|
||||||
Білоконь Олена Олексіївна-заслужена артистка України!
Білоконь Олена Олексіївна-заслужена артистка України! 14 вересня 2009 року указом Президента Білоконь Олені
Олексіївні присвоєне звання «Заслужена артистка України». 15 вересня в
Національному палаці мистецтв «Україна» на заключному етапі Фестивалю
мистецтв: «Слава роду Полтавського», було вручено нагрудний знак та
посвідчення.Білоконь Олена Олексіївна народилася 3 березня 1979 року в селі Коритня, Монастирищенського району що на Черкащині, де проживала з батьками до 1983 року. Після цього сім'я змінює своє мешкання на мальовниче село Ісківці, Лубенського району, Полтавської області. Там через два роки їй гостинно відкриває свої двері Ісківська школа . В 1988 році сім’я Білоконів знову переїздить вже в Гребінківський район, село Ульянівку, де проживають і до цього часу. З останнім переїздом життя Олени Олексіївни тісно пов'язане з Гребінчиним краєм. Тут вона зустріла добрих, привітних людей, які допомагали у непростому перетворенні з маленької дівчинки, що дуже любила співати, у талановиту артистку, яка отримала державне визнання. А починалося все ще тоді, коли дівчинці було десять років. Разом зі своєю мамою вона брала участь у республіканському дитячому фольклорному святі, яке відбулося в Києві. За вісім років чимало творчих успіхів і невдач довелося пережити талановитій дівчинці з Ульяновки. Був і відчай, що в неї нічого не вийде, що вона нічого не може, були й дитячі вередики — не могла пити воду з крана і гірко плакала, хотілося маминого борщу і теж гірко плакалось. Забувала сценічний костюм і виявляла це тільки перед концертом. Відламувався підбір у черевику, коли йшли до поїзда, а їхали на концерт. Та дівчинка росла, ріс разом з нею її чудовий голос. Першим справжнім успіхом був виступ разом з мамою на сцені папацу «Україна» на фольклорному святі. Тоді серед сімейних колективів вони вийшли на третє місце в Україні. З 11 років Оленка почала виступати сама. І відтоді вона аж до закінчення школи була переможницею серед срлістів-вокалістів як на районних оглядах і конкурсах, так і на обласних. Численні грамоти, дипломи, подяки зберігає як пам'ять. Двічі нагороджувалася безкоштовними путівками до «Артеку». Відпочивала в одній зміні разом з талановитими однолітками не тільки з нашої країни, а й із зарубіжних. Та найбільше запам'ятався дівчині конкурс «Таланти твої, Україно», який проходив в Одесі на базі оздоровчого табору «Молода гвардія». Головою жюрі тут був 'А. Т. Авдієвський, людина вельми шанована і відома в мистецьких колах, керівник хору імені Верьовки. Почувши її спів, Анатолій Тимофійович сказав: — Виросте,,Ця дитина і не уступить Ніні Матвієнко. Тоді ж Він запросив юну співачку після закінчення школи приїхати на навчання в студиї при хорі. Після дев'яти класів поїхала вона на навчання, екзамен приймав сам Авдієвський, він одразу ж пригадав її голос, навіть пісні, які колись виконувала в Одесі. Два роки вона навчалася в студії при хорі. Вчитись було цікаво, але й важко, адже вона не мала спеціальної музичної підготовки, підготовки з хореографії, інших дисциплін. Велику допомогу надавали Авдієвський і його .дружина —хореограф Майя Пантелеймонівна. Це люди не тільки грандіозного таланту, а й великої душі. Обставини змусили її повернутися в рідні краї. Олена взяла участь у конкурсі, який проходив при обласній філармонії в Полтаві. Пройшовши випро-бування, артистка-вокалістка стала професійною співачкою у вокально-хореографічному колективі обласної філармонії «Полтава».  Доводилось багато працювати. Не вистачало досвіду Раїси Кириченко, яка теж працювала при обласній філармонії і багато допомагала молодим. Олена звикла до нового колективу, разом з ним об'їздила Полтавщину, її талант поважають, їй допомагакть, її підтримують. У 1997 році в числі кращих вокалістів вона виступала на великому святі, яке проходило у Варшаві і Раві Руській. І сольні номери були належно поціновані глядачем. Молода, з чарівним народним голосом, вона дуже сподобалася полякам і організаторам фестивалю. На прес-конференції до неї проявили особливий інтерес. Тодішній керівник філармонії пан Любанський сказав про неї як про майбутню гордістьПолтавщини. Вона не одноразово нагороджувалася почесними грамотами від управління культури за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва, високу професійну майстерність. 1 березня 2008 року в місті Полтава,в музично-драматичному театрі імені М.В.Гоголя відбувся творчий вечір Олени Білоконь: «Від серця до серця», під гаслом: «Взяла пісні я з маминого серця, тепер їх людям роздаю». В тому ж році вона закінчує «Міжрегіональну академію управління персоналом за фахом - політолог, народжує чарівну донечку Лесю. 14 вересня 2009 року указом Президента Білоконь Олені Олексіївні присвоєне звання «Заслужена артистка України». 15 вересня в Національному палаці мистецтв «Україна» на заключному етапі Фестивалю мистецтв: «Слава роду Полтавського», було вручено нагрудний знак та посвідчення. 2010 року творче життя стає ще насиченішим, знімаються два її музичні кліпи: «Дві матері», «Найрідніше». Артистка приймає участь в 3-му фестивалі української та польської культур - «Пирятин-Fest», прикрашає своїм співом інші концертні зали різних міст та сіл. | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |