Дієслово wish в англійській мові використовується в умовному способі дієслова і перекладається на українську як  “я б хотів“, “я б бажав“. Хоча це не є аксіомою, все залежить від контексту, в якому було використано це дієслово.

Нижче наведені дієслова, після яких вживається герундій в англійській мові.

Роки, місяці та дати

Роки та дати в англійській мові мають свої правила та написання. Так, для позначення року, в якому є 4 цифри, але який менше за число 2000, використовується принцип “число+число”. Наприклад:

1467 – fourteen sixty-seven (чотирнадцять + шістдесят сім)

1600 – sixteen hundred (шістнадцять + сотня)

1703 – seventeen hundred and three (сімнадцять + сотня + три)

1998 – nineteen ninety-eight (дев’ятнадцять + дев’яносто вісім)

Порядкові числівники в англійській мові відповідають на питання котрий? та створюються за допомогою додавання суфіксу -th до кількісного числівника:

Кількісні числівники в англійській мові позначають кількість предметів чи осіб і відповідають на питання скільки?

Як взнати, що це іменник? Як його визначити? Для цього в англійській мові є визначники – слова, що вказують на іменник. Вони зв’язують іменник з контекстом речення.

Граматика англійської мови складається з часів, частин мови, речень та розділових знаків.

Якщо ви тільки-но починаєте вивчати англійську мову, якщо ви школяр або студент чи навіть дорослий, то без знання граматики англійську мову ви не вивчите. Проте завдяки сучасним технологіям граматику англійської мови можна вивчати онлайн. Не нехтуйте цією можливістю!

Підмет в англійській мові (Subject) – один з головних членів речення, поряд з присудком. Він грає у реченні основну роль.

Розрізняють такі види підмета: простий та складний. Простий підмет може бути виражений:

Інфінітив в англійській мові являє собою не особисту форму англійського дієслова, яка позначає тільки дію, не вказуючи ні на особу, ні на число. Інфінітив відповідає на питання: що робити? що зробити?. Інколи його називають неозначеною формою дієслова.

Умовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди.