 |
Вже ж надихалася тобою по самі вінця |
Звечоріло.Вікна підморгують жовтим лукавим світлом,
загорілася повного місяця в небі нічному діра,
згусли сутінки сині - усе схоронили до крихти,
тільки з мене одної ця ніч почуття здира.
Безпардонно оголює мідні дроти кохання,
що, мов вени, пронизують змучене тіло на́скрізь:
видихаю тебе з кожним подихом без вагання
й хворобливо вдихаю назад через дірку в масці.
...Вже ж надихалася тобою по самі вінця,
наковталась тебе, захлинулась тобою вщент,
скільки ще необхідно хвилин бездиханній жінці,
щоб з любові пролитися тепло рясним дощем.
Знову північ у вікнах. Уїдлива тиша бреше
і хвилинною стрілкою крає життя на стрІчки -
я тобою живу і не зможу любити менше!
Знов підмогрують жовтим лукавим окаті вікна...
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|