Ці стіни досі пахнуть тобою |
жовтневий туман заповзає в легені
в туманні вірші
ти був найсвятішим
серед усіх хто мені не снився
або снився пошепки
не зробити б тоді помилки
не відпустити
ще зовсім діти
полум'яні погляди дурні жарти
що були варті
життя і смерті
не насмілься стерти
таке не стирається
пам'ятаю каюся
до найменшої тріщинки
до останнього міліметра
не насмілься стерти
не навчися стерти
не забудь
як в тумані бігли
в протилежні сторони
розганяли воронів
оглядалися із надією
ділились мріями
розбивали самі на друзки
все що ліпили роками
очима словами руками
у цих стінах
тепер не шукати винних
тепер не шукати правди
і одне одного між масовок
щоб тільки одне слово
тільки один видих
слово "будь"
ніколи мене не забудь
ніколи не звинувачуй і не кляни
у наслідках тої війни
що між нас проростала квітами
залишатися дітьми
у запаленій пам'яті
тепер вічно сумні і зайняті
крізь туман веду себе під конвоєм
ці стіни досі пахнуть тобою
29.09.2015
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|