|
31.01.2013 Проблемні аспекти оренди земельного паю на Полтавщині
| ||
«Де наш пайок від того паю?» До газети «Події та коментарі» звернулася жителька Тарасівки Гребінківського району Ганна Козін. Вона розповіла, що підприємство «Агрохімтехсервіс» із Гребінки десять років (по 2011-й включно) орендувало її земельний пай. Нещодавно в Ганни Миколаївни помер чоловік, вона зосталася сама. Донька-інвалід лікується в Києві. Ситуація складна, тож плата за оренду земельного паю – підмога у скрутну годину. Агов, відгукніться! – Останнім часом підводить здоров’я, – нарікає Ганна Козін. – У Гребінку їздити важко, бо й до поїзда не дійду, а наймати таксі дорого. Тому вирішила здати земельний пай в оренду поближче – в агропідприємство «Прогрес», що в селі Майорщина. Його бухгалтер, який живе поруч, міг би привозити гроші прямо додому. Поїхала я з нашими, тарасівськими, в «Агрохімтехсервіс». Сказала, що забиратиму свій пай і щоб зі мною розрахувалися. А керівництво підприємства запропонувало продовжити угоду на наступний період під 7% від вартості землі. Якщо ж ні – то сплатять тільки 2%, як передбачено договором оренди землі. Ганна Козін наполягала на тому, щоб виплатили хоча б належні їй по закону 3%. Тим паче, що підприємство без її відома користувалося землею ще й у 2012 році, хоча термін дії договору скінчився роком раніше. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Гребінківському районі не створено жодного підрозділу місцевої пожежної охорони Здавалося б, 7%, які пообіцяли жінці, якщо вона продовжить договір ще на п’ять років, це досить-таки приваблива пропозиція. Та Ганна Миколаївна чомусь не вірить у щедрість колишніх орендарів. Якщо не хочуть платити трьох відсотків, то де гарантія, що сім заплатять? Кореспондент «ПтК» хотіла вислухати також точку зору керівництва «Агрохімтехсервісу». Проте жоден із телефонів – мобільних, стаціонарних, які змогли «дістати» в довідниках, – не відповідав. У Гребінківській райдержадміністрації пояснили, що така телефонна мовчанка не випадковість. – Запрошували керівництво цього підприємства на засідання райдержадміністрації, та воно ніколи не з’являлося, – повідомив Олександр Козін, начальник Гребінківського районного управління агропромислового розвитку. – Немає на сьогоднішній день на них ніякої управи. Вони вже подали на адміністрацію в суд. Телефонуємо туди, трубки не беруть, через день міняють номери мобільних телефонів. Виконавчий директор і засновник підприємства «Агрохімтехсервіс» (іноземець) Ганем Акрам Фуад на суд сам не їздить, найняв адвоката. Він поводиться так, як не поводився б у себе вдома, звідки приїхав. А в Україні такі закони, що ми не можемо ніяк на нього вплинути. Я добре знаю цю ситуацію. Пенсіонерка хвора і дочка живе на пенсію, їй операція потрібна. Колишній голова адміністрації ішов їм назустріч, як міг, допомагав. А як із цими підприємцями зв’язатися, як на них вплинути, я, чесно, сказати не можу. І ці відмовчуються… Схожа ситуація і в Наталії Василенко з Олександрівки Пирятинського району, в якої земельний пай орендує «Пирятинська птахофабрика» (підпорядковується товариству «Яромир-Агро»), розташована в сусідньому селі Вікторія. «Тим, хто продовжує оренду, обіцяють заплатити по 5%, а тим, хто розриває угоду, – по 3,5%, – каже жінка. – А в районі у нас сказали, що всім селянам мають виплатити по 5%». Працівниця одного з відділів «Яромир-Агро» (категорично не захотіла себе називати) повідомила таке: – Хай Наталія Василенко звертається сюди. Від Олександрівки до контори у селі Вікторія всього три кілометри. Директор із кожним говорить особисто. Ніхто нікого не ображає, не обкрадає, тут законне підприємство, все виплачують. Нічого тут немає страшного. Ми попросили в жінки номер телефону керівника, на що почули: – У мене його немає, чесне слово. Керівник приїжджає, ми тут спілкуємося. Живе, правда, у Києві, але через день-два приїжджає. У господарстві виплачують орендну плату за землю в розмірі 5%. Я знаю, що цього року нікого не образили й заплатили навіть більше, ніж було по договору. Виплата подекуди затримується, бо в нас землі дуже багато, виплати великі. Якщо людина продовжує договір із нами, то їй, звичайно, надається якийсь процент. А тим, які пішли до інших орендарів, заплатили по договору й навіть більше. Ситуація – типова – Ця практика почалася ще п’ять-сім років тому в Козельщинському районі, – розповів Іван Рева, начальник відділу врегулювання відносин власності, правової допомоги населенню та соціального розвитку Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації. – Керівник одного з підприємств поставив селянам умову: якщо ви продовжуєте зі мною орендну угоду, то платитиму вам за користування паєм 5%, якщо ні – то 1,5%. Ця ситуація дедалі поглиблюється. Багато звернень надходить від селян з Оржицького району (15 лише з початку цього року) з ТОВ «Агрофірма «Куйбишеве», яке підпорядковане ТОВ «Кернел-груп». У договорах оренди, укладених із цим підприємством ще 2006 року, записано, що орендар має сплачувати орендодавцю орендну плату за землю в розмірі 1,5% вартості землі, визначеної відповідно до законодавства. З того часу цих договорів не переглядали. Проте в останні кілька років підприємство платило людям близько 4%. Та з’явився ще один орендар, який пропонує вищий відсоток при розрахунку за оренду землі. Дехто із власників земельних паїв вирішив перейти до нього. Але керівники «Агрофірми «Куйбишеве» поставили їм умову: якщо продовжуєте договір оренди на наступний період, то платимо більше 4%, а ні – отримаєте зазначені в договорі 1,5%. Люди, звісно ж, не задоволені таким ставленням до себе, вважають себе ошуканими і звертаються зі скаргами у владні інстанції, зокрема й на урядову гарячу лінію. У цій історії є один нюанс. Було кілька умов, виписаних у державних нормативно-правових актах, яких мають дотримуватися орендарі. У 2008 році вийшов указ президента «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних часток (паїв) та земельних ділянок». Орендарям було рекомендовано ініціювати зміни в договорах оренди землі та встановити оплату за користування паями не меншу ніж 3% від вартості землі. Близько 90% орендарів землі це зробили. Тепер Полтавщина – одна з лідерів в Україні по розміру орендної плати за користування земельними паями – 4,2% вартості землі за підсумками 2012 року. Найвищий відсоток платять у Машівському районі – 7,7%. Найнижчий у Гадяцькому та Котелевському районах, де середня плата за оренду землі – 3,1%, у Кременчуцькому та Лубенському районах – 3,3%. Проте є підприємства, де це питання досі не вирішується у відповідності до чинних нормативно-правових актів України та людської совісті. Деякі підприємства так і не внесли належних змін у договори оренди землі, хоча фактично вони виплачують людям більші кошти, ніж зазначено в договорах оренди. Приміром, згадане ТОВ «Агрофірма «Куйбишеве» платить 4% (це трохи більше 3 тис. грн за один земельний пай), а за договорами мало б платити всього 1,5% (близько 900 грн). Звісно ж, люди, які розривають з ним договори й отримують означені 1,5%, не задоволені таким дискримінаційним підходом до них. У жовтні 2011-го вийшов ще один нормативно-правовий документ (постанова Кабінету Міністрів України), який, крім іншого, передбачає унормування системи орендних земельних відносин у бік збільшення суми нарахованої орендної плати. Нормативно-грошова оцінка рільних земель з 1 січня 2012 року обчислюється за коефіцієнтом індексації 1,756. Цей документ у підприємстві ТОВ «Агрофірма «Куйбишеве» також проігнорували. Причому як орендатори, так і орендодавці, не ініціювавши відповідних змін у договори оренди землі. Тобто виходить, що плату за використання земельного паю юридично можна було б підвищити як мінімум двічі. Але цього не зроблено. Це така собі «удавочка» для орендодавця: хочеш продовжувати договір оренди землі – отримаєш більше, не хочеш – твої проблеми… І все ж таки, навіть за таких обставин, у власників земельних ділянок є підстави для того, щоб подати позов до суду, хоча розмір орендної плати законодавчо й не регламентований. Якщо адвокати юридично «підковані», то є шанс виграти справу. – Я порадив би селянам вимагати від своїх орендарів узгодження договорів оренди з нормативно-правовими актами України, – зазначає Іван Рева. – Їм доцільно звернутись до керівників підприємств із заявами, де викласти прохання проводити нарахування орендної плати відповідно до зазначеної вище постанови Кабміну. Селяни так само, як і керівник підприємства, мають право ініціювати зміни до договору оренди землі (стаття 30 Закону України «Про оренду землі»). Можна це зробити усно, але краще письмово, з реєстрацією вхідних даних заяви, щоб потім можна було в разі потреби успішніше відстоювати свої права в суді. Замкнуте коло? Як з’ясувалося, Наталія Василенко та інші орендодавці, ще до нашої розмови з працівницею підприємства, побували в конторі «Яромир-Агро». Щоправда, з керівником товариства, який саме виїжджав з території, розминулися. Люди так і не змогли довести йому, що їм мають виплатити кошти за новим коефіцієнтом розрахунку вартості землі, що почав діяти з 1 січня 2012 року. «Вони футболили нас сюди-туди, та так нічого й не вирішили, – розповіла Наталія Петрівна. – Ми понаписували заяви на ім’я директора «Яромир-Агро» і заяву в Пирятинську райдержадміністрацію». Зрозуміло, що в цій ситуації – усе в руках керівника підприємства. Органи державної влади не наділені повноваженнями безпосередньо втручатися в договірні орендні земельні відносини між власником землі та сільськогосподарським підприємством в особі його керівника. Передаючи свою земельну частку (пай) в оренду, селяни мають знати, що є певні особливості сплати орендної плати за використання землі. Тому їм доцільно (обов’язково) знати найбільш актуальні законодавчі та нормативні державні акти, які регламентують цей аспект орендних відносин, та при необхідності вміло ними користуватися для захисту власних інтересів. Події та коментарі
Схожі матеріали: | ||
| ||
| Всього коментарів: 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
0
