На Пирятинщині БАК-показники в Удаї перевищують норму у 5 разів

1 липня Лохвицьке районне лабораторне відділення Гадяцького МВПЛД Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр ДСЕСУ» повідомило, що на території Сумської області сталося забруднення річки Сула невідомими речовинами, що призвело до масової загибелі риби та погіршення якості річкової води. У зв’язку з цим районна держсанепідслужба пропонувала негайно заборонити купання та вилов риби у р. Сула, щоб запобігти епідемічним ускладненням враховуючи спекотну погоду. Заходи потрібні для нормалізації мікробіологічних та санітарно-хімічних показників відповідо до чинних санітарних норм (СаН ПіН 4630­88 «Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення»).

Раки – індикатор хімічного забруднення водойм

Річка несе води в Лохвицький район із Роменщини Сумської області. Саме там почали скаржитися на масову загибель риби. Далі лубенці теж забили на сполох, повідомляючи про почорнілу воду і фотографуючи мертву рибу та раків. Начальник відділу іхтіології Полтаврибоохорони Юрій Ярцев припустив, що причиною такого забруднення річки могло стати потрапляння до водойми стічних вод, гербіцидів з полів, сміття. «Усе, що було, позмивало в річку. У людей затопило багато погребів, вимило туалети. Кілька днів був штиль і страшенна спека. Все це почало гнити. І ось — маємо такі наслідки», — сказав пан Ярцев і додав, що це все може винестись далі вниз по течії до Дніпра. За його оцінками, найбільше забруднені річки Сула та Удай у Оржицькому, Лохвицькому, Лубенському і Чорнухинському районах. Також зливи розмили кілька дамб, рибу зі ставків винесло на поля.

Проте, у Сумській Держекоінспекції жодних шкідливих елементів, крім критично низького рівня кисню, не виявили. При нормі менше чотирьох міліграм на літр, кисень там був менше одиниці, повідомила речник Сумської Держекоінспекції Юлія Тюріна. Причину забруднення води через викиди з очисних споруд там не розглядають.

Лохвицькі рибалки розповідають, що навіть раки, для яких мертва риба могла б стати частуванням, повилазили на берег. У районі сіл Білогорілки й Луки (найближчих до Роменського району) дехто поназбирував на берегах по відру-два живих раків і… споживав з пивом. Під берегами люди побачили величезних щук, сомів, язів, про існування яких у глибинах і не здогадувалися рибалки. Подекуди, станом на 5 липня, вода смердить.

Та проблемною є й Суха Лохвиця. Чи то внаслідок зміни клімату, чи то добування вуглеводнів річки та ставки обміліли. А коли Чорнухинщину, звідки бере початок річка Суха Лохвиця, охопило стихійне лихо, річка вийшла з берегів. У межах міста Лохвиці на берегах затопило луки, городи, місця відпочинку. Спочатку цьому зраділи рибалки, адже вода прорвала греблі ставків, риба з потоками потрапила в Суху Лохвицю – стали клювати пристойні карасі. Однак, 29 червня­2 липня почала масово спливати мертва риба, скупчуючись попід берегами та в місцях, де слабка течія. Уперше ми оглядали річку 2 липня. Попід берегами гнила найменш стійка до несприятливих умов риба – окуні, щуки, краснопірки, плітки, лящі, язі. Карасі пережили мор майже без втрат – жива риба жадібно хапала повітря біля поверхні. Біля пішохідного містка (в апогеї повені був напівзатопленим) між Сосновим парком та вулицею Береговою (Воровського), Суха Лохвиця смерділа. 5 липня риба з водоростями залишалася навіть на містку. Серед сміття плавали також яйця птахів, гнізда яких зруйнувала стихія.

При оцінці ситуації зважають також на те, що мешканці берегів часто споруджують вбиральні та складають сміття у кінці дворів, тобто ближче до річки, куди сягала вода в повінь. Звідти нечистоти та різні хімічні речовини (згадаймо, що дехто труїть личинок мух у вбиральнях!) опинилися в річках. Поблизу берегів є каналізаційні вигрібні ями, що теж сполучилися з водоймами. Власне, деякі лохвицькі горе-господарі постійно спускають нечистоти в річку по замаскованих трубах. Причинами надзвичайної ситуації ми поцікавилися в Ірини Назаренко, завідувача Лохвицького районного лабораторного відділення держсанепідслужби України.

– Саме готую результати дослідження для прокуратури, – гортає Ірина Олександрівна роздруковані аркуші. – Нині маємо результати дослідження води, взятої 29 червня. З 5 проб відхилення по бактеріологічних показниках маємо лише у 2. У воді з місця масового купання в селі Сенчі, де індекс ЛКП (лактозопозитивних кишкових паличок) становить 5 300 колонієутворюючих одиниць при нормі не більше 5000. Друга проба з відхиленням узята із Сухої Лохвиці в місті Лохвиці біля вулиці Берегової (Воровського), де знаходиться так званий дитячий пляж. Там індекс ЛКП – 12000. На той час вміст розчиненого кисню відповідав нормі. Наступні проби ми відібрали 4 липня, результатів іще немає, бо методика передбачає дослідження протягом 72 годин. Наша лабораторія не може встановити вміст пестицидів, гербіцидів та інших небезпечних речовин, які могли потрапити в річки.

Щодо вмісту кисню, то в особливо спекотні дні 30 червня­3 липня він, можливо, і впав. До нас телефонували із Заводської міськради, повідомляли, що вода в Сулі має неприємний запах. Але це не завжди пов’язано із вмістом кисню. Припущень щодо причин загибелі риби багато. У річки потекла вода з полів, приватних домогосподарств, каналізаційні стоки.

Сказати точно, що туди потрапило, я не можу, для ретельного аналізу ми не маємо ані реактивів, ані методик, ані фахівців (лікар, який буде в нас працювати, зараз іще навчається). Варто було б залучити лабораторію науково-дослідного інституту тощо. Адже забруднення явно не бактеріального походження – у решті взятих нами проб, включаючи з Сули біля Брисів, рівень ЛКП у кілька разів менший за норму.

З метою запобігання отруєнням і захворюванням, ми попередили міські та сільські ради, вони встановили таблички «Купатися заборонено», але якщо комусь заманеться – насильно витягувати з води не буде ніхто. Покарати винних, якщо знайдуть отруйні речовини, не так-то й легко, адже треба довести припущення, звідки потрапили ці речовини у воду. Багато років тому значне забруднення Сули здійснював Роменський шкірзавод, але чи зараз підприємство, що є його наступником, забруднює води, не відомо. Свідчать, що якась «хімія» потрапила у воду, раки, які повилазили з Сули. Ці тварини є індикаторами чистоти.

В Удаї теж брудна вода і гине риба: версії різні, але мешканці Чорнухинщини найбільше припускають, що то змита з полів отрута

Чорнухинщиною, окрім Сули, протікає також річка Удай, де теж зафіксовано і мор риби, і неприємний сморід.

— Риба догори пузом спливла, особливо дрібна. Вода стала темно-коричневою і від води йде неприємний запах, — ділиться побаченим житель Мокіївки Микола Іванович. — За 3 години випала місячна норма дощів, і цей величезний потік води змив у річку всю отруту, якою обробляють посіви.

— Я чув, що очисні пішли через верх і все у річку потрапило, — називають свою версію забруднення Удаю жителі Куріньки. – Вода смердить, риба гине. Навіть судак, щука. Останні 4­5 років такого не було. Раніше заводи скидали свої відходи, то бувало й гірше.

— Корів дома напувають, до річки не водимо, — пояснив житель Городища Руслан, який саме вів корів на обіднє доїння. — Люди говорять, що стихія всю отруту з полів знесла у водойми. Тому місцеві не ризикують і в річці не купаються, рибу не ловлять. Дітей з місцевого табору «Світанок» також на пляж не водять, для пиття їм привозять бутильовану воду. Але забруднена вода в річці потихеньку відходить.

— На Удаї погана ситуація, ­ констатує житель Городища Микола. – Може, у Пирятині щось скинули у річку. Чи з полів стихія позмивала хімію. Коли була негода, вода з розмитих ставків і Многи підперла водними потоками річку й вона пішла нагору. А на наступний день течія стабілізувалась і вже вода потекла не мутна, а темна.

Голова Мелехівської сільської ради Олексій Солодкий ситуацію на річці бачив на власні очі. Але з версіями людей не погоджується.

— У річці просто немає кисню, тому що загнилась трава, нанесло мул, вода застоялася. Тому і гине риба, — стверджує Олексій Солодкий. — Зараз течія відновилась, вода вже чистіша, ніж тиждень тому. І на Мнозі рівень води падає.

Завідувач Чорнухинської районної лабораторії відділення Лубенського міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Людмила Борсук наголосила, що зміна кольору води – це вже привід для заборони купатись у водоймах.

— Постійно робимо забори води у ставку Лейбино та у річці Удай (село Городище), — пояснила Людмила Борсук. — У ставку показники в нормі, а в річці з 27 червня і по 2 липня включно є відхилення за бактеріологічними й хімічними показниками. Також вдвічі упав рівень кисню. З 24 червня і по 6 липня в районі зафіксовано 4 випадки гастроентероколіту, але вони не пов’язані з ситуацією в районі. Це поточні захворювання.

Як йдеться на офіційному сайті обласної ради, на засіданні постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування начальник управління з питань цивільного захисту ОДА Віктор Стеблянко підтвердив, що масову загибель риби, зокрема в Чорнухинському районі, спричинив низький рівень розчиненого кисню у воді, а не потрапляння у водойму отрутохімікатів.

— У зв’язку з підвищенням рівня води спостерігалося змиття великої кількості дерев, які росли на берегах, були затори у річці Сула, — сказав Віктор Стеблянко. — Їх основну масу сьогодні уже ліквідували. У такий спосіб вдалося знизити рівень води на 10 см. А це покращує і проточність води, і загальну ситуацію в цілому. Але ще є значне зниження норми розчиненого кисню у річці Сула, що й призводить до загибелі риби. Ми також ретельно перевірили інформацію стосовно того, що екологічна проблема пов’язана зі змиттям у річку решток скотомогильника, залишків хімічних речовин. Перевірками охопили і Сумську область. Жодного об’єкта, який міг бути розмитий чи міг призвести до змиття хімічних речовин у річку, ми не зафіксували. Відповідні дослідження провели у кожному районі.

— Поки не підвищиться рівень кисню у воді, риба буде гинути, бо вона просто задихається, і виправити ситуацію може тільки дощ. Допоки органічні рештки не перегниють, не стане прохолодніше, риба гинутиме, – зазначив директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ігор Піддубний.

Ситуація у Чорнухах спонукала депутатів замислитися і про утилізацію складів отрутохімікатів, що знаходяться на території області.

Поки що в місцях купання встановлюють попереджувальні таблички про заборону, зокрема і риболовлі.

У Чорнухинському районі заборонено користуватися колодязною водою

Під час екстреної сесії облради керівник Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області Сергій Макєєв повідомив про неприємні «знахідки»: у колодязях приватних домогосподарств Чорнухинського району знайшли кишкову паличку та сальмонельоз.

— Збудники інфекцій — кишкова паличка та сальмонельоз, з’явилися внаслідок потраплянь у колодязі органічних решток. Інфекціям сприяє спекотна погода, яка тримається і сьогодні. Населенню рекомендовано користуватися тільки водопровідною, бутильованою та привозною водою, — наголосив головний санепідеміолог області. Також, за його словами, до цього часу знаходять худобу, що потонула. Зафіксований випадок у Вороньках — із мулу витягли мертвого коня, тварина загинула прямо в хомуті.

Чим небезпечна брудна вода?

Бактерії Salmonella спричиняють черевний тиф – нині рідкісна бактеріальна інфекція у наш час в європейському регіоні, але вона досі існує. Люди заражаються після споживання води або їжі, з якими контактувала заражена особа, або забрудненої стічними водами. Після потрапляння у шлунок бактерії розповсюджуються через кровоносну систему.

Сільське населення споживає воду із колодязів та індивідуальних свердловин, що живляться ґрунтовими водами і, у переважній більшості, знаходяться у незадовільному стані. Вживання води з наднормовим вмістом нітратів небезпечне для здоров’я – можлива водно-нітратна метгемоглобінемія, яке полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії). До групи підвищеного ризику належать немовлята до одного року, що знаходяться на штучному вигодовуванні, літні люди, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

Чому не можна купатись і користуватись водою під час «цвітіння» водойм? Токсини ціанобактерій або синьо-зелених водоростей мають шкідливий вплив на організм людини, незалежно від того, потрапили вони на шкіру, чи ще гірше – всередину. Тому слід всіляко уникати такої води.

Псел перевищив рівень бактеріологічного забруднення у 22 рази

За повідомленням Гадяцького міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «ПОЛЦ ДСЕСУ», лабораторні дослідження води у р. Псел (район міського пляжу) від 27.06.2016 року показали індекс лактопозитивних кишкових паличок 110 тисяч у 1 л води при допустимому 5 тисяч. Гадячан і гостей району закликали тимчасово відмовитися від купання у р. Псел до нормалізації мікробіологічних показників. Санепідслужба щовівторка забирає воду на дослідження, результати готові по п’ятницях. Цікаво, що у травні вода була набагато чистішою — 2,9 ЛКП/л (дослідження 27.05.2016 р.). А з початком активного купального сезону показник зріз до 4,4 ЛКП/л (дослідження 17.06.2016 р.).

На Пирятинщині БАК-показники в Удаї перевищували норму у 5 разів<\h3>

30 червня у Пирятинській райдержадміністрації відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На комісії було прийняте рішення про доручення Лубенському міжрайонному відділу лабораторних досліджень державної установи «Полтавський обласний центр лабораторних досліджень санітарно-епідеміологічної служби України» відібрати воду з річки Удай та провести її лабораторне дослідження.

Того ж дня були відібрані проби води і вже 2 липня надійшли результати досліджень: БАК-показники перевищені в 5 разів. Не зважаючи на це, у Держпродспоживслужбі Пирятинського району нас запевнили, що ситуація знаходиться під постійним кон­тролем. Своїм особистим баченням ситуації, яка склалась на річці Удай, з нами поділився виконуючий обов’язки начальника Держпродспоживслужби в Пирятинському районі Андрій Середа.

— Через ряд природних аномалій вода не змогла в необхідній кількості поглинатися землею, відбувся змив залишків гербіцидів та пестицидів у річку. Також, наскільки мені відомо, на берегах Удаю були розташовані несанкціоновані сміттєзвалища, звідки теж вода потрапила до водойми, потоками змивалися скошені трави сінокосів, вимивалися вигрібні ями. На додачу через спеку у воді утворились оптимальні умови для розмноження бактерій. І хоча ситуація не є критичною, ми радимо утриматись від вилову риби та купання в Удаї.

Мор риби не такий масовий, як у сусідніх районах

На сьогодні, як нас запевнили, ситуація по річці Удай постійно моніториться. Спостерігаються поодинокі випадки загибелі окуня та подекуди загибель щуки. Масової загибелі риби не виявлено.

— Справді, місцями можна помітити загиблу рибу, але не можу сказати що це якесь стихійне явище. Видно мертву плотву, окуня та зрідка щуку. Таке траплялося і раніше, через аномально високу температуру, — поділився спостереженнями пирятинський рибалка Сергій Коваленко.

Лікар відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Людмила Константиненко розповіла про результати досліджень відібраних на Удаї проб води.

— Дослідження води проводились на мікробіологічні показники, на лактопозитивну кишкову паличку, а також на патогенну та умовно патогенну мікрофлору. Саме кишкова паличка у 5 разів перевищила норму. Патогенної та умовно патогенної мікрофлори, а саме: стафілококів, сальмонелу та ентеровірусів не виявлено. На сьогодні ми також спостерігаємо відхилення від норми по фізико-хімічних показниках, падає рівень кисню. Саме це є причиною загибелі риби. Згідно чинного законодавства, з квітня місяця по вересень включно, ми проводом моніторинг екологічної ситуації на Удаї. Чотири рази на місяць проводяться відбори проб води та їх аналіз. Наразі єдине, що ми можемо зробити – це попередити людей про небезпеку і сподіватися на їхнє розуміння ситуації.

На думку працівників Держпродспоживслужби в Пирятинському районі, екологічна ситуація на річці Удай може покращитися лише за умов зниження температури повітря та відповідно води.

• Хто опікується найбільшим водосховищем в Україні та іншими водоймами Полтавщини
• На Полтавщині знайшли двох утоплеників
• Пирятинська міська рада розробляє план дій щодо порятунку річки Удай
• Волонтери порахували сов Пирятинського національного парку
• У суботу в Гребінці зустрінуться ветерани «Локомотиву» та «Сули»