ВИСОКЕ – село Гребінківського району,Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада.
Населення 207
Площа 0,909 км²
Густота населення 227,72 осіб/км²
Поштовий індекс 37440
Телефонний код +380 5359
Географічні координати 50°05′29″ пн. ш. 32°36′59″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 110 м
Водойми р. Сліпорід
В роки до 1846 р. дочка Івана Павловича і Ганни Андріївни Рудановських Надія Іванівна вийшла заміж за поручика у відставці Созонта Корнійовича Ограновича. В придане вона одержала землю біля х. Сімаків.
На цій землі подружжя і заснувало хутір Рождественський. Звичайно, батьки допомогли їм заселити цей хутір селянами, взявши їх із інших своїх володінь. Частина селян була взята із володінь Рудановських, а частина взята із х. Чевельчанського Золотоніського повіту, частиною якого володів батько Созонта Корнійовича.
Можна гадати, що Созонт Корнійович з сім'єю проживав у х. Рождествеиському, оскільки їх діти Микола і Петро Созонтовичі народились у Лазірківській парафії (так записано в родоводі Ограновичів). Після батьків маєтністю володів їх син Петро Созонтович, який і підписував у 1865 р. договір на викуп землі селянами (йому на той час було уже 18 років).
За переписом 1859 р. в хуторі мешкало селян 46 ревізьких душ і двірні 19 ревізьких душ.
Всі 46 селян мали право на земельний наділ, а із 19 ревізьких душ двірні мали право на наділ 9 душ. На викуп землі 55 ревізькими душами поміщик виділяв 75,8 десятими землі (5 дес присадибної і 70,8 дес. польової землі).
У договорі була домовленість, що вигін навпроти папської садиби з прогоном для худоби до водопою, до садиби селянина Дмитра Ставнцького і сам водопій залишаються у винятковому користуванні поміщика.
Випуск же (для худоби) навпроти селянських садиб шириною 20 сажнів і прогін до водопою в 10 сажнів за садибою селянина Івана Парпури і сам водопій у кінці того вииуска залишаються в спільному користуванні селян і володарів.
Рибна ловля і болото, що заросло очеретом, залишаються у винятковому користуванні поміщика. Всього було 19 селянських дворів (господарств), в тім числі: городників - 1, тяглих - 4, піших - 14. Серед них за прізвищами: Ставицькі - 7 господарств, Довгалі - 5 господарств, Шовкоплиси - 2 господарства та ін. (у 1903 р., крім вищеназваних, тут проживали: Безрученки, Кудрявці. Парпури та ін.).
До яких пір в х. Рождествеиському господарювали Ограновичі, нам не відомо. В «Сведеннях о населенных местах Лубенского уезда за 1896 г.» записано: «Хутор Рождествеиский при р. Слепороде, населення 243 чел., дворов 42, смежный с усадьбой владельца Молчановского». Тобто, у 1896 році тут був уже новий господар - пан Мовчановський.
Що стосується назви хутора, то в офіційних документах він весь час записувався Рождественським, а в ужитку його називали Високим. Після 1929 -1930 р.р. (масового закриття церков і початку кампанії боротьби з релігійними пережитками) ця назва (Високий) стала впроваджуватися і в офіційних паперах.
У матеріалах перепису 1939 року цей хутір названо уже Високим (у матеріалах перепису 1926 року він був ще Рождественським).
У роки колективізації у Високому і Сімаках був утворений колгосп «Ударна праця», першим головою якого став Карпо Самойлович Винниченко. Членами колгоспу були: І.І. і Ф.П. Довгалі, Василь, Олексій і Микола Ставицькі, Н.П. Корнієнко та інші. Було створено дві рільничі бригади: перша в с. Високому, друга в с. Сімаки.
У колгоспі було дві жатки, одна лобогрійка, молотильна машина МК-110 і двигун «Нефтянка» (18 к.с.), коней - 117 голів, (землі при х. х. Високому і Сімаки у 1910 році було 478 десятин).
Школа у Високому була заснована, мабуть, уже після революції, деякий час вона була початковою (завідуючим її був Безпалько), а згодом стала семирічною.
Існувала вона до 1970-х років, коли основне приміщення згоріло, а допоміжні - стали непридатними.
Кількість населення Високого за переписами різних років становила:
1859 р. - 125 чоловік обох статей,
1896 рік - 243 чоловіки,
1910 р. - 216 чоловік,
1926 рік - 276 чоловік,
1939 рік 304 чоловіки,
1980 рік 167 чоловік,
2003 рік 102 чоловіки. |
