеткін і став святом із подачі комуністів.

Може, й дійсно Клара цей день вибрала, щоб пов’язати з історію єврейського народу, може – пов’язала з виступом жінок-робітниць за свої права.

Мало в кого з українців свято весни й жінок асоціюється з антиукраїнським більшовицьким режимом, репресіями й геноцидами. Натомість це чудова нагода, щоб висловити свої почуття до дружин, мам, сестер, подруг, колег…

Всі забули, що всенародним вихідним свято стало лише в 1966 році. І ця традиція прекрасна. Досить уже, що чоловіче свято 23 лютого відмінили, а на День Української армії його ніхто толком не святкує. Вітати чоловіків із Георгіївськими стрічками – наче злочин тепер.

То що – і ордени з героїчною стрічкою викинути, через те, що її використовує антиукраїнська частина Росії? Ця ж бридота, що змусила сприймати Георгіївську стрічку як «колорадську», спонукає ставитись так і до 23 лютого, і тепер до 8 березня.

Так само, як німці сплюндрували чудовий прадавній символ Сонцевороту і ми бачимо замість нього свастику – символ фашизму».

Оксана Мирна, 17 років, м. Гребінка

«Особисто я люблю це свято за те, що воно пов’язане з початком весни, що нарешті закінчується холодна й непривітна зима і починається тепла й сонячна пора року.

Загалом, я обожнюю весну, яка символізує пробудження природи, нового життя, приносить радість першого тепла. Але цю весну зустрічаю з двояким настроєм.

Так, безумовно, 8 Березня - Міжнародний жіночий день, свято для всіх жінок, але наскільки доречно святкування в той час, коли на території країни йде неоголошена війна і помирають люди. На це не можна закривати очі, тому зараз відзначати будь-які свята, в тому числі і 8 Березня, як раніше, буде не зовсім правильно.

Виклик, який стоїть перед Україною сьогодні, дуже складний і драматичний. Україні доводиться платити неймовірно важку ціну за своє прагнення вирватися з історичного глухого кута до нормального життя. Українці проходять через важкі випробування.

Головне, що чекаю від майбутнього - припинення війни, щоб настав мир, стабільність, щоб люди почали гідно жити, добре заробляти. Чекаю від весни кардинальних змін ситуації в країні, нових звершень. Я хочу внести свою лепту, щоб хоч якось змінити життя на краще. Впевнена: якщо людина дійсно хоче, вона може змінити дуже багато.».

Н., 38 років, м. Гребінка

«Святкувати, звичайно треба, я вважаю, що будь-яка жінка заслужила, щоб її привітали і зробили приємний сюрприз- подарунок.

Але мені просто образливо, що мене і мою співробітницю начальник не привітав, навіть по листівці або шоколадці могли дати, адже нас - жінок працює тільки двоє.

За людей не вважають, з колегами - чоловіками теж начебто нормальні відношення, вони в п'ятницю в кафе святкували, а нам ніхто і не подзвонив, не запропонував піти з ними погуляти і так усі свята... Новий рік, 1 травня. Великий колектив, але не дружній.»

Наталія Зателепа, 55 років, с. Повстин

«Свято я це люблю, бо це свято весни , а весна це позитив , а з весною почуваєш себе набагато краще, для мене це особисто так , і ще плюс вітання найрідніших і бажаю всим такого весняного настрою!!!!!!!»

За матеріалом: "Події та коментарі"

Схожі матеріали: