Шахраї використовують Гребінківський районний суд, віднімаючи дорогі квартири

Одного прекрасного дня людина, яка нічого не підписувала, навіть не показувала документи, може дізнатися, що його житло належить чужому

Шахраї віднімають дорогі квартири через провінційні суди

Квартирні аферисти виходять на стежку війни, правда тепер їх жертвами стають не психічно хворі або люди, що спилися, якими легко маніпулювати, а благополучні, навіть забезпечені власники квартир.

Страшно уявити, але одного прекрасного дня людина, яка нічого не підписувала, нікому не віддавала і навіть не показувала документи, може дізнатися, що його житло належить чужому.

А рішення про це прийняв суд маленького містечка в іншій області. Як це сталося з сім'єю киян Микільських.

"МИРОВА" УГОДА

- Більше десяти років тому наша сім'я на ім'я сестри купила велику квартиру у будинку на вулиці Богдана Хмельницького в Києві, - розповідає Валерій Микільський(поки триває слідство, усі імена змінені. - Ред.). - Угоду зареєстрували у державного нотаріуса, житло - у БТІ. Квартиру купували про запас - щоб на старості років з'їхатися, тому жити і реєструватися там ніхто не поспішав. Потихеньку почали робити ремонт. А влітку 2012 року в поштовій скриньці опинилася платіжка за комунпослуги, де власником нашої квартири значився... Брюсов.

Коли кинулися в ЖЕК, дізналися, що на цю людину зареєстрований особовий рахунок і наша квартира дісталася йому за договором купівлі-продажу. Більше нічого пояснювати не захотіли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Полтавській області дорожньо-транспортна пригода забрала життя трьох молодих людей

У районному УЖГ питання Микільських теж залишили без уваги. Хіба що запропонували зробити офіційний запит, до якого прикласти в обов'язковому порядку оригінали документів на квартиру. Хоча будь-якій хоч трохи грамотній людині відомо, що цього робити не можна і що нотаріально завірені копії мають для чиновників таку ж силу.

- У БТІ ми упізнали приголомшуючу новину: наша квартира перереєстрована на іншу людину. А основою послужило рішення Гребінківського районного суду Полтавської області, - говорить Валерій.

При подальшому вивченні картина виглядала просто безглуздо, якщо не сказати дико. У 2008 році Наталія Микільських в Гребінківському суді уклала з громадянином Решето мирову угоду: в якості сплати боргу віддала йому свою квартиру в центрі Києва, їй же відійшов будиночок в селі на Полтавщині. Як вже здогадався читач, ні до Гребінки, ні до боргу, ні до вищезгаданого громадянина Решета Микільські ніколи не мали відношення. Як і до села, де у них не було навіть собачої будки, що підтверджено документами з сільради.

Решето в цьому селі теж ніколи не бував.

Між тим судове рішення має реальне паперове втілення, скріплене двома друком і підписом судді. І на підставі цього листочка влітку 2012-го квартиру Микільських БТІ переоформило на Решето. А той через місяць продав її Брюсову - громадянинові Казахстану, який ногою не ступав на українську землю. Інтереси цієї загадкової людини представляла харківська фірма, яка відправила на угоду свою київську співробітницю Галопенко. Ну, лихо закручене?

- Ми увесь час наглядали за квартирою, спілкувалися з сусідами і навіть здогадатися не могли, що за нашими спинами відбуваються такі немислимі речі, - робить висновок Валерій.

У УГОДАХ ПІДСТАВНІ ОСОБИ

За такою ж схемою була "прихоплена" квартира у будинку на вулиці Володимирівській в Києві. Житло знаходиться в комунальній власності, але там мешкає реальна сім'я, що трохи не опинилася на вулиці. Одного разу повернувшись з роботи, Ольга Куленко побачила, як в дверях міняють замки - по велінню нового хазяїна. При цьому на руках у робітників виявилися рішення Гребінківського суду і виписка з БТІ.

Відмінність з історією Микільських полягало тільки в тому, що в судовому рішенні від 30 листопада 2007 року йдеться про мирову угоду по шлюборозлучному процесу: міфічному чоловікові відходила квартира в центрі столиці, міфічній дружині - сільгосптехніка. У БТІ квартира була зареєстрована у кінці 2012 року і тут же продана. Як стало відомо, уявний чоловік - раніше судимий за шахрайство з візами Тарасков говорить, що не знав, в якій схемі задіяний.

Один раз знайомий узяв у нього копію паспорта і коду, щоб вирішити "питання по нерухомості", інший - попросив оформити у нотаріуса доручення на реєстрацію квартири у БТІ.

- Обидва епізоди зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, ведеться слідство, за яким прокуратура здійснює строгий нагляд, - розповів заступник прокурора Шевченківського району Києва Андрій Милевський. - Нам належить з'ясувати, хто за усім цим стоїть. У угодах, за первинною версією, фігурують підставні особи. Що стосується рішень судів, то вони, найімовірніше, фальшиві, але це теж ще належить перевірити шляхом експертиз.

На усі запити, які прислали в Гребінківський суд, була одна відповідь: питання не розглядалося, справа не поступала, рішення не виносилося. На цій підставі прокуратура Полтавської області відмовила в порушенні кримінальної справи. Те ж саме підтвердив у бесіді в. о. голови суду Олексій Радзивон, чий підпис стоїть під "мировою".

- Ми переглянули увесь свій архів, не було у нас таких справ! - говорить Олексій Іванович. - За 37 років роботи в прокуратурі і в суді мені доводилося кілька разів зустрічатися з випадками, де спливали фальсифіковані рішення судів. Чому зараз використали наш суд, я і представити не можу. Мій підпис легко підробити, тому я його міняю раз в декілька років. А будь-який друк сьогодні можна замовити навіть через Інтернет.

ФАЛЬШИВКА? А НЕ ДОВЕДЕНО!

А тепер повернемося до історії Микільських, тому що трагікомедія стає драмою. Паралельно з розслідуванням кримінальної справи постраждала сім'я подала цивільний позов до районного суду з вимогою розірвати незаконну угоду.

Процес йшов складно. Решето, що виявився людиною без певного місця проживання, просто пропав.

Галопенко один раз з'явилася на слуханнях і заявила, що не знала, підписуючи документи від імені Брюсова, що купує квартиру. Гроші вона за житло не передавала і не заперечує проти розірвання договору.

Але раптом у Брюсова з'явився адвокат, який поставив під сумнів, що рішення Гребінківського суду було сфабриковане. Микільським в позові відмовили.

- Позивач надав документ з Гребінківського суду про те, що визначення, на підставі якого відчужена квартира, не справжнє. Шевченківському суду здалося цього мало, і він за власною ініціативою звернувся в Гребінку з судовим запитом. Відповідь отримали такою самою, як і попередню - така цивільна справа ніколи не розглядалася, - говорить адвокат Валентина Теличенко. - Додаткових уточнень суд не запросив.

Але у своєму рішенні чомусь раптом визнав відповідь Гребінківського суду на свій же запит неналежним доказом. Саме це і стало основою для відмови повернути квартиру.

Погодьтеся, логічно: якщо суд офіційно відмовляється від свого рішення, значить, мала місце підробка. Але Шевченківський суд вирішив, що тільки вирок у кримінальній справі може встановити, фальшивий документ або ні.

- Але кримінальне виробництво, яке зараз ведеться, може так ніколи і не потрапити до суду, - говорить адвокат. - Адже знайти бомжа Решето, а тим більше його спільників майже нереально. Навіть якщо знайдуть, Решето скаже, що нічого не пам'ятає, що паспорт у нього вкрали і так далі. Зараз ми подали апеляцію на рішення Шевченківського суду.

Юристи говорять, що практика, коли люди втрачають квартири по підробних судових рішеннях, не так вже нова і діє по усій Україні. Але зараз вона може придбати ширший і зухваліший масштаб. БТІ віджило своє, проте реєструвати майно в Єдиному реєстрі отримали право нотаріуси. А деякі представники цієї професії в питаннях нерухомості украй неохайні. І найголовніше: метод захисту від судових захоплень житла ще не придуманий.

Про те, що твоя квартира - вже не твоя, людина дізнається не раніше ніж в платіжці з'являється ім'я нового власника. А квартиру до цього можна перепродати кілька разів, не реєструючи себе в Жеку.

news.ukrhome.net

Схожі матеріали: