Опорні школи на Полтавщині: не панацея, але перспектива

На Полтавщині триває формування освітніх округів із опорними школами

Паралельно з децентралізацією і створенням ОТГ на Полтавщині триває формування освітніх округів із опорними школами.

Опорні школи – фундамент освітньої реформи

— Пропозиції щодо створення опорних шкіл нам подавали РДА та ОТГ. На цій підставі та завдяки власним напрацюванням Департамент освіти і науки ОДА сформував відповідний перспективний план, і навіть більше – Стратегію створення нового освітнього простору загальної середньої освіти Полтавської області на 2017-2020 роки, — говорить директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко.

Цього навчального року в регіоні розпочали роботу 22 опорні школи. Наступного заплановано створити ще 35. Із них 31 в районах та чотири – в ОТГ.

— До 2020 року включно на Полтавщині має функціонувати 86 опорних шкіл. І це оптимальна кількість закладів для надання якісних освітніх послуг.

Згідно з постановою Кабміну №777 опорні школи – це заклади, де навчається не менше 200 учнів. Частину з них підвозять із навколишніх сіл шкільні автобуси, але дорога не повинна займати більше 45 хвилин. У класі не може бути менше п’яти учнів або більше 30-ти. Опорні школи можуть мати філії, кількість яких не обмежена. Відмінність філій від звичайних шкіл полягає в тому, що вони не є самостійними юридичними одиницями.

На думку Олени Харченко, опорні школи тримаються на чотирьох «китах». Оскільки нові школи давно не з’являлися на Полтавщині, нам треба кардинально змінювати старі. Передусім змінювати дизайн закладів так, щоб вони подобалися дітям, щоб їм хотілося туди повертатися. Другий момент – енергоефективність і термомодернізація шкіл. Адже йдеться про комфорт і здоров’я учнів та вчителів. Третє – обладнання класів сучасними технічними засобами. Четверте – доступність навчання для всіх, інклюзивна освіта.

Якщо є чітка стратегія, то і тактичні задачі вирішувати легко, впевнена Олена Харченко. Депутати обласної ради підтримали програму «Опікуємося освітою», розраховану на 2017-2020 роки. Документ має кілька цільових напрямків. Це робота із обдарованими дітьми та молоддю, розвиток післядипломної освіти вчителів, підтримка шкіл у всіх сферах діяльності (фінансово-господарській, методичній, матеріально-технічній, безпековій). Учні, звичайно, помічають передусім суттєві зміни в оснащенні своїх закладів.

– На умовах співфінансування із місцевими бюджетами (не менше 50%) вже придбані STEM-лабораторії, кабінети фізики, хімії та біології з інтерактивними дошками, цифровими вимірювальними комплексами школам Диканського, Кобеляцького, Решетилівського районів, Семенівської, Глобинської, Пирятинської, Шищацької ОТГ. На тих же умовах закуплені два шкільних автобуси для шкіл Зіньківського району та Скороходівської ОТГ, – розповіла Олена Харченко.

Що стосується інклюзивної форми навчання, то у поточному році в 22 опорних школах області відкриті 27 класів для 156 дітей з особливими освітніми потребами. А загалом на Полтавщині у 284 класах 140-ка шкіл вчиться 366 таких учнів.

Перші опорні школи на Полтавщині з’явилися у 2016 році завдяки спеціальному конкурсу. Це освітні заклади Зіньківського та Чутівського районів і Шишацької ОТГ. Нещодавно на базі кращого із них відбулося виїзне засідання колегії Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА.

Рівняння – на Зіньків

Опорний заклад «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 Зіньківської районної ради Полтавської області» – гордість краю і приклад для наслідування іншим. Там вчиться понад 630 дітей. Швидкісний інтернет, сучасне оснащення кабінетів прикладних наук, фільтри для очищення питної води у рамках обласної програми тут уже сприймають, як належне. Говорять про «родзинки».

– У нашій школі повністю модернізована і відремонтована їдальня, починаючи від харчоблоку, закінчуючи роздатковою лінією. Обладнана за останнім словом техніки, найкраща в області. Наш майданчик зі штучним покриттям огороджений не сіткою, а металевою огорожею, із футбольними воротами та чотирма баскетбольними щитами. На найвищому рівні у нас – національно-патріотичне виховання. Беремо активну участь і займаємо призові місця в дитячо-юнацьких іграх «Сокіл» («Джура») і в «Петлюрівському вишколі». Для тренувань спонсори допомогли нам закупити туристичне обладнання. Кабінет військово-патріотичного виховання – наша гордість.

Є на базі опорного закладу унікальна смуга перешкод – подібна до тієї, на якій тренуються наші військовослужбовці. Не знаю, чи є ще в області де-небудь шкільне лісництво. Ми організували для нього спеціальний кабінет у співпраці із Гадяцьким та Полтавським лісництвами. І, знаєте, йдеться не лише про банальну висадку дерев дітьми – вони пишуть тематичні наукові роботи високого рівня. Наші учні – учасники всеукраїнських і міжнародних конкурсів у галузі лісництва, зокрема були в Прибалтиці та Угорщині. Ще одна фішка опорної школи Зіньківщини – можливість для наших дітей вивчити ПДР та отримати права категорії В і С, – розповідає начальник відділу освіти Зіньківської РДА Юрій Дахно.

Опорному закладу району допомагають місцеві і районні депутати, два обласних обранця і один нардеп. Завдяки цим людям у школі вже найближчим часом з’явиться новий кабінет географії та на 70% оновляться меблі. Йдеться про сучасні парти, які «ростуть» разом з дитиною і дозволяють вчитися сидячи і стоячи.
В опорної школи Зінькова нині – чотири філії. Їх будівлі почали утеплювати, замінювати вікна та двері на енергозберігаючі, закупляти ноутбуки та інтерактивні екрани.

Перспективний план формування територій громад Полтавської області передбачає у Зіньківському районі дві ОТГ – Зіньківську й Опішнянську. Тож, по суті, в одній його частині вже формують освітній округ, який адміністративно збігатиметься із майбутньою об’єднаною громадою.
Опорна школа – магніт для дітей

Тим часом у Ланнівській ОТГКарлівського району, створеній півроку тому, тільки думають, з чого почати освітню реформу.

— Звичайно, опорна школа з’явиться на базі Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а Ниньоланнівський НВК стане при ній філією. І, мабуть, це доцільніше буде робити тоді, коли до нашої ОТГ добровільно приєднаються інші сільські ради із своїми освітніми закладами. Переговори про можливе розширення Ланнівської об’єднаної громади ми ведемо із мешканцями двох сусідніх сільрад, — зазначає голова ОТГ Костянтин Удовиченко.
Очільник громади у минулому – колишній вчитель природничих наук Нижньоланнівського НВК, тому освітню реформу сприймає з інтересом, чекає передачі закладів на баланс громади з району.
16-річна Вікторія Санжарівська – його колишня учениця. Дев’ять класів дівчина закінчила у Нижньоланнівській ЗОШ, тепер вчиться у Ланні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Гребінці автор презентувала свій підручник з «Хімії» для учнів 10 класу

— Дуже переживала, як мене приймуть на новому місці. Думала також, що мій рівень знань буде недостатнім, хоча у першій школі я була відмінницею. Проте мені і там, і там подобається: вчителі доброзичливі, завжди підкажуть, допоможуть. Але за Нижньоланнівську школу теж переживаю: хочу, аби вона працювала. Хоча бачу: технічні можливості в Ланнівській школі кращі. І вона вже є таким собі магнітом для учнів із інших сіл, — вважає Вікторія.

Її 16-річний однокласник Данило Підгайний – місцевий. Живе у Кумах і ходить на навчання до Ланни, тут близько. Школяр – переможець багатьох олімпіад з точних і природничих наук, цікавий до всього нового і корисного.

— Якщо на базі Ланнівської школи створять опорний заклад – це буде круто. Я був в літньому оздоровчому таборі «Ерудит» під Кременчуком, після участі в олімпіадах. Там хлопці та дівчата з опорних шкіл інших районів розповідали про своє навчання. У них більше часу на улюблені предмети, більше технічних можливостей їх достойно освоїти. Реформа потрібна, це точно. Опорні школи дадуть нам шанс гідно конкурувати за місця у вишах із випускниками крупних міст, — переконаний Данило.

Ланнівські вчителі до ідеї створення опорної школи на своїй базі ставляться з оптимізмом, нижньоланнівські колеги говорять про це «без особливого піднесення».

— У нас вчиться 346 дітей, з них 80 підвозитьсяшкільним автобусом із навколишніх сіл. На наступний навчальний рік за програмою Нової української школи до нас прийдуть навчатися 46 першокласників. У нас є кваліфіковані вчителі. Маємо достатню кількість приміщень для різних навчальних потреб. Окрім сучасних кабінетів фізики і хімії, хочемо мати в себе лінгафонний кабінет, сучасний харчоблок. Без потужного швидкісного інтернету опорного закладу теж не може бути. При цьому колектив нашої школи переживає за колег із Нижньої Ланни: там прекрасний заклад і освітні традиції. Як вони сприймуть перетворення на філію? Але можу сказати точно: старшокласників звідти ми любимо і швидко адаптуємо. Спочатку вони із острахом до нас йшли. А ми їх – в усі заходи, на почесні місця і даємо проявити себе. Як звикають, починається здорова конкуренція із місцевими учнями – на користь усім, — розповідає директор Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ступеню Надія Кудрявцева.
У школі та садочку Нижньоланнівського НВК – загалом близько 100 учнів та вихованців.

— Наша школа у 2015 році частково була реформована: понижена до І-ІІ рівнів. Громадськість противилася, хоча підстави для цього були – двічі не набирався 10-ий клас. З іншого боку, в області є школи, які мають меншу кількість учнів, ніж ми, але вони залишаються школами І-ІІІ ступенів, — зазначає директор НВК Олександр Золотухін. — Я розумію, що в ОТГ ми не можемо бути опорною школою через об’єктивні причини. Але і подальшого пониження у статусі не передбачаю. По-перше, під час виборів в ОТГ нам обіцяли заклад зберегти у такому вигляді. По-друге, на 6-7 років вперед у нас є перспектива: будуть набиратися класи за наповнюваністю не менші за випускні. Наприклад, в наступному році ми випускаємо шестеро дев’ятикласників і набираємо восьмеро першачків.

Також директор розповів, що нещодавно із школи Мартинівської сільської ради до його закладу перейшли три учні – батьки переїхали, бо знайшли роботу в Ланнівській ОТГ.

— Приклад цієї громади нагадує мені позитивний британський досвід об’єднання сільських шкіл у «федерації» – структури, дуже схожі на наші опорні школи, — зазначає аналітик ГО «Український центр європейської політики» Денис Горбач. — Є дослідження, які демонструють перевагу англійських сільських закладів перед міськими. Атмосфера маленьких класів сприяє розкриттю потенціалу «тихих» учнів, яких зазвичай ігнорують у більших колективах. Водночас у більшості сільських шкіл немає булінгу (цькування одних учнів іншими), який спостерігається у заповнених закладах великих міст. Практично так само, як в Україні. Тому учні з Ланнівської ОТГ зможуть скласти серйозну конкуренцію одноліткам під час вступу до вишів або працевлаштування. Звичайно, за умови серйозного технічного переоснащення освітніх закладів та підвищення кваліфікації вчителів.
Анна Довгошей

(ПОІППО за матеріалами Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА)

Схожі матеріали: