На Пирятинщині готуються активно розвивати туризм

На сьогодні в районі працюють над систематизацією усіх необхідних туристові даних

Нові туристичні маршрути, спеціалізовані буклети та путівники, співпраця із зеленими садибами, цікаві акції та дійства – усе, що сприятиме росту туристичних потоків у район, управлінці планують втілити протягом поточного року

Генеральна Асамблея ООН проголосила 2017 рік Міжнародним роком сталого розвитку туризму. У резолюції наголошується на важливості міжнародного туризму, потреби кращого взаєморозуміння між народами та поваги до культурних цінностей в усьому світі, що загалом має сприяти зміцненню миру на планеті.

Згідно з даними ООН, щорічно більше одного мільярда людей здійснюють подорожі в інші країни. Завдяки цьому туризм став провідним сектором економіки, на частку якого припадає 10% глобального ВВП і 6 % загального світового експорту.

У резолюції ООН окремо наголошується, що індустрія туризму сприяє скороченню злиднів і прискоренню всебічного розвитку людства. Поряд із цим у нашої держави досі немає національної стратегії сталого розвитку туризму, а єдиний правовий інструмент, присвячений цій темі на регіональному рівні — Протокол про сталий розвиток туризму до Карпатської конвенції.

Тож у Департаменті туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розробили проект Указу Президента про оголошення 2017 року в Україні роком туризму. Ініціативу департаменту підтримали українські громадські організації, що займаються питаннями розвитку та популяризації туризму в Україні. Працювати над розвитком галузі почали й управлінці.

– Розвивати туристичну галузь – це розвивати економіку. Більшість європейських країн це давно усвідомили та втілили в життя, – говорить заступниця голови Пирятинської райдержадміністрації Ольга Яременко. – Ми маємо в районі чудову історичну, архітектурну спадщину, маємо музеї, готові туристичні маршрути, і будемо працювати над стратегіями розвитку, аби все це вивести на високий рівень.

Те, що цікавить туриста, має цікавити нас. Будемо вивчати успішний туристичний досвід інших регіонів, уже домовилися про співпрацю із активними зеленими садибами Пирятинщини, Національним природним парком «Пирятинський». Об’єднавши зусилля – працювати легше.

На Пирятинщині відновлять острів Шевченкового кохання

Так, наприклад, уже розпочато підготовку до облаштування кількох нових туристичних об’єктів у селі Березова Рудка та розробку нового туристичного маршруту спільними зусиллями Національного природного парку «Пирятинський», місцевими власниками зеленої садиби творчого простору Zavitaylo’s Organic House, Пирятинською районною державною адміністрацією, Березоворудським аграрним технікумом та Полтавським обласним осередком Національної спілки письменників України.

Йдеться про літературно-краєзнавчий маршрут «Тарасові стежки» та туристичний арт-об’єкт «Острів кохання». Туристам запропонують не просто прогулянку одним із найстаріших парків України, а маршрут стежками, котрими свого часу гуляли закохані Тарас та Ганна. Кінцевим пунктом маршруту стане креативна альтанка на штучному острові тих часів.

– У Березовій Рудці досі побутує безліч легенд про Тараса Шевченка та його стосунки із Ганною Закревською, – розповідає ініціатор ідеї, власник зеленої садиби Тарас Завітайло, – цей фольклор переповнений реальними місцями, дуже красивими до того ж. То чому б не обіграти це, не облаштувати для туристичного загалу. На сьогодні «Острів кохання» мало нагадує туристичний об’єкт. Колись там була «саджалка» – штучна водойма, дно якої було викладене модриною, ми вивчаємо питання розчистки джерела, аби знову наповнити ставок водою. Проте зберігся сам острів у красивому парку, можна відновити місток, поставити там альтанку.

Ми вийшли з цією пропозицією до кількох організацій і знайшли в їх лиці однодумців. Уже відбулася комісія з огляду тих територій, готуємо відповідні запити до Міністерства стосовно дозвільних документів на розчистку тої території парку, де в майбутньому буде арт-альтанка. Крім того, до нашої ініціативи із радістю долучаються навіть інші райони. От Гребінківщина, наприклад, котра теж тісно зв’язана з нашим селом історично, готова взяти участь у костюмованій презентації цього проекту. А ми знаємо, де взяти карету часів ХІХ століття для романтичних прогулянок парком.

Туристам запропонують костюмовані екскурсії та творчі посиденьки

Обласний осередок Національної спілки письменників України запропонував виписати маршрут та подати його як проект «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки» на конкурс до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, – додає письменниця, голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок.

– Цей проект сприятиме активізації громад щодо вирішення проблем збагачення та ефективного використання культурної і літературної спадщини краю шляхом створення та розвитку літературних маршрутів у м. Лубни та с. Березова Рудка. В обраних районах будуть працювати майстерні культурної пам’яті, завданням яких є напрацювання екскурсійних літературно-краєзнавчих маршрутів відомих українських письменників, а також проведення культурно-мистецьких заходів щодо популяризації їхньої творчості.

Наша організація успішно реалізовує на теренах області подібний проект, метою якого є розробка та популяризація літературно-краєзнавчих маршрутів у Гадячі, с. Шилівка (Зіньківського району), с. Кибинці (Миргородського району). Маємо досвід керування творчими майстернями з розробки літературно-краєзнавчих маршрутів, працювали над оновленням експозицій, виготовленням буклетів, путівників, організовували екскурсії, які популяризують такі імена, як Леся Українка, Олена Пчілка, Григір Тютюннник, Михайль Семенко. Сподіваємося, що і цей проект буде підтримано в області. За період роботи над розробкою літературно-краєзнавчих маршрутів на Полтавщині побачили велику зацікавленість місцевих жителів у сфері збереження культурної спадщини краю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Лубенщині 17-річний студент обікрав сільський магазин

На сьогодні літературні та культурні пам’ятки Полтавської області залишаються маловідомими, інколи занедбаними, і по суті є туристичною цілиною. Існують окремі розроблені літературні маршрути, але їхні об’єкти працюють винятково як музеї, на їх базі рідко відбуваються культурно-мистецькі події, які мають сучасний формат. Сільські місцевості, батьківщини письменників, які мають бути місцями культурної пам’яті та літературної спадщини Полтавщини й України, часто не мають пішохідних екскурсій з елементами театралізації, які б, безперечно, приваблювали туристів, краєзнавців.

Велоекскурсії екостежками, подорожі човном та прокат спорядження

Поряд із цим Пирятинщина вже має готові діючі туристичні маршрути, чотири з них — автомобільні, один – веломаршрут та один – водний. Облаштовано 21 місце для відпочинку туристів. Є послуги екскурсійного супроводу та прокату туристичного спорядження. Про який би із цих маршрутів не йшлося – це буде більше ніж мандрівка. Територією Пирятинського району протікає п’ять річок: Удай, Перевод, Руда, Оржиця та Многа. Але крім того в районі ще є п’ятдесят три водоймища. Туристам пропонують побачити неймовірні явища та дізнатися безліч цікавих фактів – наголошує директор Національного природного парку «Пирятинський» Юрій Митропан.

– От, зокрема, річка Удай — перша на схід від Дніпра річка, яка оминула меліорацію. Її річище – суцільний лабіринт, не дивина – зустріти червонокнижних представників флори та фауни. Ще одне дивовижне місце – кургани в урочищі «Три Яри» («Криниці»). Північна околиця Березової Рудки. Тут дивом вціліла до наших днів ділянка давнього опілля. Завдячує своїм збереженням давньоруському курганному могильнику Х-ХІІІ ст., де сконцентровано більше сотні курганів.

Плуг не торкався цієї землі протягом століть, тому тут можна зустріти рослинність, характерну для цілинних степів. Ранньою весною там зацвітають горицвіти, сон-трава, влітку буяє барвистий килим трав: ковила, звіробій, карликові півники. Чотири види червонокнижних птахів — лунь лучний, підорлик великий, журавель сірий, сорокопуд сірий можна побачити в урочищі «Пологи» поблизу Олександрівки, де в природній низині сформовано 14 постійних та тимчасових водойм – «степових блюдець». До наших днів дожило Великокручанське джерело.

Свого часу його вода вгамовувала спрагу лубенському полковникові Леонтію Свічці та його синам, вів поблизу водограю свої філософські роздуми Григорій Сковорода, вмивалася легендарна кавалер-дівиця Надія Дурова, зустрічався з селянами та писав етюди Тарас Шевченко. Урочище «Бурти» – найвідоміша археологічна пам’ятка Пирятинського району – залишки давньоруського городища Полкостень, який згадується у літописах під 1125 роком. І це лиш незначна частина зі збереженого природного багатства Пирятинщини.

На сьогодні в районі працюють над систематизацією усіх необхідних туристові даних, уже навесні має бути готова поліграфічна продукція: буклети, путівники, реклама.

Події та коментарі

Схожі матеріали: