|
Англійська мова | Умовні речення
Англійська мова | Умовні реченняУмовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди. В англійській мові існує чотири типи умовних речень:
Умовні речення використовують в залежності від того, який ступінь вірогідності виражає конструкція Давайте розглянемо кожен з типів умовного речення окремо. Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)Нульовий тип умовного речення використовується в моментах, коли результат умови є відомим на сто відсотків, як науковий факт. Всі речення (головне та підрядне) вживаються у теперішньому простому часі. Форма утворення 0 типу буде наступною: If + підрядне речення в present simple + головне в present simple Приклади:
Не важливо, про майбутнє чи про теперішнє йде мова – головне, що результат є відомим. Як ви можете бачите, реченнях, що наведені зверху, перекладені у майбутньому часі. Проте результат вже є відомим, тому в обох випадках вживається Present Simple. В умовних реченнях будь-якого типу не обов’язково підрядне речення розташовувати перед головним, їх можна міняти місцями:
Замість if можна також використовувати when (коли):
В даному випадку речення перекладено в теперішньому часі, проте воно є актуальним і для майбутнього оскільки результат буде тим самим. I тип умовного речення (First Conditional)Перший тип умовного речення використовується в ситуаціях, коли мова йде про майбутнє. Проте ми не впевнені в результаті умови, оскільки сама умова ще не наступила, хоча вона реальна. Підрядне речення в I типі умовного речення буде знаходитись в Present Simple, проте для позначення головного речення вже буде використовуватися Future Simple: If + підрядне речення у Present Simple + головне речення в Future Simple Приклади:
Як бачимо, в підрядному та головному реченні мова йде про майбутнє. Тобто, є передумови, за яких може бути виконана ця умова. Замість will також можна використовуватися can, may або shall:
II тип умовного речення (Second Conditional)Другий тип умовного речення називають майже нереальним. В ньому мова також йде про майбутнє, проте умови для настання результату є надто нереальними, аби вони справдилися. Або ж 2 тип також використовується для висловлювання своєї мрії. В 2 типі умовних речень підрядне речення використовується у минулому простому часі, а в головному – would + дієслово: If + підрядне речення в Past Simple + would + дієслово без частки to Приклади:
Як і в I типі, тут мова йде про майбутнє, проте вірогідність здійснення цього майбутнього є надто низькою. Замість would також дозволяється використання should, could або might:
III тип умовного речення (Third Conditional)Третій тип умовних речень використовується для позначення минулих умов та подій, що так і не відбулися. Він також може використовуватися для позначення мрії, проте в цієї мрії немає жодних шансів на те, або стати реальністю. В 3 типі підрядне речення вживається у Past Perfect, а в головному використовується would have плюс Past Participle: If + підрядне речення у Past Perfect + would have + Past Participle (3 форма дієслова) Приклади:
Як бачимо, умова в минулому не справдилася, тому в минулому ми й не отримали результат (закінчення університету). Замість would have можна використовувати could have, should have, might have:
ПідсумкиДавайте підведемо підсумки умовних речень в англійській мові завдяки цій таблиці:
В англійській мові також існують змішані умовні речення. Їх детально розглянуто на сторінці про Mixed Conditionals. | |||||||||||||||||||||
Схожі матеріали:
|
Всього коментарів: 0 | |
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|