Ловися, рибко, велика й маленька. Але за гроші!

Приватна власність стала яблуком розбрату для пострадянського суспільства. Це й не дивно, адже люди десятками років працювали для спільного блага, наповнюючи багатствами «закрома Родины».

І раптом настав час, коли «туди не стань, цього не візьми». Замість колективного й доступного майже все тепер - приватне або в оренді.

У Мар'янівці Гребінківського району є величезний ставок, у якому люди купалися, вудили-рибу, напували корів. Ніхто не міг і подумати, що одного дня на старій вербі з'явиться суворе попередження: «Оренда. Вилов риби заборонено». Затяті рибалки забили на сполох.

- У 1970-их роках ставок, що був у самій Мар'янівці, висох, - розповідає рибалка зі стажем Микола Сисюк. - Тоді колгосп уклав із «Сільгоспхімією» договір, щоб та допомогла викопати ставок для всіх сільчан. Колгосп перерахував гроші за роботу, завезли туди піску. Люди відпочивали. У суботу-неділю на берегах було повно машин, мотоциклів. Народ сидів з вудками, спінінгами, волоком не ловили.

І тут з'являється рішення сільської ради передати ставок в оренду. Сходки не було, депутати казали, що таке питання навіть не розглядалося. Останнім часом заборонили не тільки ловити рибу вудками, а й купатися. Хочеш ловити - 25-50 гривень плати. А це ж риба. Можеш і три години просидіти й піти з порожнім відерцем. А як піймаєш більше трьох кілограмів, то знову плати гроші...

Михайло Якович розповів, що місцеві рибалки звернулися до одного з депутатів райради. Той зробив запит до прокуратури. Йому відповіли, що на основі рішення сільської ради на рівні району та області було дано відповідний дозвіл на оренду водойми.

На березі «скандального» ставка охорони не має, проте повсюди - попереджувальні таблички. А на спеціальній дошці розміщено підмочений дощем «прейскурант», який майже не читається. У ньому значиться таке: «Дозволяється вилов 3 кг риби на одну вудочку мешканцям села Мар'янівка: учасникам ВВВ, інвалідам праці та дітям до 14 років (за заявою батьків по спискам сільської ради) - 1 раз на місяць; мешканцям села Мар'янівка з 50% знижкою від вартості платної рибалки - 1 раз на місяць; іншим громадянам, згідно вартості платної рибалки - щодня».

Є й «загадкове» положення, що стосується худоби: «Випас та напування скотини згідно діючого законодавства».

Не наводитимемо всіх пунктів, бо, думаємо, їх уже знають усі, хто ризикнув половити рибки без дозволу. Таке порушення карається «довічним» позбавленням дозволу на вилов риби. Крім того, орендар залишає за собою право змінювати правила згідно з обставинами.

- Де таке бачено, щоб учасник війни міг лише тричі за літо безплатно половити риби! - продовжує Михайло Сисюк. - Чи за це він воював? Як наче посміялися з людей.

- Це єдиний ставок у нашому селі, - говорить пенсіонер Іван Вавілов, - Колгосп вирив його для всіх жителів села. Як в оренду віддали, люди страшне недовольні. Де пенсіонеру взяти 50 гривень, щоб піти порибалити? Та ще й сіткою ставок перекрили. Там, де риби більше, «пільгової» рибалки немає.

Сільський голова Іван Малярик, до якого ми звернулися за коментарем, не приховував свого обурення:

- Це не ставки, а кар'єр, з якого у 1980-х вибирали торф'яну крихту. До 2010 року вони не були нікому потрібні. Електропідсаками вибили рибу. Вже не було риби, спустили греблю. Приїхала екологічна міліція, почала розбиратися. До мене звернувся Л.Фаенко з пропозицію взяти їх в оренду.

Я сказав, що водоймище не в моїй компетенції, бо знаходиться поза межами села. Тоді вій звернувся в райдержадміністрацію, там дали дозвіл. їздив у Київ у Держводгосп. У нього є всі дозвільні документи на оренду. Орендар запустив туди рибу. Коли той ставок стояв нікому не потрібний, ніхто з рибалок не підійшов із пропозицією зайнятися розведенням риби. Прокуратура перевірила - всі дозволи в орендаря є, податки платить. Які претензії?

- А те, що ветеранам дозволяють безплатно рибалити лише раз на місяць?

- А скільки вони хочуть?! Повірте мені, я за десять років там не був ні разу, бо в мене до рибалки не доходять руки. Якщо вже комусь дуже хочеться рибалити, то під Кулаженцями є такий же ставок. Але туди не хочуть, бо треба ж рибу запустити. Поїхати в Київ, заплатити за всі дозволи, купити малька.

Наскільки я знаю, орендарю це обійшлося приблизно в десять тисяч. То чому він повинен давати комусь рибалити безплатно? Він власник того, що знаходиться у водоймі. Хай чистять той ставок, що в селі, запускають туди рибу та й ловлять. Я казав Миколі Яковичу: «Колгосп уже кінчився!»

- А ви допоможете його розчистити?

- Я б допоміг, але наші люди звикли до того, що їм треба все зробити. За сімдесят років звикли.

На жаль, ситуація з орендованими ставками типова для багатьох населених пунктів. Твкі конфлікти місцевого масштабу виникають повсюди, і їх важко розв'язувати. Бо з точки зору моралі жителі сіл праві: водойми, якими вови користувалися багато років, передають в оренду, зазвичай не враховуючи думки більшості селян. А їм, до речі, байдуже, що хтось хоче заробити гроші, обмеживши їх у правах вудити рибу чи купатися коли і скільки хочуть.

У ЗАКОНІ ЗАПИСАНО

Де і як можна рибалити?

Є точка зору законності щодо риболовлі на орендованих ставках. Подаємо роз'яснення Полтавського обласного управління водних ресурсів: Слід керуватися статтею 47 Водного кодексу України. У ній зазначено, що, відповідно до «Правил любительського і спортивного рибальства», любительський і спортивний вилов риби для власних потреб дозволяється всім громадянам Украіни у всіх водоймах України в межах норм (3 кг), затверджених - Правилами».

Будь-який громадянин України може попросити пред'явити документи, які підтверджують факт оренди водного об'єкта, а також документи, в яких указано вид риби, яку орендар за власний кошт закупив і випустив для розведення. Проте це не значить, що ловити іншу рибу, яка не належить орендарю, не можна. У випадку порушення цього права орендарями ставків, громадянам рекомендовано звертатися в органи прокуратури.

Особа, яка орендує ставок, повинна мати правила загального водокористування, що повинні бути затверджені орендодавцями і доведені до відома. Орендар водного Об'єкта зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем не встановлено умов загального водокористування, то таке водокористування дозволяється без обмежень.

Але якщо водойма призначена для вирощування товарної риби (риборозведення) та рибництва, що пов'язане зі штучним розведенням риби і це вказано в договорі, дія договорів підпадає під дію статті 48 «Водного кодексу», тобто «спецкористування», в якій не передбачене любительське та спортивне рибальство

При цьому орендарям не слід забувати, що незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність.

А от незаконний вилов риби в орендованому ставку (який підлягає статті 48 «водного кодексу») іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба в власністю орендаря і її вилов може розцінюватись як крадіжка.

«Події та коментарі»

Схожі матеріали: