24.03.2014 На Гребінківщині обіцяють захистити лікарню й пологовий будинок
| ||
Валерій Зінченко: «Ми захистимо лікарню й пологовий будинок»Голова Гребінківської районної ради Валерій Зінченко, – один з небагатьох керівників районів, що з приходом нової влади лишився на своїй посаді. Своїми проблемами, здобутками, планами й баченням ситуації в країні він ділиться в розмові з журналістами – Майже всім головам районних рад області громада висловила недовіру. Як Вам удалося втриматися на своїй посаді? – Причина, мабуть, у тому, що Гребінківська районна рада – єдина в області, де кількість депутатів від Партії регіонів не переважала. Коли до влади прийшли «регіони», більшість депутатів нашої райради були у складі опозиційних партій. Незважаючи на тиск і жорсткі залякування з боку регіоналів, нам вдалося зберегти більшість. Завдяки цьому, зокрема, не закрили Гребінківський пологовий будинок та Центральну районну лікарню, адже обласне керівництво планувало приєднати їх до Пирятина. Депутати чітко заявили свою позицію і таки «відвоювали» ці установи. – А яка подальша доля цих закладів? – Ці медзаклади перебувають у комунальній власності Гребінківської районної ради. Тому гребінківцям можна не хвилюватися – ми завжди захистимо і лікарню, й пологовий будинок. Ніхто їх не відбере. Інша справа – фінансування. Існує ряд проблем, які потребують негайного вирішення, наприклад матеріально-технічна база. Місцевий бюджет не в змозі профінансувати медзаклади в повному обсязі. Тому вкрай необхідна допомога з Держбюджету. – Які галузі найбільше постраждають через «дірки» в бюджеті? – Найважче буде освітянам, бо дефіцит коштів у цій галузі з кожним роком зростає через недофінансування з Держбюджету. Медицина, на мою думку, може недоотримати близько півмільйона гривень на енергоносії. Але про конкретні цифри говорити рано – можуть змінитися ціни. Дещо більше коштів передбачено на сферу культури. – Як плануєте розв’язувати проблему автобусного сполучення між селами району, адже деякі населені пункти майже «відрізані від світу»? – Після оголошення банкрутства Пирятинського автотранспортного підприємства, сполученням почав займатися автоперевізник із Лубен, але він здійснює рейси Гребінківщиною лише двічі на тиждень. Наразі ми шукаємо шляхи подолання цієї проблеми. Зокрема, залучаємо гребінківських автоперевізників. – Яка нині демографічна ситуація у Гребінківському районі? – Досі низька народжуваність не перекриває смертність, тож продовжується демографічний спад. І хоча Гребінківський район у цьому спаді займає 5 місце серед 25 районів Полтавщини, та все ж є села, які поступово вимирають через те, що молодь у пошуках роботи їде у великі міста. – Що, на Вашу думку, чекає на Україну, область? – Найбільше боюся, щоб не було війни. Сподіваюся, що, незважаючи на неадекватні вчинки президента Росії, у нього все-таки вистачить здорового глузду піти на компроміс і погодитися на врегулювання ситуації в Криму мирним шляхом. Я відчуваю, що Україна оновлюється і, врешті-решт, українці вийдуть на той рівень життя, на який заслуговують. Валерій Миколайович Зінченко – голова Гребінківської районної ради з квітня 2004 р. Народився в 1963 р. у Гребінці. Закінчив Полтавський педагогічний інститут – вчитель історії та суспільствознавства. З 1985 по 1997 рр. працював на посаді заступника директора Слободопетрівської школи Гребінківського району. 1997-2005 рр. – вчитель Гребінківської школи №4. 2005-2006 рр. – перший заступник голови Гребінківської райдержадміністрації. Депутат районної ради 5-го та 6-го скликань. Член Соціалістичної партії України з 2002 року. Одружений. Має двох дітей. 5 основних проблем Гребінківщини з позиції голови райради Найголовнішою проблемою для населення є робочі місця. Гребінківцям трошки простіше – багато з них працюють на залізничному вузлі. У селах же роботи обмаль. Щоб змінити ситуацію, потрібно розвивати сільське господарство, особливо тваринницьку галузь. Але без інвестиційної складової та державної допомоги створення нових робочих місць неможливе. Забезпечення газом, водою, підтримка шкіл та дитсадків. Я вважаю, що цю проблему повинна, перш за все, розв’язувати держава. Районного бюджету на вирішення і частини цих питань не вистачить. Але вкрай важливо не опускати руки, а намагатися знайти вихід. Я вдячний тим сільським головам, які не чекають «з моря погоди», а готують проекти, шукають різні способи фінансування, співпрацюють з фермерськими господарствами. Приміром, селу Сербинівка не вистачало коштів на відкриття дитячого садка. Саме в той час проводили газифікацію села. Коли підрядна компанія виграла право на будівельні роботи, виявилося, що загальна сума робіт, у порівнянні з початковим кошторисом, зменшилася. Тоді підрядники погодилися повернути селу ці кошти, які й допомогли облаштувати один із найкращих дитсадків району. У медицині існує проблема не лише в недостатній матеріально-технічній базі, а й у наявності кадрів. Через це страждає якість медичної допомоги. У райлікарні не вистачає терапевтичного та хірургічного обладнання. Дуже потрібні лікарі, перш за все, терапевти та сімейні лікарі. Ми готові надати лікарям квартири, забезпечити спеціалістам необхідні умови для проживання. Є проект реконструкції окремого будинку, де будуть 5 квартир для медиків. Заклади культури упродовж останніх років – майже на межі зникнення через злиденне державне фінансування. Сільські голови намагаються хоч якось підтримати будинки культури. Дуже багато сільських клубів потребують відновлення системи опалення. Але такі питання неможливо вирішити, якщо держава не розпочне фінансування цих чомусь «другорядних» питань (нині казначейство фінансує видатки лише захищених статей Держбюджету – зарплати, стипендії тощо – Авт.). Сміттєзвалища. Питання утилізації сміття стоїть гостро по всій Україні. Ми плануємо відповідні проекти, працюємо над створенням паспортизації на полігони твердих побутових відходів, але все впирається в значні кошти. Через це багато лісопосадок та майже всі узбіччя автошляхів перетворені на стихійні сміттєзвалища. Але як тільки дозволять погодні умови, ми докладемо максимум зусиль для наведення порядку в районі. Основні проблеми Гребінківщини з позиції мешканців району Галина Попович, пенсіонерка, м.Гребінка Микола Проценко, 50 років, водій, м. Гребінка Сергій Тихенко, 30 років, залізничник, с. Світанок Оксана Овчаренко, пенсіонерка, м. Гребінка Руслан Пилипець, 26 років, лицювальник на залізниці Олександр Пузирьов, 35 років, охоронець на ринку Сергій Гуртовенко, 30 років, експедитор ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: На Гребінківщині горів автомобіль 5 успіхів Гребінківщини 1. Майже увесь район – із газом. У 2007 році район був газифікований на 39 %. Нині – на 94 %, а це 39 повністю газифікованих сіл. Зараз розробляють проекти газифікації сіл Григорівка й Стукалівка. 2. Розширили мережу дитсадків. Без дошкільних навчальних закладів залишилися лише дві сільські ради. 3. Кількість шкіл не зменшили. Незважаючи на обласну програму оптимізації навчальних закладів, яка передбачала закриття п’яти шкіл Гребінківського району, громаді вдалося відстояти свої навчальні заклади. Гребінківський район – єдиний в області, який не прийняв програму оптимізації шкіл. До того ж, збудували 12 котелень для обігріву навчальних закладів. 4. Усі медзаклади працюють. Незважаючи на всі проблеми й перешкоди, жодну амбулаторію чи фельдшерсько-акушерський пункт не закрили. 5. Вулиці будуть освітлені. Розробили проекти вуличного освітлення в селах Короваї, Наталівка та Слободо-Петрівка. Чекають, доки Держказначейство «розморозить» відповідні кошти. Візитівка Гребінківського району Населення району – 22883 осіб. З них понад 11 тис. – мешкає в районному центрі. У Гребінці є потужний залізничний вузол, розташований на перехресті двох важливих залізничних магістралей – Харків-Київ та Москва-Одеса. У 1995 році в Гребінці спорудили один із кращих в Україні спорткомплексів, що включає стадіон із футбольним полем, біговими доріжками зі спеціальним покриттям, легкоатлетичним манежем, спортивним залом, тенісними кортами, волейбольними, баскетбольними майданчиками, тренажерами, готелем, сауною, басейном закритого типу та пральнею. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника у минулому році становила 3069 грн. Гребінка названа на честь видатного письменника, байкаря, «хрещеного батька» української літератури, автора романсу «Очи черные» Євгена Гребінки. Тут же народився Петро Вескляров, начальник та художній керівник клубу на станції «Гребінка», відомий український актор, улюбленець всіх українських дітей багатьох поколінь Дід Панас, незмінний ведучий телепередачі «На добраніч, діти». На Гребінківщині провела дитинство і юність народна артистка України, професор Львівської національної музичної академії України, володар рідкісного голосу «колоратурне сопрано» Людмила Божко. Ярослав ТКАЧЕНКО, Олесь ПАСІЧНИЙ, Валентина ІЩЕНКО Схожі матеріали: | ||
|
Всього коментарів: 0 | |
На Полтавщині викрили професора, який організував кілька ... |
Аграрії Полтавщини завершили збір урожаю |
На Полтавщині стартував плановий тур мобільної станції дл... |
50-річний пішохід загинув у неподалік Пирятина |
У ДТП біля Кременчука постраждали троє людей (ФОТО) |
Вважався зниклим безвісти: Пирятинська громада втратила 5... |
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ
|
|