|
||||||
Як виховати своїх дітей оптимістами
Як виховати своїх дітей оптимістами Нам хочеться, щоб вони росли життєрадісними, не страждаючи від наших сумнівів, тривог або поганого настрою. Як зорієнтувати їх в потрібну сторону?Чи можна виховати позитивний погляд на світ? Або ж оптимізм - природжена якість? Сьогодні не можна зробити однозначний висновок про пріоритетний вплив спадковості або середовища, в якому росте дитина, на формування позитивного погляду на світ. Можна лише висунути декілька гіпотез на основі наукових досліджень, присвячених стану депресії і зв'язаному з нею особливому стані духу - песимізму. За даними досліджень Колумбійського університету, тужливий настрій, втрата інтересу до улюблених ігор і захоплень, занижена самооцінка і почуття невпевненості в собі - песимістичне, похмуре бачення майбутнього - частіше зустрічається у дітей і підлітків, чиї батьки страждають від депресії. Більш того, ставши дорослими, вони, швидше за все, частіше за своїх ровесників переживатимуть депресивний стан. "Значною мірою схильність людини до оптимістичного або песимістичного погляду на світ і майбутнє формується в дитинстві за допомогою двох механізмів навчення - імпринтінгу (у самий ранній період життя в пам'яті фіксуються значимі об'єкти, предмети, форми поведінки і наслідування), - розповідає дитячий психолог Тетяна Бідник. - Маленькі діти, як губка, вбирають все, що відбувається навкруги. Вони переймають наші рухи, дії, емоції і навіть відношення до світу". ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Вся правда о духах с феромонами "Загальний життєвий настрій закладається в самому ранньому дитинстві, але батькам дуже треба постаратися, щоб зробити дитину песимістом, - говорить віковий психолог Катерина Поливанова. - Подивіться уважно на найменших дітей: кожен з них від природи оптиміст". Звичайно, окрім установок, які ми свідомо прагнемо передати дітям, є безліч речей, які передаються без нашого відома. Вчинки часто значиміші слів: своєю поведінкою, своїм вибором в різних життєвих ситуаціях ми пропонуємо дітям зразки відношення до світу. Для формування позитивного відношення існують маленькі хитрощі. Розвивати позитивний інтелект Інтелект і пов'язана з ним успішність в навчанні здатні допомогти дитині стати оптимістом. Це показало дослідження канадського когнітивного психолога Ройвена Фейерштейна, що розробив повчальну систему для дітей, яким важко дається шкільна програма. Впродовж двох років школярам допомагали розвивати різні інтелектуальні навички: аналіз ситуації, пошук помилок, планування інтелектуальних дій, контроль над ними, ефективне запам'ятовування. Перед психологами стояло завдання підвищити рівень інтелекту дітей, але виник і додатковий ефект: у школярів сформувалося почуття власної компетентності. "Ці діти були песимістами і по відношенню до учбової ситуації, і по відношенню до себе, - коментує когнітивний психолог Марина Холодна. - А у міру вироблення інтелектуальних навичок вони стали життєвими оптимістами, передусім тому, що стали вірити в себе". Передавати позитивний настрій... навіть якщо нам самим не завжди вистачає цілковитого самовладання "Ми виховуємо не лише словами, - констатує Тетяна Бідник. - Слід пам'ятати, що навіть найменші діти завжди уловлюють те, що ми насправді відчуваємо. Дитина робить перші кроки, вона намагається все торкати, до всього дотягнутися, все схопити. Якщо мама у цей момент напружена, постійно чекає, що станеться щось погане, у дитини виникає відчуття того, що світ небезпечний. Якщо вона спокійна, усмішлива, малюк почуває себе захищеним, і світ здається йому дружнім і цікавим, хоча і не завжди зрозумілим". Знаходити час, щоб вислухати своїх дітей, поговорити про їх почуття і емоції Цим ми допоможемо їм впоратися зі страхами, тривогами і сумнівами. "Дуже важливо приймати дитину безпосередньо і щиро, намагатися розуміти його і говорити з ним чесно, - упевнена психолог Катерина Поливанова. - Тільки в цьому випадку діти відчувають батьківську підтримку. ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Глаза никогда не врут! Батькам завжди треба бути готовими обговорити те, що турбує або засмучує дитину, але не можна нав'язуватися, наполягати на відвертій розмові - потрібні почуття міри і такт. Важлива не кількість розмов "по душах", не їх регулярність, а зовсім інше: дитина повинна знати, бути упевненою, що батьки вислухають її і підтримають, якщо вона цього потребуватиме". Знайти позитивну фразу, яку можна постійно повторювати Наприклад: "Вихід можна знайти завжди" або "У кожної проблеми є рішення". Це теж частина виховання оптимізму: дитина зможе "ввібрати" цю фразу, зробити її своєю і згадувати у важких ситуаціях. Міркування про безліч прекрасних речей, що оточують нас у цьому світі, роблять значно менше впливу на підсвідомість дитини, чим її власний досвід: похід усією сім'єю в ліс, рожеві хмари на заході... Спонукати дитину допомагати іншим (наприклад, однокласникам) - ще один спосіб дати малюку випробувати позитивні емоції і відчути себе потрібним. Запропонувати ритуал Скажімо, сімейний недільний обід кожного тижня. Ритуал дає дитині позитивний орієнтир. Знаючи, що станеться в найближчому майбутньому, дитина може відключитися від справжнього моменту, в якому він переживає страх або тривогу. "У ширшому сенсі поняття "Проектування свого майбутнього" пов'язане з оптимізмом; коли є мета, за яку можна вхопитися, позитивний погляд на життя переважає, - вважає Тетяна Бідник. - Тому так корисно обговорювати з дітьми їх мрії, їх плани на віддалене і на близьке майбутнє". Але при цьому не варто занадто на них давити - мова не про те, щоб скласти список особистих досягнень на декілька років вперед. Нейтралізувати страхи допомагає гумор. Він дає розрядку, дозволяє подивитися на ситуацію з боку... але не може замінити розмову з дитиною про те, що його тривожить. "Його переживання не зникнуть, вони просто стануть виражатися по-іншому, - продовжує Тетяна Бідник. - Зрозуміти їх причини можна, лише спілкуючись з дитиною, вислуховуючи і підтримуючи її". Щоб рости оптимістом, дитина, передусім, має бути упевнена в собі і своїй здатності справлятися з труднощами. Не боятися показати справжні почуття Діти уловлюють наш поганий настрій миттєво. "Коли ми сумуємо, непогано дати дитині можливість поспілкуватися з кимось, хто налагоджений інакше, але заздалегідь потрібно пояснити: "Мені зараз трохи сумно, так буває, але це пройде, я постараюся, щоб все налагодилося, - радить Катерина Поливанова. - Турбуючись за батьків, діти часто винять у поганому настрої дорослих саме себе". ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Кто избаловал наших мужчин Але, раз у батьків можуть бути похмурі думки, означає і для них, дітей, це нормальне явище. Але дитині не потрібні подробиці: ви ризикуєте сформувати у малюка тривогу і схильність до депресії. Навіть випробовуючи зневіру, батьки здатні передавати дітям оптимізм. "Я знаю, що ти можеш бути щасливим і добитися успіху в житті" - саме такі підбадьорюючі слова у поєднанні з проявами підтримки, любові і готовності вислухати надають дитині віру в себе і своє майбутнє. Навчити дитину не драматизувати ситуацію Трудність в тому, щоб знайти вірні слова. "Знання того, що інші можуть бути нещасніші, не допоможе дитині відчути себе краще, - говорить Тетяна Бедник. - Малюк повинен навчитися порівнювати себе не з іншими, а з самим собою. Скажіть йому що-небудь ніби: "Сьогодні тобі щось не вдалося, але згадай минулий тиждень, коли у тебе все добре виходило, ти впорався з перешкодою, яка здавалася тобі непереборною." Мета не в тому, щоб показати дитині, що у різних людей бувають різні життєві ситуації; потрібно, щоб вона побачила, як ситуація міняється в часі і в її власному житті". Дитина, як і кожен з нас, потребує того, щоб спиратися на свої минулі успіхи і свій досвід рішення проблем. Справа батьків - регулярно нагадувати, що у малюка такий досвід є. Бажаючи уберегти дітей від переживань і сумних думок, багато батьків намагаються позбавити їх від будь-яких зіткнень з реальністю: негайно утішають, задовольняють усі їх бажання або роблять все за них. Цим дорослі роблять дітям погану послугу. Оптимізм - це життєва сила, якою невдачі допомагають розвиватися в тій же мірі, що і успіх. Тому не треба позбавляти дитину досвіду фрустрації, коли вона, не досягнувши мети, відчуває сильні емоції. Малюк повинен відчути, що зусилля має особливу цінність. Джерело: http://zdorovie.com/ | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |