Полтавщина потерпає від масових підпалів сухої трави

На Пирятинщині спалили ярмаркову площу

Щовесни пожежно-рятувальним підрозділам ДСНС доводиться працювати у посиленому режимі через пожежі, що виникають в екосистемах області.

Лише в березні на відкритій території зафіксували 132 таких випадки, у яких вогонь загалом охопив площу 258 га. Найпоширеніша причина виникнення цих пожеж – масове спалювання сухої рослинності та необережне поводження громадян із вогнем під час польових та сільськогосподарських робіт

Не тільки боротися, а й попереджувати – рятувальники проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед жителів області. Громадянам роз’яснюють правила безпеки життєдіяльності та вручають тематичні листівки. Під час таких кампаній співробітники ДСНС намагаються донести до свідомості людей ті негативні наслідки, які спричиняє спалювання сухої трави на відкритих територіях. Вогонь нищить флору і фауну, руйнує природний покрив.

Задимленість несе загрозу для дихальної системи людини, а також утворює смог на дорогах. Так, наприкінці березня поблизу с. Красногорівка Великобагачанського району на задимленій від випалювання поля ділянці автодороги Київ-Харків зіткнулися 7 автомобілів.

Травмувався один пасажир, а от транспортні засоби зазнали значних ушкоджень. І головна загроза спалювання сухої трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях – перекидання вогню на інші ділянки, що веде до степових, лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Згоріла трава – горіла і хата

У Чорнухинському районі за березень через необережне поводження з вогнем на відкритих територіях зареєстрували 3 пожежі, коли вогонь із підпаленої сухої трави перекидався на будівлі. У квітні вже теж сталася подібна пожежа в селі Білоусівка, де через спалювання трави згорів сарай. Про це повідомили в Чорнухинському РС ГУ ДСНС України у Полтавській області. Але це тільки ті випадки, коли викликали рятувальників. Часто людям вдається самостійно ліквідувати наслідки. Хоча у селі Пацали, де менш ніж 30 жителів, не вдалося самотужки впоратися з пожежею, що виникла від необережного поводження під час куріння чи спалювання сміття.

– Пожежа сталася 29 березня на подвір’ї, господарі якої зараз живуть в іншому селі району. Там якраз перед тим згрібали листя, садове та городнє сміття, потім його палили. І вітер поніс на хату, біля неї ще й сухе кукурудзиння було. Тож будівля зайнялась швидко. Пожежників одразу викликали, і люди допомагали, хоч у селі їх і небагато лишилось, – розповідає жителька Пацал Аліна Савченко. – Я негативно ставлюся до спалювання трави. І взагалі коли на подвір’ї чи городі згребуть сміття, підпалять і підуть, як це часто буває. А поруч хати, поля – це дуже небезпечно. Приватну господарчу будівлю у Пацалах врятували від знищення. Повідомлення про пожежу рятувальники отримали о 17:55, а вже о 18:20 її вдалося локалізувати й о 19:30 повністю ліквідувати. Травмованих та загиблих немає.

На Пирятинщині спалили ярмаркову площу

– Ярмаркову площу «Свіччиного весілля» підпалили затемна. Довелося гасити до ночі, – говорить Олена Завітайло. Знаю, що тут не було злого умислу. Хтось просто вирішив «допомогти» прибрати територію від сухої трави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пирятинщина у вогні. За один день згоріло 4 будівлі

Так робилося і до існування фестивалю. Але тепер могло згоріти все – фестивальні дерев’яні споруди: сцена, курені, корчма. Я не розумію, навіщо це робити, територія абсолютно чиста. З ранньої весни починає рясно квітнути, але якась така маніакальна жага в людей, щоб усе сухе згоріло дочорна. Як донести людям, що разом із сухою травою горить усе живе, що є на тім клапті землі!

Заводчани обурені підпалом на кладовищі

– У середу горіло дві не взаємопов’язані могили, спеціально підпалені. Зранку, видно, хтось підпалив і пішов. Був вітер, перекинулось на деревця, дерев’яні хрести, бо цвинтар старий. Добре, що пішов дощ. До цього випалили площу для машин біля кладовища, – розповіла Єлизавета Хоменко. – Чоловік приїхав, усе порозгрібав, а хрестик прикопав. Горіле деревце зрубав і відніс на купу.

Довідково: Кодекс України про адміністративні правопорушення стаття 77/1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» передбачає накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 245 КК йдеться про кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях с/г призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом.

Винні особи караються штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Події та коментарі

Схожі матеріали: