 |
Роздуми |
у мене зі стелі проростав бузок,
зачіпався за шибки рогами густих гілок.
ти дивився на нього і усміхався.
з мого дому ніхто іще не повертався.
у мене зі стелі ішов сніг.
ти сидів і чекав потеплінь, ти чекав відлиг,
ти з кришталиків білого льоду складав слово "вічність",
ти був впертий і дуже смішний.
я ховала ніжність.
у мене зі стелі летіли зорі.
ти був такий світлий, напівпрозорий,
ти загадував з кожною зіркою по бажанню.
я сміялась, рахуючи всі твої намагання.
ти бив стіни, кричав, ти шукав ходу,
ти казав, що у мене не серце - шматок льоду,
я казала: мій любий, чому ти так побиваєшся?
ну подумаєш, звідси ніколи не повертаються.
ну послухай, ми були б гарною парою,
я б тебе засипала віршів отарою,
а ти був би моїм натхненням, моєю музою -
такою п'яно-тютюно-блюзовою,
ні, ми дійсно були б непоганою парою,
я була б напівсвітлом - напівпочварою
із красивими віршами, з кригою десь зліва -
холодні зсередини теж бувають щасливими.
я була б ниткою навколо твого зап'ястя,
я б мовчала, коли ти питав мене "що є щастя?"
я б читала тобі вірші на ніч замість казок...
про те, як у мене зі стелі проростав бузок,
ти б дивився на мене і радісно посміхався:
з мого дому ніхто іще не повертався.
(28.11. 2015 р.)
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|